Справа № 22-ц-168/2012 Головуючий у I інстанції –Лямзіна Н.Ю.
Категорія –цивільна Доповідач - Харечко Л. К.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіХаречко Л.К.,
суддів:Іваненко Л.В., Зінченко С.П.
при секретарі:Бивалькевич Т.В.,
за участю:представника позивача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційні скарги Виконавчого комітету Чернігівської міської ради та Комунального підприємства «Чернігівводоканал» на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Чернігівводоканал», третя особа: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради про визнання неправомірними дій, припинення дій, стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
Позивач, звернувшись з позовом, обґрунтувала свої вимоги тим, що в лютому 2011 року отримала повідомлення відповідача про зобов’язання до 01.10.2011 року провести держповірку водолічільників через закінчення терміну експлуатації. Вказувала, що на свою заяву від 16.03.2011 року отримала відповідь від КП „Чернігівводоканал”, в якій було вказано, що ця послуга є платною. Також, ОСОБА_6 посилалась на те, що відповідно до п. 3 ст. 28 ЗУ „Про метрологію та метрологічну діяльність”, п. 9 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, періодична повірка, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 листопада 2011 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано неправомірними дії КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради, щодо відмови ОСОБА_6 в безоплатній процедурі з періодичної повірки квартирних засобів обліку води. Стягнуто з КП „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради на користь позивачки судові витрати та витрати на правову допомогу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Чернігівської міської ради просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим. Апелянт вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 28 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» а також п. 24 постанови КМУ від 20.05.2009 року передбачений механізм відшкодування витрат підприємств, які надають послуги, зокрема з водопостачання, через включення їх у вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Зазначене положення узгоджується зі ст. 322 ЦК України, якою передбачено, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Також апелянт зазначає, що витрати на періодичну повірку засобів обліку вимірювальної техніки не включені до тарифу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджених рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 251 від 18.09.2008 року. Судом не було взято до уваги, що позивач повинна утримувати (оплачувати вартість періодичної повірки) належних їй на праві власності лічильник обліку використання води, шляхом укладання договору з спеціалізованою організацією.
Також, на думку апелянта, судом не було взято до уваги ст. 21 та ч. 1 ст. 46 ЗУ „Про метрологію та метрологічну діяльність” якими передбачено порядок надання та оплати відповідних послуг та порушені вимоги ст. 88 ЦПК України.
В апеляційній скарзі КП „Чернігівводоканал” просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.11.2011 року та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог з наступних підстав.
Апелянт вказує, що вимоги позивача про визнання вимоги КП „Чернігівводоканал” про сплату послуг з періодичної повірки водолічільників неправомірними є безпідставними, оскільки зі сторони відповідача ніяких вимог не було, а був лише лист-повідомлення, в якому містилась інформація про необхідність здійснення повірки квартирних засобів обліку води позивача. Тим самим КП „Чернігівводоканал” виконував обов’язок, покладений на нього законодавством, щодо контролю міжповірочних інтервалів квартирних приладів обліку води, який передбачений „Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення ” від 21.07.2005 року. Також апелянт зазначає, що відповідно до п. 3 ст. 28 ЗУ „ Про метрологію та метрологічну діяльність ” не передбачено, що проведення робіт з періодичної повірки має здійснюватись безкоштовно, а вартість періодичної повірки повинна відшкодовуватись споживачем через тариф на відповідні послуги. Крім того, підприємства-виробники послуг з водопостачання та водовідведення не мають можливості враховувати у тарифах витрати з періодичної повірки квартирних засобів обліку, оскільки це не передбачено Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.06.2011 року № 869 затвердженого КМУ. Кожна послуга, яку отримує споживач, повинна бути оплачена ним через відповідний тариф на послугу, але ця послуга не є безкоштовною. Дані обставини не були враховані судом першої інстанції при вирішенні спору між сторонами, у зв’язку з чим, на думку апелянта, рішення суду є незаконним та необґрунтованим.
Заперечуючи доводи апеляційних скарг, представник позивача просив рішення суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга виконавчого комітету Чернігівської міської ради підлягає відхиленню, а апеляційна скарга КП „Чернігівводоканал” підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом по справі встановлено, що позивач є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по квартирі АДРЕСА_1, а водолічильники, які знаходяться в цій квартирі, взяті на абонентський облік КП «Чернігівводоканал»Чернігівської міської ради.
Відповідачем направлено позивачу лист з вимогою здати водолічильники на держповірку в строк до 01.10.2011 року.
КП «Чернігівовдоканал», у відповідь на звернення ОСОБА_6 від 16.03.2011 року, попередив про необхідність сплати за послуги з держповірки лічильників (а.с.8).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що встановлення відповідних тарифів на житлово-комунальні послуги є компетенцією місцевих органів самоврядування і не включення витрат на проведення періодичної повірки квартирних засобів обліку води у вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відбулося не з вини позивача. В даному випадку порушено право споживача ОСОБА_6 на безкоштовне (за рахунок виконавця) проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) квартирних засобів обліку води, а отже порушені права підлягають захисту заявленим способом. Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, які беруть участь у справі, виникає спір. Згідно ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте з таким висновком частково колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.
З позовної заяви ОСОБА_6 від 08.09.2011 р. вбачається, що позивач просить визнати вимоги (лист КП «Чернігівводоканал» №10/1698 від 29.08.2011 р.) відповідача про сплату послуг за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, неправомірними та припинити дії відповідача, які порушують права позивача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд вийшов за межі позовних вимог, порушивши принцип диспозитивності, передбачений ст. 11 ЦПК України, і не звернув уваги на те, що такий спосіб захисту - як визнання вимог викладених в листі неправомірними законом не передбачений. В матеріалах справи відсутні данні щодо зміни позивачем своїх позовних вимог. З огляду на наведене, підстави для задоволення позову в цій частині та, відповідно, стягнення судових витрат, у суду першої інстанції були відсутні.
Відповідно до ст.26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Згідно ч.2 ст.30 ЦПК України позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідно до ст.11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми права щодо предмета спору на власний розсуд.
Правила ст.35 ЦПК України передбачають, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін.
Отже треті особи, належать до осіб, які мають матеріально-правову і процесуально-правову заінтересованість у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий комітет Чернігівської міської ради приймав участь у справі в якості третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача КП „Чернігівводоканал”.
Зважаючи на те, що з апеляційної скарги третьої особи без самостійних вимог не вбачається, яким чином рішення суду першої інстанції вплинуло на їх права або обов’язки щодо відповідача, оскільки суд вирішував питання саме про права та обов’язки сторін, а не третьої особи суд вважає, що апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернігівської міської ради необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 11, 16 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 Цивільного процесуального Кодексу України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернігівської міської ради відхилити.
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Чернігівводоканал» задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 листопада 2011 року в частині визнання неправомірними дій Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради щодо відмови ОСОБА_6 в безоплатній процедурі з періодичної повірки квартирних засобів обліку води та стягнення з Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_6 1 500 гривень витрат на правову допомогу і 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1537 гривень – скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» про визнання листа Комунального підприємства «Чернігівводоканал» № 10/1698 від 29.08.2011 року про сплату послуг за періодичну повірку, обслуговування та ремонт засобів вимірювальної техніки, неправомірними, припинення дій та стягнення з Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_6 1 500 гривень витрат на правову допомогу і 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – відмовити.
В іншій частині Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 листопада 2011 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Чернігівводоканал» 47 грн. 05 коп. у повернення судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: