1Справа № 335/2572/25 2-а/335/61/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді - Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання Кумер А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа командир 2-го взводу 1 ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Агапов Андрія Олексійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2025 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до УПП в Запорізькій області ДПП, капрала поліції, третя особа командир 2-го взводу 1 ї роти 4-го батальйону УПП в Запорізькій області Агапов А.О., у якій просив скасувати постанову серії ЕНА № 4231926 від 09.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позову зазначав, що вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 340,00 грн. за порушення ним п. 8.4. ґ. Правил дорожнього руху (далі ПДР) України, а саме вимоги інформаційних знаків, які були нещодавно встановлені. Позивач вважає постанову незаконною, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, а постанова прийнята із порушенням вимог законодавства, оскільки відповідачем незаконно розглянуто справу на місці зупинки автомобілю, хоча норми чинного законодавства дозволяють розглядати справу виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи. У зв`язку з чим відповідачем було позбавлено ОСОБА_1 можливості скористатись у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема знайомитися з матеріалами справи, а також давати пояснення з приводу обставин справи. При цьому, відповідачем грубо порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігноровано порядок встановлений ст. ст. 278, 279, 280 КУпАП, зокрема останнім не роз`яснено позивачу про його права та обов`язки, не повідомлено про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого справа розглянута без його присутності, а також не досліджено усі наявні докази та обставини, що пом`якшують відповідальність, що унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного повного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

Крім того, вважає, що в оскаржуваній постанові описано подію правопорушення, яка не могла фактично відбутись, оскільки транспортний засіб позивача було зупинено на узбіччі біля буд. 52 по вул. Петра Сагайдачного, а зі змісту постанови вбачається, що позивачем здійснено правопорушення по вул. Петра Сагайдачного біля буд. 62-А, що знаходиться далі більш ніж на 100 метрів. Разом з тим, в оскаржуваній постанові про подію правопорушення зазначено, що водієм не виконано вимогу дорожнього знаку 5.16 „Напрямок руху по смугах”, а саме зі смуги, яка вказує рух праворуч, здійснено рух ліворуч, чим порушено п. 8.4 ґ. ПДР України, а саме „Порушення вимог інформаційних знаків„ однак на даному відрізку вул. Петра Сагайдачного, дорога є прямою, має лише по одній полосі для руху в кожному напрямку та не має поворотів ні ліворуч, ні праворуч.

З наведених підстав, просив вищезазначену постанову скасувати.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 . Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, визначено дату, час і місце проведення судового засідання. Роз`яснено, що відзив на позовну заяву (відзив) відповідач вправі подати до судового засідання у справі.

Відповідач скористався своїм правом, врегульованим ч.4 ст. 159, ч.1 ст. 261 КАС України, представник відповідача УПП в Запорізькій області ДПП за довіреністю Малій О.М 24.03.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому, не погоджуючись із адміністративним позовом, зазначає, що під час несення служби, інспектором УПП в Запорізькій області ДПП було зупинено транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 „Напрямки руху по смугах” та зі смуги, з якої дозволено рух лише праворуч здійснив рух ліворуч, чим порушив п. 8.4. ґ. ПДР України. Під час розгляду справи було роз`яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, згідно зі ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, позивач будь-яких клопотань не заявляв, на підтвердження чого відповідачем надано відеозапис.

Також у відзиві звернув увагу на те, що інспектор УПП в Запорізькій області ДПП, під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, правильно зазначив адресу місця вчинення з прив`язкою до найближчої адреси будинку від місця споєння правопорушення, вважає, що наявність формальних неточностей не може бути підставою для встановлення відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення. Обставини, на які вказує позивач, не свідчать про відсутність події адміністративного правопорушення. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

28.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вважає, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наведені ним у відзиві доводи про правомірність винесення оскаржуваної постанови Звернув увагу суду на те, що відповідачем незаконно розглянуто справу на місці зупинки автомобілю, позбавлено позивача можливості скористатися правами передбаченими ст. 268 КУпАП, проігноровано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, відеозаписом спростовуються доводи відповідача щодо роз`яснення та дотримання прав позивача та на ньому зафіксовано лише факт того, що позивач рухався прямо по вулиці Петра Сагайдачного. Враховуючи зазначене, просив суд позовні вимоги задовольнити.

