Справа № 2/0510/89/2012
У Х В А Л А
про призначення автотехнічної експертизи
27 січня 2012 року м. Макіївка
Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
головуючого - судді Супрун М.Ю.
при секретарі – Федоренко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в результаті дорожньо –транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в результаті дорожньо –транспортної пригоди, яка трапилась 25 лютого 2010 року.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і суду пояснив, що 25 січня 2010 року приблизно о 18.00 годині в темний час суток, він рухався в лівій смузі проїзної частини автодороги «Слов»янськ- Донецьк- Маріуполь»в Гірницькому районі м. Макіївки по сухому покриттю дороги на належному йому автомобілі марки «Форд Фієста», державний номерний знак НОМЕР_1, зі швидкістю 90 км/год. та за 100 метрів побачив, що з другорядної дороги виїхав автомобіль марки «ВАЗ-2105», державний номерний знак 231-51 ЄВ під керуванням ОСОБА_2, який зайняв праву смугу руху, після чого увімкнув сигнал повороту ліворуч і в той час коли його автомобіль був приблизно в тридцяти метрах від автомобілю «ВАЗ», останній перестроївся в ліву смугу, чим створив для нього перешкоду та аварійну ситуацію. В результаті він був вимушений різко гальмувати здійснити поворот ліворуч, щоб уникнути зіткнення, але автомобіль під його керуванням втратив управління, його занесло та перевернуло на дах, після чого відповідач ОСОБА_2 зупинив свій автомобіль. Вважає, що дорожньо – транспортна пригода трапилась з вини ОСОБА_2, оскільки останній при виконанні маневру –перестроюванням в ліву смугу не переконався, що його дії не викликають перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу автомобілю, під його керуванням, що створило аварійну ситуацію. Відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, але постановою Калінінського районного суду м. Горлівка Донецької області від 08 квітня 2010 року провадження у справі було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті неправомірних дій ОСОБА_2 його автомобіль був пошкоджений, у зв»язку з чим спричинена шкода. Просив стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»матеріальну шкоду в розмірі 24990,00 грн., з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 10606,74 грн., а також моральну шкоду в розмірі 8000,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн., та судові витрати в загальному розмірі 514,00 грн.
Представник позивача ОСОБА_3 підтримав позов та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності заперечувала проти задоволення позову та пояснила суду, що між ПрАТ «СК «ВУСО»(Страховик) і ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8828975 від 12.12.2009 року, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_2. Даний Поліс є договором III типу, тобто застрахованою вважається відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортних засобів, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. 25.02.10 року о 18:00 годин на 116 км. Автодороги Славянськ-Маріуполь (Гірницький район м. Макіївки) трапилось ДТП, в якому автомобіль «Форд Фієста», державний номерний знак НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження. Відповідно до п. 33.1.2. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) учасники ДТП зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Ніхто з учасників ДТП від 25.02.10 року в порушення вимог Закону ПАТ «Страхову компанію «ВУСО»не повідомляв про настання випадку, що має ознаки страхового. Відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г)інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви. Крім того, відповідно до п. 35.2. ст. 35 Закону до заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, ... , інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку. Відповідно до п. 36.1. ст. 36 Закону після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Виплата страхового відшкодування, відповідно до п. 37.1. ст. 37 Закону, здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 Закону документів. Позивач до теперішнього часу не звертався до ПрАТ «СК «ВУСО»із заявою на виплату страхового відшкодування, жодного документів, які стосуються ДТП від 25.02.10 року на адресу ПрАТ «СК «ВУСО»не надав, своє право на отримання страхового відшкодування не підтвердив, чим позбавив ПрАТ «СК «ВУСО»можливості дослідити причини та обставини випадку, що має ознаки страхового і прийняти обґрунтоване рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування у відповідності зі ст. 36 Закону. Оскільки, позивач не звертався до страховика із заявою про страхове відшкодування його права не були і ніяким чином не могли бути порушені ПрАТ «СК «ВУСО». Після того, як позивачем буде подана заява про страхове відшкодування і наданні необхідні документи, ПрАТ «СК «ВУСО»розгляне його вимоги у відповідності із Законом і прийме обґрунтоване рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування в передбачений законом строк. Крім того, згідно ст. 6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Оскільки, не має постанови стосовно визначення вини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП від 25.02.10 року його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами, згідно вимогам ст. 6 Закону, не настала. Тобто у страховика не має підстав для виплати страхового відшкодування. З урахуванням наведеного, просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнав та суду пояснив, що 25 січня 2010 року приблизно о 16.00-17.00 годин, він виїжджав зі швидкістю менш ніж 20 км на годину з другорядної дороги на автодорогу «Слов»янськ- Донецьк- Маріуполь»в Гірницькому районі м. Макіївки, переконався в безпечності свого руху, а саме побачив, що автомобілі рухались на відстані від нього 200-300 метрів, включив лівий сигнал повороту та виїхав на ряд для розгорнення. Проїхавши по даному ряду декілька десятків секунд, він побачив боковим зором праворуч від себе, як автомобіль марки «Форд Фієста», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 виїхав на обочину та перевернувся. На відстані 25 метрів від автомобіля «ОСОБА_5, він зупинив автомобіль, яким керував і зі своїми пасажирами підійшов до позивача для того, щоб оказати йому допомогу. З моменту зміни ним напрямку ліворуч до заняття лівого ряду він проїхав приблизно 10 метрів поперек. Вважає, що позов необґрунтований, оскільки адміністративні матеріали відносно нього не складалися, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відносно нього судом не виносилося. Вина його у дорожньо –транспортної пригоди не встановлена. В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на ч. 3 ст. 61 ЦПК України, проте вважає, що ця норма не поширюється на позивача, і від обов'язку доказування він не звільняється з огляду на наступне. Згідно вказаній нормі обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Проте постанова у справі про адміністративне правопорушення не є судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі. Згідно ж ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Преюдиційне значення можуть мати лише ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які зазначені у резолютивній частині рішення. Таким чином, вважає, що постанова Калінінського районного суду м. Горлівки від 08 квітня 2010 року, якою було закрито провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, не звільнює сторони від обов'язку доказування, оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова лише при розгляді цивільно-правових наслідків дій особи, стосовно якої ухвалено постанову. Тому він не позбавлений права доказувати відсутність своєї вини у дорожньо-транспортній пригоді в цивільному процесі, і постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 преюдиційного значення при вирішенні даної цивільної справи не має. Крім того, при винесенні постанови, яким ОСОБА_1 було звільнено від адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, суд керувався лише поясненнями самого порушника та висновками автотехнічного дослідження від 01 березня 2010 року, проведеного за адвокатським запитом. Судом не були викликані в судове засідання та допитані в якості свідків особи, яким були відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. Ані його, ані ОСОБА_6, ані ОСОБА_7 у судове засідання викликано не було, хоча в матеріалах справи про адміністративне правопорушення містяться пояснення всіх цих осіб, очевидців дорожньо-транспортної пригоди, і їх пояснення суперечать поясненням ОСОБА_1 Вини його у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди немає, отже, у заподіянні будь-якої шкоди позивачу також, таким чином, законних підстав щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди не має. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволені позову ОСОБА_1
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити в їх задоволенні.
В судовому засіданні представник відповідача –ОСОБА_8 просила по справі призначити судову автотехнічну експертизу.
Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що для з’ясування обставин, що мають значення для справи та потребують спеціальних знань, необхідно задовольнити заявлене клопотання представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_8 та призначити автотехнічну експертизу.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, провадження у справі на час проведення експертизи слід зупинити.
Керуючись ст.ст. 143, 144, п.5 ст. 202 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Призначити по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в результаті дорожньо –транспортної пригоди автотехнічну експертизу, на розгляд якої поставити питання:
1.Як повинен був діяти водій ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці, згідно з вимогами Правил дорожнього руху?
2.Як повинен був діяти водій ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці, згідно з вимогами Правил дорожнього руху?
3.Чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість запобігти ДТП, виконуючи Правила дорожнього руху?
4.Чи мав водій ОСОБА_2 технічну можливість запобігти ДТП, виконуючи Правила дорожнього руху?
5.Чи відповідали дії водія ОСОБА_1 вимогам Правил дорожнього руху?
6.Чи відповідали дії водія ОСОБА_2 вимогам Правил дорожнього руху?
7.Яка швидкість руху транспортних засобів до зіткнення?
8.Чи були з технічної точки зору дії водія ОСОБА_1 у причинному зв'язку з виникненням ДТП?
9.Чи були з технічної точки зору дії водія ОСОБА_2 у причинному зв'язку з виникненням ДТП?
Проведення експертизи доручити Донецькому науково-дослідницькому інституту судових експертиз.
Експерта попередити про кримінальну відповідальність по ст.ст.384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладеного на нього обов’язку.
У розпорядження експерта направити цивільну справу № 2/0510/89/2012, адміністративну справу відносно ОСОБА_1.
Витрати на проведення експертизи покласти на ОСОБА_2.
Роз’яснити сторонам положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі .
На час проведення експертизи зупинити провадження у справі.
На ухвалу в частині зупинення провадження у справі може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом п’яти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: