ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 р. | № 32/475пн |
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів: | Грейц К.В. –головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І., |
розглянувши касаційну скаргу | ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу ” |
на постанову | від 25.07.2006 |
Донецького апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду Донецької області № 32/475пн |
за позовом | ВАТ “Добропільський комбінат хлібопродуктів” |
до | ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу ” |
про та за зустрічним позовом до про | усунення перешкод у користуванні майном ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу ” ВАТ “Добропільський комбінат хлібопродуктів” зобов’язання вчинити певні дії |
за участю представників сторін:
- позивача Сьомченко О.Ю.
- відповідача Максимова А.А.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.05.2006 (суддя Сковородіна О.М.), залишеним без змін постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2006 (у складі головуючого судді Скакуна О.А., суддів Гуреєва Ю.М., Колядко Т.М.), позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Добропільський комбінат хлібопродуктів” до Державного підприємства “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” про усунення перешкод у користуванні майном, яке розташоване за адресами: м. Добропілля, вул. Крупської, 1 площею 264 кв.м., м. Донецьк, вул. Елеваторна, 21 площею 10 кв. м., задоволені.
У задоволенні зустрічного позову ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” до ВАТ “Добропільський комбінат хлібопродуктів” про зобов'язання скласти акт приймання-передачі майна за належною формою відповідно до Наказу Міністерства статистики України № 193 від 21.06.1996 “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів” на дату фактичної передачі майна з обов'язковим виділенням суми податку на додану вартість та зобов'язання видати податкову накладну на суму отриманого товару 172332,94 грн. відмовлено.
ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” з рішенням та постановою у справі не згодне, просить їх скасувати як такі, що прийняті внаслідок неповного з’ясування істотних обставин справи, на підставі помилкових висновків, які не відповідають дійсним обставинам, з порушенням норм матеріального права, а саме, ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст. 8 Цивільного кодексу України, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та неправильним застосуванням приписів Наказу Міністерства фінансів України № 193 від 21.03.1996 “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів”.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, на виконання напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу № 279 від 23.01.2002 про стягнення з ВАТ “Добропільський комбінат хлібопродуктів” (векселедавця простого векселя № 66334118393125 від 16.07.2001) на користь ДАК “Хліб України” (правопопередника ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”) суми в розмірі 1025614,16 грн. державним виконавцем відділу ДВС Добропільського районного управління юстиції Донецької області складено акт від 16.01.2003 прийому-передачі арештованого 05.02.2002 майна, який підписаний обома сторонами –боржником і стягувачем у виконавчому провадженні, і постановою від 24.03.2003 виконавче провадження було закінчено на підставі ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”.
З закінченням виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження” припинилась чинність арешту майна боржника і відповідальне його зберігання громадянкою Сьомченко О.Ю., на яку згідно акту опису й арешту майна від 05.02.2002 були покладені такі обов'язки.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи також встановлено, що ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”, не маючи правових підстав, продовжує зберігати майно, яке за актом від 16.01.2003 було йому передано в рахунок погашення боргу, в приміщеннях (матеріальних складах № 1 та № 2), які належать ВАТ “Добропільський комбінат хлібопродуктів” і розташовані за адресами: м. Добропілля, вул. Крупської, 1 площею 264 кв. м та м. Донецьк, вул. Елеваторна, 21 площею 10 кв. м, що призводить до порушення його прав на зазначені приміщення, яке відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України підлягає захистові шляхом задоволення судом негаторного позову.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог ВАТ “Добропільський комбінат хлібопродуктів” про усунення перешкод у користуванні майном, яке розташоване за адресами: м. Добропілля, вул. Крупської, 1 площею 264 кв. м та м. Донецьк, вул. Елеваторна, 21 площею 10 кв. м.
Вважаючи, що оформлення передачі майна актом державного виконавця від 16.01.2003 не є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, оскільки такий акт у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Наказу Міністерства фінансів України № 193 від 21.03.1996 “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів” не є первинним документом, що фіксує факт здійснення господарської операції, ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” у зустрічному позові вимагав зобов’язати ВАТ “Добропільський комбінат хлібопродуктів” скласти новий акт приймання-передачі майна, зазначеного в акті державного виконавця від 16.01.2003, на дату фактичної передачі майна з обов’язковим виділенням суми ПДВ, та видати податкову накладну для оформлення податкового кредиту.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що перехід права власності на майно відбувся в ході примусового стягнення, а не за волевиявленням боржника, і не потребує складання будь-яких додаткових документів цим боржником для бухгалтерського обліку господарської операції щодо такого майна у стягувача.
Так, згідно частини 6 ст. 61 Закону України “Про виконавче провадження” про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець складає акт, який є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.
Відповідно до ч. 2 пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
Отже, акт прийому-передачі від 16.01.2003, складений державним виконавцем, є підставою для реєстрації речових право на майно, яке передане ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” в рахунок погашення боргу, здійснення бухгалтерського обліку такого майна та віднесення сум податку на додану вартість, сплачених внаслідок придбання таких товарів (послуг), до складу податкового кредиту.
Таким чином, обґрунтованою слід визнати відмову судів попередніх інстанцій у задоволенні зустрічного позову, адже, позивач за зустрічним позовом не довів будь-якого порушення з боку позивача за первісним позовом своїх прав або інтересів, які б потребували судового захисту.
Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі, суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2006 у справі № 32/475пн господарського суду Донецької області залишити без змін.
Касаційну скаргу ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу ” залишити без задоволення.
Головуючий суддя Грейц К.В.
С у д д і Бакуліна С.В.
Глос О.І.