ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2006 р. | № 2-6/1506-2004 (2-1/12394-03) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Разводової С.С. (доповідач) - головуючого |
Самусенко С.С. |
Катеринчук Л.Й. |
розглянувши касаційне подання | Заступника прокурора Автономної Республіки Крим |
на ухвалу | господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2004 року. |
у справі | № 2-6/1506-2004 господарського суду Автономної Республіки Крим |
за заявою | Джанкойської ОДПІ |
до | Кримського республіканського підприємства "Азовський лікеро-горілчаний завод" |
про | банкрутство |
За участю представників сторін
від кредитора не з’явилися,
від боржника Бойчук П.М. дов.,
від скаржника - представ. прокуратури –посвід.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2006 року у справі № 2-6/1506-2004 (суддя Шкуро В.Н.) про банкрутство Кримського республіканського підприємства "Азовський лікеро-горілчаний завод" за заявою Джанкойської ОДПІ затверджено мирову угоду від 28.07.2004 року; припинено провадження у справі на підставі ст. 38, п.5 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту –Закон), ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту –ГПК України).
Не погоджуючись із ухвалою господарського суду першої інстанції, заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернулося до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2006 року та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4, 4-1, 43, 84 ГПК України.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 28.07.2004 року між боржником - Кримським республіканським підприємством "Азовський лікеро-горілчаний завод" та кредиторами в особі голови комітету кредиторів Серпутіної Т.В. кредитором –ТОВ "Торговий дім "Міленіум ЛТД" укладено мирову угоду. Рішення про укладення мирової угоди прийняте на засіданні комітету кредиторів 28.07.2004 року більшістю голосів.
Крім того, суд встановив, що мировою угодою передбачено повне прощення боргів Кримського республіканського підприємства "Азовський лікеро-горілчаний завод" перед ТОВ "Торговий дім "Міленіум ЛТД" і часткове списання заборгованості перед Джанкойською ОДПІ, погашення заборгованості по заробітній платі протягом 90 днів з моменту затвердження мирової угоди судом і розстрочка залишку боргу з погашенням заборгованості рівновеликими платежами відповідно до графіку. Джерелом погашення боргу визначені кошти ТОВ "Торговий дім "Міленіум ЛТД", який взамін на прощення своєї заборгованості і прийняття на себе зобов’язань по погашенню боргів отримує активи божника станом на 01.07.2004 року.
Згідно ч. 9 ст. 16 Закону рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
Суд першої інстанції вказав, що відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів від 28.07.2004 року, за укладення мирової угоди проголосували кредитори, які мають більшість голосів від числа голосів в комітеті кредиторів.
Частиною 3 ст. 38 Закону передбачено право відмовити в затвердженні мирової угоди лише у випадку порушення порядку її укладення або якщо її умови суперечать законодавству.
Суд першої інстанції, дослідивши всі фактичні обставини і матеріали справи, дійшов висновку про те, що подана на затвердження мирова угода містить усі необхідні положення і не суперечить чинному законодавству.
Проте, судова колегія не може погодитись із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів справи і зазначено представником КРП “Азовський лікерогорілчаний завод”, відповідно змісту мирової угоди від 28.07.2004 року, кредитор –ТОВ "Торговий дім "Міленіум ЛТД" –з дня затвердження цієї мирової угоди господарським судом АР Крим набуває фактично право власності на майно боржника та стає правонаступником останнього в межах, обумовлених даною угодою.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону інвестор за умови виконання зобов’язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації.
Таким чином, у мировій угоді судом вирішено питання, які повинні розглядатися за планом санації.
Згідно зі ст. 35 Закону під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредитором стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.
Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів –членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловити письмову згоду на укладення мирової угоди.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 38 Закону про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди. Господарський суд зобов’язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладання мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.
Відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2006 року необхідно скасувати, а справу передати до господарського суду АР Крим на новий розгляд на стадію затвердження мирової угоди.
При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, більш повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2004 року скасувати.
3. Справу передати до господарського суду АР Крим на новий розгляд на стадію затвердження мирової угоди.
Головуючий С.С. Разводова
Судді С.С. Самусенко
Л.Й. Катеринчук