Справа № 361/4644/25

Провадження № 2/361/1605/25

05.06.2025

У Х В А Л А

про відмову у зупиненні провадження у справі

05 червня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Охріменко Є.І.

представника позивача – Малініної К.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення батьківства та стягнення аліментів, –

УСТАНОВИЛА:

У квітні 2025 року адвокат Малініна К.М. від імені та в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою від 06 травня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання 05 червня 2025 року о 11 год 00 хв.

19 травня 2025 року Вх. № 25183 ОСОБА_1 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивував тим, що з 17 січня 2025 року перебуває на військовій службі та працює у військовій частині НОМЕР_1 .

Враховуючи викладене, просив суд відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) провадження у справі зупинити.

Представник позивачки – ОСОБА_3 приймала участь в судовому засіданні за допомогою відеоконференцзв?язку щодо поданого клопотання відповідачем про зупинення провадження у справі заперечувала, зауважила, що він на перебуває на військовій службі у АДРЕСА_1 , працює та забезпечує охорону Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», ним не надані докази того, що військова частина у якій він проходить службу переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Просила суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача.

У підготовче судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. Причини неявки суду не відомі.

Третя особа – Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в підготовче судове засідання явку представника не забезпечив, 05 червня 2025 року до суду надійшов лист про розгляд справи без участі представника відділу.

Суд, заслухавши думку представника позивачки, оглянувши матеріали справи, дослідивши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, дійшов наступного висновку.

Звертаючись до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі ОСОБА_1 на підтвердження перебування у складі Збройних Сил України надав військовий квиток серії НОМЕР_2 (а. с. 96 – 99), довідку Національної гвардії України Військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 від 15 травня 2025 року № 598 про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі та працює у військовій частині НОМЕР_1 з 17 січня 2024 року і на даний час (а. с. 100).

З огляду на статтю 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного стану продовжувався і не скасований до теперішнього часу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2024 року у справі № 484/40/21 дійшов наступних висновків.

Зупинення провадження у справі – це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України – це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі – Положення № 1153/2008).

Відповідно до ч. ч. 1, 6 Закону України «Про Національну гвардію України» особовий склад Національної гвардії України складається з військовослужбовців та працівників. Національна гвардія України комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом. Трудові відносини працівників Національної гвардії України регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).

Надана відповідачем довідка не містить інформації, що вказана у ній військова частина переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій (бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації).

Так, відповідно до пункту 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Результат аналізу пункту 12 Положення № 1153/2008 дає підстави дійти висновку про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.

Верховний Суд дійшов висновку про те, що для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань.

Також, Верховний Суд, зауважив, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п.12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008. Інші докази (довідки, листи з військової частини) суд визнав недостатніми для встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом.

Отже, самі по собі довідки та накази про перебування сторони на військовій службі, у складі Збройних Сил України, не є достатніми для зупинення провадження у справі.

Суд встановивши, що наданий відповідачем військовий квиток та довідка не містять інформації про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій ОСОБА_1 , дійшов висновку про те, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Сам по собі факт перебування відповідача на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України не є підтвердженням того, що він перебуває у складі Збройних Сил України переведений на воєнний стан та безпосередньо бере участь у бойових діях.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Доводи представника позивачки про відсутність підстав для зупинення провадження у справі є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 13, 81, 251, 253, 258-261, 293, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення батьківства та стягнення аліментів – відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Гізатуліна