Справа №1-283 за 2007р.

ВИРОК

Іменем України

9 серпня 2007 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Качмар В.Я. при секретарі - Король А.М. з участю прокурора - Попадинець М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобич кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя АДРЕСА_1, з ІНФОРМАЦІЯ_3 освітою, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 згідно виконавчого листа НОМЕР_1, виданого Дрогобицьким міським судом від ІНФОРМАЦІЯ_8, повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 для утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11 народження, в розмірі 1\2 частини із всіх видів заробітку починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_12 до їх повноліття. Однак, ОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей(аліментів) і згідно розшифровки ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції станом на ІНФОРМАЦІЯ_13 утворив заборгованість в сумі 1791 грн. 63 коп..

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину визнав повність і показав, що з ІНФОРМАЦІЯ_14 перебуває в шлюбі з ОСОБА_2, від якого в них народилося троє дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яких не бачив біля року. З ІНФОРМАЦІЯ_15 з дружиною не проживає, бо вона захворіла і переїхала проживати в ІНФОРМАЦІЯ_16 до сестри. Двоє з їх дітей є ІНФОРМАЦІЯ_17. В ІНФОРМАЦІЯ_15 його дружина звернулася до суду про стягнення з нього аліментів. Аліменти сплачував справно до ІНФОРМАЦІЯ_18, так як, працював на ІНФОРМАЦІЯ_19.3відти звільнився в ІНФОРМАЦІЯ_20. З цього часу аліментів не платив. В кінці ІНФОРМАЦІЯ_18 влаштувався на роботу ІНФОРМАЦІЯ_6 де не повідомив, що є платником аліментів. Про зміну місця роботи не повідомляв і виконавчу службу до ІНФОРМАЦІЯ_13. Щиросердечно розкаюється у вчиненому, обіцяє сплачувати аліменти на утримання дітей, яких найближчих кілька днів обіцяє відвідати. Просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що з ІНФОРМАЦІЯ_14 перебуває в шлюбі з підсудним від якого в них є троє дітей, двоє з яких є ІНФОРМАЦІЯ_17. Біля ІНФОРМАЦІЯ_21 років проживають окрема, а вона з дітьми проживає в ІНФОРМАЦІЯ_16 в сестри. Сама також єІНФОРМАЦІЯ_17. Присуджені судом в ІНФОРМАЦІЯ_15 аліменти підсудний справно сплачував до ІНФОРМАЦІЯ_18, а після цього до ІНФОРМАЦІЯ_13 не сплатив жодної копійки. Біля одного року його не бачила, як не бачили його і діти. Просить не застосовувати до нього суворих мір покарання, лише спонукати сплачувати аліменти.

Підсудний визнав себе винним повністю у вчиненому злочині, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про

визнання недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин справи. Таким чином, суд, впевнившись у правильному розумінні підсудним змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, відповідно до ч.3 ст.299 КК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винуватість підсудного доведеною. Він умисно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей(аліментів), а тому його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.164 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудний щиро розкаявся у вчиненому, що пом'якшує його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, по справі не встановлено.

Враховується також, що підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості і вперше, позитивно характеризується по місцю постійного проживання та праці, є ІНФОРМАЦІЯ_7, потерпіла та їх(з підсудним) діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є ІНФОРМАЦІЯ_17, потерпіла просить не застосовувати до нього суворих мір покарання.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів можливе шляхом застосування до нього покарання у вигляді обмеження волі, яке буде для нього необхідне та достатнє, однак без відбування такого, надавши випробувальний термін.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним та засудити ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк в 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти обов'язки на ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок протягом 15-ти діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.