На підставі Закону України № 4273-IX від 26.02.2025 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», який набрав чинності 25.04.2025 року, відбулася зміна найменування Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.

Ухвалою судді від 25.04.2025 виправлено описку в ухвалі про відкриття проводження у справі від 20.03.2025, зазначивши командира 2-го взводу 1-ї роти 4-го батальйону УПП в Запорізькій області Агапова А.О. в якості третьої особи.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 09.03.2025 року командиром 2-го взводу 1-ї роти 4-го батальйону УПП в Запорізькій області Агаповим А.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА № 4231926 від 09.03.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

З оскаржуваної постанови вбачається, що 09.03.2005 року о 14 годині 18 хвилини в м. Запоріжжя, вулиця Петра Сагайдачного (Бородінська), 62А, водій керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 „Напрямок руху по смугах”, зі смуги яка вказує рух праворуч, здійснено рух ліворуч, чим порушив п. 8.4. ґ. ПДР України - „Порушення вимог інформаційних знаків„ чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, вирішено застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі 340 грн.

Спірні правовідносини регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства, Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху України, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.1. ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно пункту 1.9 ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 1 ст.122 КпАП України передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно з п.8.4.ґ. ПДР України інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.

З оглянутого судом відеозапису, наданого відповідачем вбачається, що поліцейський здійснює розгляд справи відносно іншого учасника, роз`яснює права та обов`язки, а потім здійснює зупинку транспортного засобу яким керував позивач по вул. Петра Сагайдачного (Бородінській). Підійшовши до транспортного засобу за кермом якого сидів ОСОБА_1 поліцейський повідомив, що по вулиці було змінено дорожні знаки та він як водій автомобіля порушив п.8.4.ґ. ПДР України. ОСОБА_1 було пред`явлено поліцейському посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Поліцейський з документами відійшов, через деякий час повернувся та вручив позивачу постанову ЕНА № 4231926 від 09.03.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП. Процес розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення оскаржуваної постанови відеозапис не містить. При цьому, на зазначеному відеозаписі не підтверджено факт здійснення зазначеним транспортним засобом повороту ліворуч.

За приписами ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що вищезазначені вимоги поліцейським виконані не були.

З врахуванням того, що з дослідженого відеозапису не вбачається, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, доказів щодо вчинення даного правопорушення саме позивачем, як цього вимагає ст.77 КАС України відповідачем не надано.

Разом з тим, суд не бере до уваги долучені відповідачем до відзиву фотокартки, які містяться на DVD диску з зображенням розташування дорожнього знаку 5.16 „Напрямок руху по смугах”, оскільки зазначені фотокартки не містять зображення фактичних обставин вчинення позивачем правопорушення зазначеного в оскаржуваній постанові, не містять відміток про дату та час їх зйомки.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статей 7, 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 537/2088/17, зазначає, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантіїст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

Європейський Суд з прав людини у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.

Судом встановлено, що позивачем за подання адміністративного позову сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 605,60 гривень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати в сумі 605,60 гривень в рахунок відшкодування витрат з оплати судового збору.

Керуючись положеннями статей 9, 139, 242 - 246, 254, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа командир 2-го взводу 1-ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Аганов Андрій Олексійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 4231926 від 09.03.2025 командира 2-го взводу 1 ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Аганова Андрія Олексійовича, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, яке знаходиться за адресою: вул. Федора Ернста, буд. 2, м. Київ, 03048) витрати на оплату судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне рішення складено 06 червня 2025 року.

Суддя В.К. Сиротенко