АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________   

Справа   №2-6470/11р.                                                                         Головуючий 1 ін. –Аркатова К.В.

№ 22-ц/2090/277/2012 р.                                                                                  Доповідач –Сащенко І.С.

Категорія: стягнення заборгованості

                                                               УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          08 лютого 2012 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого     –Сащенко І.С.

суддів                –Овсяннікової А.І., Бездітка В.М.

 при секретарі    –Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2011 року по  справі за позовом АТ Банк «Меркурій»до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2011 року АТ Банк «Меркурій»звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа –ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та заявою про вжиття заходів забезпечення позову. Просили забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу та заборонити відповідачу виїзд за межі території України.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2011 року заяву задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка на праві  приватної власності належить ОСОБА_4 В іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2  ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції з тих підстав, що він є співвласником квартири, на яку судом накладено арешт, але він не був судом залучений до розгляду питання про забезпечення позову. Крім того, на квартиру вже двічі накладений арешт: перший раз накладена заборона відчуження на підставі договору іпотеки від 25.12.2009 року; другий –на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 червня 2010 року за позовом ОСОБА_2  до АКБ «Меркурій»до ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, визнання права власності.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, що з’явилися, доповідь судді апеляційного суду,  дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не  підлягаючою  задоволенню.

Задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заяви та відповідності її вимогам чинного законодавства.

Такий висновок суду колегія суддів вважає вірним з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 151 та ч.3 ст. 152 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9   «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В даному випадку, спір носить майновий характер і протягом тривалого часу не вирішений.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно забезпечив позов у такий спосіб, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, забезпечення позову у такий спосіб є  співмірним із заявленими банком вимогами.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом було накладено арешт на майно, яке належить, крім відповідачки іншій особі та що на це майно ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.06.2010 року по іншій цивільній справі вже накладено заборону відчуження судовою колегією не приймаються.

Оскаржуваною ухвалою суду накладено арешт на майно –квартиру, яка зареєстрована саме за відповідачкою, а не за будь-якими іншими особами. Забезпечення одного спору шляхом заборони вчиняти певні дії зі спірним майном не може слугувати підставою для відмови для забезпечення позову шляхом накладення арешту на це майно при розгляді іншого спору.

Крім того, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду про забезпечення позову і надані в судовому засіданні апеляційного суду рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.12.2011 року та заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 08.11.2010 року.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.12.2011 року, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на ? частину спірної квартири, визнано недійсним іпотечний договір та виключено з акту опису і арешту майна квартиру АДРЕСА_1 чинності не набрало.

Наявність невиконаного заочного рішення суду про стягнення з позичальника на користь банку заборгованості за договором кредиту не позбавляє право банк звернутися з аналогічним позовом до майнового поручителя позичальника, оскільки судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання всіх сум, в тому числі за рахунок майна, яке знаходиться в іпотеці.

За таких обставин, ухвала суду про забезпечення позову відповідає вимогам закону, підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 2 п. 1 ст. 307, 312 ч. 1 п. 1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

  У Х В А Л И Л А :

           Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 - відхилити.

          Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2011 року - залишити без змін.

          Ухвала  набирає законної сили з моменту її  проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді