Справа № 127/16799/19

Провадження № 22-ц/801/1230/2025

Категорія: 10

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.

Доповідач: Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 рокуСправа № 127/16799/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Ковальчука О. В., Сала Т. Б.,

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

позивачка (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,

відповідачка ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Вінницької міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Ярова Яна Миколаївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року, постановлену у складі судді Дернової В. В., дата складення повного судового рішення відповідає даті його постановлення, -

в с т а н о в и в :

В березні 2025 року ОСОБА_2 , діючи через свого представника ОСОБА_4 подала до Вінницького міського суду Вінницької області клопотання в якому просила скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2019 року, оскільки постановою Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2025 року у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року заяву задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову у цивільній справі № 127/16799/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , за участі приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Ярової Яни Миколаївни як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за участі Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ майна та визнання договорів дарування недійсними, вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.09.2019 року (справа №127/16799/19) у виді накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , що зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Приймаючи таке судове рішення, суд першої інстанції послався на те, що постановою Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, а тому вжиті заходи забезпечення позову підлягають скасуванню на підставі частини 9 статті 158 ЦПК України.

Не погодившись з такою ухвалою, 21 квітня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд розглянув питання скасування заходів забезпечення позову без повідомлення учасників справи, а тому судом порушено вимоги частини 2 статті 158 ЦПК України, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для її скасування.

Відзив від учасників справи, впродовж встановленого апеляційним судом строку, на адресу апеляційного суду не надходив.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, причини неявки інших суду невідомі, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

По справі встановлено наступне:

-в червні 2019 року ОСОБА_1 , звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_3 ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Ярової Я. М., Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ майна та визнання договорів дарування житлового будинку недійсними (а. с. 3 – 8, том. 1);

-ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2019 року за заявою ОСОБА_1 вжито заходів забезпечення позову: накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_3 , що зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) (а.с. 121-122, том 1);

-рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: - визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_3 ; - визнано недійсним Договір дарування житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_3 укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , 31 травня 2018 року та посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Яровою Яною Миколаївною за реєстровим № 351; - визнано недійсним Договір дарування земельної ділянки по АДРЕСА_3 , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 31 травня 2018 року та посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Яровою Яною Миколаївною за реєстровим № 351; - поділено спільне майно подружжя: визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 28/100 часток житлового будинку з прибудовами господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , та визнано за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на 72/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_3 ;. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 90 – 98, том 3);

-постановою Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2025 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2024 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ майна та визнання договорів дарування недійсними (а.с. 194 – 203, том 3);

-в березні 2025 року ОСОБА_2 , діючи через свого представника адвоката Шикунову А. О. подала до Вінницького міського суду Вінницької області клопотання про скасування заходів забезпечення позову (а.с. 208 – 210, том 3);

-03 квітня 2025 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області заяву задоволено: скасовано заходи забезпечення позову у цивільній справі №127/16799/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , за участі приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Ярової Яни Миколаївни як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за участі Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ майна та визнання договорів дарування недійсними, вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.09.2019 року у виді накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , що зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) (а.с. 233, том 3).

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідно до частини 2 статті 158 ЦПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Дійсно в матеріалах справи відсутні докази того, що суд першої інстанції, розглядаючи питання скасування заходів забезпечення позову, повідомив про це ОСОБА_1 , про що стверджує позивачка у апеляційній скарзі.

Отже, ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.

За таких обставин апеляційний суд наводить власні аргументи, вирішуючи клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2019 року.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (частина 9 статті 158 ЦПК України). У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина 10 статті 158 ЦПК України).

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

У справі що розглядається постановою Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2025 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ майна та визнання договорів дарування недійсними, постанова апеляційного суду набрала законної сили (стаття 384 ЦПК України).

Отже, виходячи з приписів частини 9 статті 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті у цій справі, підлягають скасуванню.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить будь-яких доводів щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, окрім посилання на порушення судом першої інстанції порядку розгляду справи, яким дана оцінка вище.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини1 статті 374ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення та ухвалити нове.

Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).

Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 обґрунтованими, а оскаржувана ухвала постановлене з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення (пункт 3 частини 3 статті 376 ЦПК України)

Тому ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року слід скасувати та ухвалити нове судове рішення: про задоволення заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову у цивільній справі №127/16799/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , за участі приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Ярової Яни Миколаївни як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за участі Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ майна та визнання договорів дарування недійсними, вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2019 року (справа №127/16799/19) у виді накладення арешту на житловий будинок номер АДРЕСА_1 , що зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча                                                                  Т. М. Шемета

Судді:                                                                    О. В. Ковальчук

Т. Б. Сало