ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "21" лютого 2012 р.                                                                                    Справа № 15/74-б  

 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого),

Катеринчук Л.Й. (доповідача),

Коробенко Г.П.

розглянувши  

касаційну скаргу ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року

у справі

господарського суду№ 15/74-б

міста Києва

за заявоюТОВ "Пері Україна"

доТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон"

провизнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь представники:

від ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" ОСОБА_4 (довіреність від 16.09.2011 року)

ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року (суддя Хоменко М.Г.) порушено провадження у справі № 15/74-б про банкрутство ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" (далі –боржника) за заявою ТОВ "Пері Україна" (далі –ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Законом).

Цією ж ухвалою суду розгляд справи у судовому засіданні призначено на 16.03.2011 року, зобов'язано Державного реєстратора за місцезнаходженням боржника –не пізніше наступного робочого дня з дати надходження ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство внести до Єдиного державного реєстру запис про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, про що повідомити суд не пізніше п'яти робочих днів з дати надходження ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство. З моменту порушення провадження у справі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію), зупинено заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення проведення мораторію, заборонено посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладення угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника (том 1, а.с. 1-3).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині заборони посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладення угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, а також заборони посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року ухвалу господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року у справі № 15/74-б залишено без змін (том 1, а.с. 116-118).

Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції в частині заборони посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладення угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, а також заборони посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2011 року скасовано постанову  Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року, а справу разом з апеляційною скаргою ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.02.2011року передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду (том 7, а.с. 147-150).

За результатами нового розгляду Київський апеляційний господарський суд виніс постанову від 23.11.2011 року,  якою частково задовольнив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон", виклавши пункт восьмий ухвали господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року у справі № 15/74-б у такій редакції:

"Посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" заборонити вчиняти дії щодо відчуження основних засобів, об’єктів нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон", реорганізації чи ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон".                                              Цією ж постановою суд апеляційної інстанції передав справу № 15/74-б на розгляд господарського суду міста Києва (том 7, а.с. 161-163).

Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року у справі № 15/74-б та передати справу з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-будівельна компанія „Легіон” на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство на новий розгляд суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга боржника мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статей 67, 86  Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, вислухавши представника боржника, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника  передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна боржника.

Отже, господарський суд у справі про банкрутство не позбавлений можливості за власною ініціативою застосовувати інші заходи, які, за переконанням суду, є необхідними у даному випадку. Однак, такі заходи мають відповідати цілям відновлення платоспроможності боржника та не перешкоджати здійсненню фінансово-господарської діяльності боржника. Зокрема, не можна застосовувати заходи повної заборони відчуження активів, оскільки це веде до повної зупинки господарської діяльності боржника, перешкоджає сплаті податків, виплаті заробітної плати, реалізації виготовленої продукції, закупівлі сировини.

Відповідно до статті 11112  ГПК України,  вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду під час нового розгляду справи.

Скасовуючи постанову апеляційного суду від 23.11.2011року,  колегія суддів Вищого господарського суду України не погодилась з висновками суду апеляційної інстанції про те, що вжиті судом першої інстанції заходи щодо забезпечення вимог кредиторів відповідають цілям відновлення платоспроможності боржника, сприяють збереженню його активів, оскільки судом першої інстанції було фактично блоковано здійснення фінансово-господарської діяльності боржника (том 7, а.с. 147 –150).

Суд апеляційної інстанції врахував вказівки касаційного суду і за результатами нового розгляду справи виніс постанову, якою змінив пункт восьмий ухвали господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року № 15/74-б, виклавши його в новій редакції, і визначив, які конкретно дії не повинні вчиняти посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон", а саме: дії щодо відчуження основних засобів, об'єктів нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон", реорганізації чи ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" (том 7, а.с. 161-163).

Отже, постановою від 23.11.2011 року Київський апеляційний господарський суд виправив помилки суду першої інстанції, що були допущені у пункті восьмому ухвали від 15.02.2011 року, виходячи з його компетентності переглянути заходи на забезпечення вимог кредиторів в повному обсязі та прийняти власне рішення про доцільність та належність обраного заходу відповідно до положень статті 101 ГПК України.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції про доцільність вжиття обраних заходів на забезпечення грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство повністю відповідають положенням статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не перешкоджають здійсненню фінансово-господарської діяльності боржника на стадії розпорядження майном.

Доводи скаржника про те, що обрані апеляційним судом заходи на забезпечення вимог кредиторів перешкоджатимуть реалізації активів боржника на різних стадіях процедур банкрутства та можливій реорганізації боржника за погодженням розпорядника майном з метою відновлення його платоспроможності, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Боржник перебуває на стадії розпорядженням майном, триває розгляд конкурсних вимог кредиторів та формування реєстру вимог кредиторів, за наслідком затвердження якого у попередньому судовому засіданні буде обрано комітет кредиторів, як сторону у справі про банкрутство. Відповідно до статті 16 Закону, виключно після прийняття рішення комітету кредиторів боржника приймається рішення про введення процедури його санації або ліквідації. За таких обставин, вжиття обраних апеляційним судом заходів на забезпечення вимог кредиторів на стадії розпорядження майном не перешкоджає здійсненню боржником господарської діяльності та гарантує інтереси кредиторів у справі про банкрутство до формування органу їх колективного представництва –комітету кредиторів боржника.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій та не вбачає підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" залишити без задоволення.

2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року залишити без змін.

Головуючий                                                                              Н. Ткаченко

Судді                                                                                          Л. Катеринчук

                                                                                                          Г. Коробенко