Судове рішення 22ц/2190/459/12 від 24.02.2012

Судове рішення #21099387

20.02.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/2190/459/12 Головуючий в суді 1 інстанції: Котьо І.В. Категорія: Доповідач: Вейтас І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого: Цуканової І.В.

Суддів: Радченко С.В.

Вейтас І.В.

при секретарі: Лукашевич Т.В.

за участю адвоката: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Комсомольського районного суду м.Херсона від 27 грудня 2011 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Комсомольської у м.Херсоні ради про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини та стягнення аліментів,-

встановила:

27 грудня 2011 року ухвалою Комсомольського районного суду м.Херсона відрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Комсомольської у м.Херсоні ради про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини та стягнення аліментів.

Не погоджуючись з ухвалою про відкриття провадження, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі вказує, що ухвалу винесено з порушенням норм процесуального права у зв’язку з недотриманням правил підсудності даної справи. Зазначає, що відкриваючи провадження по справі, суд керувався положеннями ч.1 ст.110 ЦПК України, яка визначає підсудність справ про стягнення аліментів за вибором позивача. Однак, відповідно до норм СК України з позовом про стягнення аліментів має право звернутись той з ким проживає дитина. На даний час дитина проживає з ним і тому позивач не має правової підстави звертатись до суду з позовом про стягнення аліментів. Зважаючи на викладене вважає, що дана справа підлягає розгляду за місцем проживання відповідача Добропільським міськрайонним судом Донецької області. Просить скасувати ухвалу Комсомольського районного суду м.Херсона про відкриття провадження по даній справі, провадження по справі закрити.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явилися, перевіривши законність ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою що підлягає відхиленню.

Відповідно до п.1ст.110 ЦПК України позови про стягнення аліментів,можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано 23.03.2010 року рішенням Шевченківського районного суду м.Києва (а.с.9). Неповнолітня дитина ОСОБА_6 після розірвання шлюбу залишилась проживати разом з матір’ю та як вказує позивач, була викрадена відповідачем та його братом 27.07.2011 року (постанова про порушення кримінальної справи за ч.1 ст.146 КК України (а.с.32)).

Доводи апелянта на те, що у позивача відсутня правова підстава щодо стягнення аліментів та розгляду справи в порядку підсудності справи за вибором позивача, оскільки дитина на даний час проживає з ним, не приймаються судовою колегією до уваги.

Позивачем ОСОБА_5 окрім вимоги про стягнення аліментів також заявлено вимоги про визначення місця проживання дитини з матір’ю, відібрання у відповідача дитини та повернення її матері –позивачці. При цьому, з матеріалів справи слідує, що дитина - ОСОБА_6, до 27.07.2011 року проживала з матір’ю та зареєстрована за місцем проживання матері в АДРЕСА_1 (а.с.26).

Посилання апелянта на п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до якого за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом є безпідставним, оскільки дане роз’яснення стосується норм матеріального права, які мають застосовуватися судом при вирішенні спору по суті, і не можуть бути застосовані в ході визначення підсудності розгляду справ за нормами цивільно-процесуального законодавства.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів вважає, що у суду не було підстав для повернення позовної заяви, в зв’язку її непідсудністю даному суду і судом правильно прийнято рішення про відкриття провадження у справі.

Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням вимог процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Комсомольського районного суду м.Херсона від 27 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: