Справа № 22-ц-35/2012 Головуючий у I інстанції – Гордійко Ю.Г.
Категорія – цивільна Доповідач - Харечко Л. К.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіХаречко Л.К.,
суддів:Зінченко С.П., Ішутко В.М.,
при секретарі:Бивалькевич Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Чернігова апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк”, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним третейського застереження і третейської угоди, часткове скасування рішення третейського суду,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 21 жовтня 2011 року в частині відмови в задоволенні її позовних вимог, скасувати рішення постійно діючого третейського суду при ВГО „ВФС” від 21.04.2011 року в частині задоволення позовних вимог банку до ОСОБА_5 Постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2011 року ОСОБА_5 поновлений строк звернення до суду. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено, рішення третейського суду залишено без змін.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду незаконне та необґрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, судом, з порушенням вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України не було належним чином повідомлено сторони про розгляд справи 21.10.2011 року, що призвело до порушення процесуальних прав позивачки, передбачених ст.ст. 10, 27 ЦПК України. Також судом було порушено ст.ст. 60, 61 ЦПК України та вирішено справу без усестороннього та об’єктивного дослідження всіх доказів по справі. Апелянт вказує, що в порушення норм ч. 2 ст. 82 ЦПК України, судовим рішенням було стягнуто судові витрати з позивача, коли їх оплата не була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. Апелянт зазначає про неправильне застосування судом ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, Закону України „Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг”, Закону України „Про третейські суди”, Закону України „Про захист прав споживачів, а також інших норм чинного законодавства, що призвело до незаконного вирішення спору між сторонами.
У судове засідання учасники судового розгляду не з’явились, хоча були належним чином повідомленні про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення 29.12.2011 р. поштових відправлень. Відповідно до ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали даної справи і матеріалів третейської справи № 1395-10/308/11, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, апеляційний суд вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
По справі встановлено, що 25.04.2008 р. були укладені: між ЗАТ „Альфа-Банк” (на даний час ПАТ „Альфа-Банк”) і ОСОБА_6 кредитний договір, між ЗАТ „Альфа-Банк” і ОСОБА_7 договір поруки, між ЗАТ „Альфа-Банк” і ОСОБА_5 договір поруки.
21.04.2011 р. рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» (прийнятого в м. Чернігові по проспекту Перемоги 62 суддею Зоценко В.А. одноособово) по справі № 1395-10/308/11 позов ПАТ „Альфа-Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто на користь позивача: - з усіх відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом -27309,22 грн., по відсотках – 1881,77 грн., пені – 19070,97 грн.; - з ОСОБА_7 пеню у розмірі 481,81 грн.; - з ОСОБА_5 пеню у розмірі 481,81 грн.; - з усіх відповідачів солідарно судові витрати у розмірі 10 грн. (а.с.5-7).
Частиною 3 ст. 51 Закону України „Про третейські суди” та ст. 389-5 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду.
У відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Позивачем ОСОБА_5 не доведено підстав для скасування рішення третейського суду у відповідності до положень Закону України „Про третейські суди” та ст. 389-5 ЦПК України, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні її позову.
Посилання апелянта на п. 14 ст. 6 Закону України „Про третейській суди” про те, що третейський суд не мав права розглядати спір щодо споживача банківських послуг, не можуть братися до уваги. Суд першої інстанції докладно надав цьому доводу оцінку. Апеляційний суд повністю погоджується з доводами суду першої інстанції з вищевказаного питання.
Крім того, як розтлумачив Конституційний суд України в своєму рішенні №15-рп/2011 від 10.11.2011 р., Закон «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником за договором про надання споживчого кредиту. З матеріалів третейської справи № 1395-10/308/11 вбачається, що цільове призначення кредиту за договором між ПАТ „Альфа-Банк” та ОСОБА_8 було «задоволення неспоживчих потреб».
Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що рішення третейського суду було прийнято на законних підставах, підстав для його скасування, передбачених Законом України „Про третейські суди” не має.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, яке є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: