ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
23 січня 2012 року м. Київ В/9991/3066/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Лосєв А.М.
Судді: Бившева Л.І.
Карась О.В.
Нечитайло О.М.
Пилипчук Н.Г.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011 р.
у справі № 6/123 (№К-28809/10 –номер справи у Вищому адміністративному суді України)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Центр»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва,
третя особа Енергетична регіональна митниця
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011 р. у названій справі.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011 р. заявник посилається не неоднакове застосування судами касаційної інстанції підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва додала копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.03.2010 р. у справі № 10/662н-ад (№ К-11776/07 –номер справи у Вищому адміністративному суді України) та копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010р. у справі № АС-53/163-07 (22-а-901/08) (№К-11530/08 –номер справи у Вищому адміністративному суді України), у яких, на його думку, згадані норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 2 «Про судову практику застосування статей 235–240 Кодексу адміністративного судочинства України»подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб’єктного складу учасників відносин, об’єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з’ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Між тим, як вбачається зі змісту заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та приєднаних до неї додатків фактичні обставини справи, що розглядаються, відмінні від тих, на які посилається заявник на обґрунтування наявності підстав для перегляду справи. Зокрема, у рішенні касаційного суду, яке заявник просить переглянути, доказами наявними у матеріалах справи доведено, що експорт товарів було здійснено на підставі належно оформленої вантажної митної декларації.
У рішенні касаційного суду від 09.03.2010 р. у справі № 10/662н-ад (№ К-11776/07 –номер справи у Вищому адміністративному суді України), на яке посилається заявник, як приклад різного застосування норм матеріального права, судами встановлено, що вивезення товару за межі митної території України фактично не здійснювалося, а відтак нульова ставка податку на додану вартість згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»до спірних відносин не застосовувалась.
Що стосується ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010р. у справі № АС-53/163-07 (22-а-901/08) (№К-11530/08 –номер справи у Вищому адміністративному суді України), на яке також посилається заявник, як приклад різного застосування норм матеріального права, то у даній справі судами встановлено відсутність експортної операції через ненадання платником податку оригіналу вантажної митної декларації.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що у зазначених випадку відсутня подібність правовідносин, оскільки обставини кожної конкретної справи різні.
Отже, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення у даній адміністративній справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 236 –240 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М.
Судді(підпис)Бившева Л.І.
(підпис)Карась О.В.
(підпис)Нечитайло О.М.
(підпис)Пилипчук Н.Г.