№ 2-2542/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

03 серпня 2007   року Дрогобицькиий міськрайонний суд   Львівської області

в складі :     головуючого          Качмар В. Я.

при    секретарі                            Король А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, в АДРЕСА_1.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що вона являється власником АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 являється її племінником, який прописаний в даному будинку. В будинку також прописані її чоловік ОСОБА_3, її доньки ОСОБА_4 з чоловіком, ОСОБА_5, та її мати ОСОБА_6. Фактично з ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідач в будинку не проживає. їй не відомо де він на даний час перебуває, оскільки вона не проживає разом з ним. Факт формальної реєстрації відповідача, який не проживає в будинку, зобов'язує її нести додаткові витрати по оплаті за комунальні послуги, також вона позбавлена можливості оформити субсидії. А тому вона вимушена звернутись з даною заявою до суду.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, послалась на обставини, викладені в позовній заяві, яку просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з"явився двічі, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, що вбачається з власноручного розпису на судовому повідомленні, про про причини неявки суд не повідомив. За згодою позивачки, відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд вирішив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Свідок ОСОБА_7 ствердила в суді, що вона являється сусідкою ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 знала з маленького, оскільки до ІНФОРМАЦІЯ_1 року він проживав в позивачки. Потім він виїхав і вже більше 15 років вона його не бачила в ОСОБА_1.

Заслухавши позивачку, свідка, оглянувши матеріали даної цивільної справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Відповідно до правил статтей 71, 72 ЖК України, наймач або члени його сім"ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема, коли вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ДК МБТІ та ЕО вбачається, що власником АДРЕСА_1, являється ОСОБА_1.

В актах обстеження на предмет проживання громадянина від 20.04.2007 року та 12.06.2007 року встановлено, що на день перевірки в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 не було, зі слів сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 громадянин ОСОБА_2 в даному будинку не проживає з ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Будь-яких даних, про те, що відповідач не проживає в даному будинку з поважних причин судом не встановлено. Зібрані та досліджені докази переконують суд в протилежному, а саме, що відповідач ОСОБА_2 без поважних причин не проживає в АДРЕСА_1, а тому його слід визнати таким, що втратив право користуватися цим жилим приміщенням.

Керуючись ст. ст. 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження таким, що втратив право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.