Справа № 1-138/12

Вирок

іменем України

 06.02.2012

Деснянський районний суд м.Києва в складі :

головуючого – судді Котовича О.Л.,

при секретарі Опішняк М.П.,

з участю прокурора Прокоф’євої Н.О.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за звинуваченням

ВСТАНОВИВ :

Підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 6 листопада 2011 року біля 20 годин 10 хвилин в м.Києві за попередньою змовою групою осіб вчинили розбій, який виразився в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, в салоні автомобіля ”Шкода октавія” з номерним знаком НОМЕР_1, яким керував потерпілий ОСОБА_2 по АДРЕСА_1.  

При цьому ОСОБА_3 який знаходився на задньому сидінні автомобіля за водієм, накинув на шию ОСОБА_2 ремінь і душив потерпілого, а ОСОБА_4, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні, утримувала ОСОБА_2 за руки і перешкоджала опору і виходу з автомобіля.

В результаті застосованого насильства і здавлення ременем шиї ОСОБА_2 втратив свідомість і отримав легкі тілесні ушкодження : садна овальної форми – на шкірі верхньої губи по центру, у підборідковій ділянці, у лівій щічній ділянці, синці овальної форми – у лівій щічній ділянці, на лівій боковій поверхні шиї у середній третині.

Потім ОСОБА_2 отямився і утік від підсудних, а вони заволоділи майном потерпіліого :   мобільним телефоном ”LG 300” вартістю 929 гривень з сім-карткою мобільного оператора МТС вартістю 30 гривень з 100 гривнями на рахунку і з сім-карткою мобільного оператора ”Київстар” вартістю 30 гривень з 40 гривнями на рахунку, мобільним телефоном ”Нокіа 6300” вартістю 1000 гривень з сім-карткою мобільного оператора ”Лайф” вартістю 30 гривень з 40 гривнями на рахунку.   

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину визнав частково і показав, що з підсудною ОСОБА_4 він підтримує товариські стосунки з літа минулого року, бував у неї дома і ввечері 6 листопада 2011 року він заїхав до неї додому і запросив у кафе. В квартирі ОСОБА_4 він взяв ремінь для своїх брюк, але його ремінь виявився справним і ремінь з квартири він поклав собі у кишеню. На вулиці біля будинку АДРЕСА_2 їх чекав автомобіль під керуванням потерпілого. ОСОБА_4 сіла поряд з водієм, він сів на заднє сидіння і велів їхати у кафе за селом Троєщина. По дорозі він вирішив заволодіти майном потерпілого з кишень, накинув ремінь на шию потерпілому, який почав чинити опір, махав руками, автомобіль зупинився, ремінь порвався і потерпілий вибіг з автомобіля. Він також почав тікати, але приблизно через 100 м його затримали громадяни.        

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 вину визнала частково і показала, що підсудного ОСОБА_3 вона знає давно як сусіда, товариські стосунки з ним підтримує з минулого літа, він бував у неї дома, раніше запрошував у кафе і ввечері 6 листопада 2011 року заїхав з цією метою за нею додому. На вулиці їх чекав автомобіль під керуванням потерпілого. Вона сіла на переднє сидіння поряд з водієм, ОСОБА_3 сів на заднє сидіння і показував потерілому дорогу. В селі Троєщина ОСОБА_3 накинув на шию потерпілому ремінь і автомобіль почав зупинятись. Потерпілий чинив опір, махав руками, в одній з яких був ніж, і вона своїми руками захищала обличчя і відштовхувала ними від себе руку потерпілого з ножем. Потім ремінь, яким ОСОБА_3 душив потерпілого, порвався і потерпілий вибіг з автомобіля з криками, а вона забрала з панелі автомобіля два мобільні телефони і втекла. Ремінь, яким душили потерпілого, належить їй і ОСОБА_3 взяв його у неї дома без її дозволу.       

Крім показань підсудних їх вина в розбої доведена показаннями потерпілого, свідків, висновком експерта, даними з протоколів слідчих дій, іншими матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в суді показав, що він періодично таксує на власному автомобілі ”Шкода октавія” з номерним знаком НОМЕР_1 і ввечері 6 листопада 2011 року підібрав підсудного ОСОБА_3 на Святошино біля заводу ”Червоний екскаватор” і повіз на масив Троєщина. По дорозі ОСОБА_3 спілкувався телефоном з хлопцем і дівчиною, вимагав від них якісь клятви, клявся сам, співав пісні, танцював і говорив, що поїде з дівчиною в село у будиночок, оскільки вони давно не бачились. На вул.Бальзака, 57 він чекав ОСОБА_3 біля шести хвилин і вже хотів їхати, але підсудні з’явились і ОСОБА_4 сіла поряд з ним, а ОСОБА_3 сів позаду і показував дорогу, адресу при цьому не називав. В селі Троєщина на пустирі ОСОБА_3 велів зупинитись і це його здивувало, оскільки поряд не було будинків. Раптово ОСОБА_3 заблокував його двері, накинув йому ззаду на шию удавку і почав душити. Він сигналив, кричав і як міг чинив опір. ОСОБА_4 в цей час хапала його за руки і не давала відчинити двері. Він втратив свідомість і автомобіль уперся в закопані у землю шини. З кишені своїх дверей він дістав ніж, яким махав, а потім цей ніж кудись зник. Йому вдалося відчинити свої двері, удавка на шиї порвалась і ОСОБА_3 продовжував душити його руками, хапав за обличчя. Потім він виставив обидві ноги на землю і визлизнув з рук ОСОБА_3. На вулиці він дійшов до першого будинку, грюкав у двері, звернувся до жінки з сином, сказав їм, що на нього напали і намагались убити, на що вони запідозрили, що він нетверзий. Жінка принюхалась, впевнилась, що він тверезий, і хлопець з другим чоловіком побіг затримувати підсудних, які ще сиділи в його автомобілі. Після приїзду в село і при нападі підсудні між собою не розмовляли, діяли при цьому спільно і узгоджено і свої дії словами не координували, лише перед його втечею з автомобіля ОСОБА_3 крикнув ОСОБА_4 : ”Він від мене уходить !”. В результаті нападу він втратив мобільні телефони і зазнав шкоди відповідно до оголошеного прокурором обвинувального висновку. Застосоване до нього насильство він вважає небезпечним для свого життя.   

Свідок ОСОБА_5 на досудовому слідстві показав, що 6 листопада 2011 року біля 20 годин він почув на вулиці гучні крики чоловіка, вибіг з подвір’я, побачив чоловіка біля воріт і автомобіль ”Шкода октавія”, якого хтось намагався заводити. Потім з автомобіля вибігли дівчина і чоловік з місця водія і вони почали тікати. Він наздогнав чоловіка і затримав \а.с.68\.

Свідок ОСОБА_6 на досудовому слідстві показала, що 6 листопада 2011 року біля 20 годин вона почула на вулиці крики чоловіка про допомогу. Біля будинку АДРЕСА_1 стояв автомобіль, до якого сів невідомий хлопець і намагався заводити двигун, але це йому не вдалось. З автомобіля вибігла дівчина і побігла по вул.Кірова до церкви. Син з сусідом побіг до автомобіля і затримав хлопця, який був на сидінні водія і намагався заводити двигун \а.с.70\.

Крім викладених показань вина підсудних у розбої доведенна :

протоколом заяви ОСОБА_2 про злочин, до якої долучені стікери мобільних телефонів ”LG 300” ІМЕІ НОМЕР_2, ІМЕІ НОМЕР_3 і ”Нокіа 6300” ІМЕІ НОМЕР_4 \а.с.9\,

протоколом огляду місця події з фотознімками, за якими в м.Києві на АДРЕСА_1 знаходиться автомобіль ”Шкода октавія” з номерним знаком НОМЕР_1, на передньому пасажирському сидінні знайдено фрагмент шкіряного ременя чорного кольору з пряжкою і ще два фрагменти ременя знайдено на землі зі сторони водія, на відстані біля 50 м від автомобіля знайдено корпус, кришку і батарею мобільного телефону ”Самсунг” \а.с.16-19\,

протоколом, за яким у ОСОБА_4 вилучено мобільні телефони ”LG 300” ІМЕІ НОМЕР_2, ІМЕІ НОМЕР_3 і ”Нокіа 6300” ІМЕІ НОМЕР_4 \а.с.20\,

висновком експерта, за яким ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження : садна овальної форми – на шкірі верхньої губи по центру, у підборідковій ділянці, у лівій щічній ділянці, синці овальної форми – у лівій щічній ділянці, на лівій боковій поверхні шиї у середній третині, які утворились від дії тупих предметів можливо 6 листопада 2011 року \а.с.48-50\,

протоколом очної ставки на досудовому слідстві між ОСОБА_3 і потерпілим ОСОБА_2, який підтвердив свої показання про насильство з боку ОСОБА_3 і ОСОБА_4 під час нападу \а.с.91-94\,

протоколом очної ставки на досудовому слідстві між ОСОБА_4 і потерпілим ОСОБА_2, який підтвердив свої показання про насильство з боку ОСОБА_3 і ОСОБА_4 під час нападу \а.с.122-125\,

протоколом відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_3, який на місці показав про вчинений ним злочин \а.с.108-109\,

протоколом відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_4, яка на місці показала про вчинений нею злочин \а.с.129-130\,

протоколом очної ставки на досудовому слідстві між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які показали про свої дії, спрямовані на заволодіння майном потерпілого \а.с.145-148\,

речовими доказами – мобільними телефонами ”LG 300” ІМЕІ НОМЕР_2, ІМЕІ НОМЕР_3 і ”Нокіа 6300” ІМЕІ НОМЕР_4, вилученими у ОСОБА_4, і трьома фрагментами ременя, вилученими з місця пригоди \а.с.61а, 63\.

Доводи підсудних про відсутність розподілу ролей між ними і попередньої змови на заволодіння майном потерпілого,

доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 не була обізнана в його злочинних намірах і в їх реалізації не допомогала,

доводи ОСОБА_4 про таємне викрадення нею мобільних телефонів потерпілого,

суд відхиляє і розглядає як бажання підсудних ухилитись від відповідальності за розбій за попередньою змовою групою осіб, оскільки про вчинення ними інкримінованого злочину переконливо свідчать їх спільні і узгоджені дії, спрямовані на заволодіння майном потерпілого, при цьому кожен з підсудних виконав конкретні відповідні дії, які в сукупності склали об’єктивну сторону розбою, а саме :

ОСОБА_3 душив шию потерпілого ременем з метою заволодіння майном і визнав це в суді,

у вигляді знаряддя злочину ОСОБА_3 використав ремінь ОСОБА_4,

коли ОСОБА_3 цим ременем душив потерпілого, ОСОБА_4 утримувала потерпілого за руки, перешкоджаючи опору,

усвідомивши факт застосовання ОСОБА_3 до потерпілого небезпечного для життя і здоров’я насильства у вигляді здавлення шиї ременем, ОСОБА_4 заволоділа майном потерпілого,

здавлення шиї потерпілого ременем, що підтверджено висновком експерта про характер, локалізацію, механізм утворення, давність і тяжкість тілесних ушкоджень, і втрата потерпілим свідомості в цей час свідчать про застосування насильства, яке було небезпечним для життя і здоров’я потерпілого.

Крім того, характер і тривалість стосунків між підсудними, які проводили час удвох, були взаємно обізнані у способі життя і поведінці один одного, також переконливо свідчать про їх спільну попередню корисливу мету і про охоплення умислом обох підсудних характеру застосованого до потерпілого насильства.      

Показанням потерпілого про спільні і узгоджені дії підсудних при застосуванні насильства і заволодінні майном вірить суд і вважає їх правдивими, оскільки вони були послідовні на досудовому слідстві і в суді, узгоджені між собою і з іншими матеріалами справи, при цьому підстав для обмови підсудних потерпілим суд не бачить.

Вирішуючи питання про розмір заподіяної потерпілому шкоди і за відсутності документального її підтвердження, суд з цього питання вважає за можливим залишитись в межах пред’явленого слідчим обвинувачення, оскільки підсудні вартість викраденого у потерпілого майна не оспорюють, вона на кваліфікацію злочину не впливає, в справі немає даних про неправдивість потерпілого з цього питання і його бажання безпідставно збагатитись за рахунок підсудних.

Суд приймає доводи підсудних про те, що вони були тверезі під час вчинення злочину, оскільки стан алкогольного сп’яніння підсудних при вчиненні розбою документально нічим не підтверджений, такий стан встановлюється виключно лікарем у медичній установі, підсудні були затримані невдовзі після злочину, але на наркологічний огляд вони не доставлялись, а тому суд виключає цю обтяжуючу покарання обставину з обвинувачення підсудних.

Виключення з обвинувачення підсудних недоведеної обтяжуючої покарання обставини узгоджено з вимогами ст.62 Конституції України про неможливість ґрунтувати обвинувачення на припущеннях, не погіршує становище підсудних, не порушує їх право на захист і не впливає на кваліфікацію злочину.

Вчинений підсудними ОСОБА_3 і ОСОБА_4 напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує як розбій за ч.2 ст.187 КК України.

При призначенні покарання підсудним суд враховує обставини, тяжкість, суспільну небезпечність злочину, дані про особу винних, які не працюють і іншою суспільно корисною діяльністю не займаються, вибачились в суді перед потерпілим,

30-річний вік ОСОБА_3, його минуле, задовільну характеристику за місцем проживання, відсутність пом’якшуючих і обтяжуючих покарання обставин,

19-річний вік ОСОБА_4, яка раніше судима, відсутність пом’якшуючих покарання обставин, рецидив злочинів як обтяжуючу покарання обставину,

і призначає їм основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк необхідної достатності для їх виправлення і попередження нових злочинів з обов’язковим додатковим покаранням у вигляді конфіскації майна.

Згідно ст.81 КПК України речові докази три фрагменти ременя підлягають знищенню.

З підсудних підлягають дольовому стягненню на користь експертної установи судові витрати в справі за час досудового слідства в сумі 1367 гривень 60 копійок (вартість експертиз) \а.с.25, 35\.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, і призначити кожному з них покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засуджених.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обчислювати з 7 листопада 2011 року.

До набрання вироком законної сили запобіжним заходом ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишити взяття під варту.

Речові докази три фрагменти ременя знищити.

Стягнути на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві судові витрати в справі за час досудового слідства (вартість експертиз) : з ОСОБА_3 – 700 гривень, з ОСОБА_4 – 667 гривень 60 копійок.

Апеляція на вирок може бути подана через місцевий суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими – в той же строк з часу вручення копії вироку.

Головуючий :