ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
17 лютого 2012 р.
Справа 9/201/2011/5003
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ", (вул. Коцюбинського, 30, м. Вінниця, 21100)
до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. № НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення боргу по орендній платі в розмірі 8965,82 грн
Головуючий суддя Балтак О.О.
Cекретар судового засідання Шаравська Н.Л.
Представники
позивача : Куций Р.А.
відповідача : не з"явився
ВСТАНОВИВ :
Подано позов про стягнення з відповідача орендної плати відповідно до укладеного договору 18.12.2003 р.
Відповідач по справі - суб"єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 з позовними вимогами не погоджується, відзиву на позовну заяву не надала, хоча в попередніх судових засіданнях приймала участь та про час судового засідання призначеного на 17.02.2012 р. була попереджена під розписку.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до договору оренди приміщення №53 укладеного 18.12.2003 року між орендодавцем державним підприємством Міністерства оборони України "ОСОБА_3 відділ військової торгівлі № 52 Західного оперативного командування", правонаступником якого є Концерн «Військторгсервіс» та орендарем ОСОБА_1, останній прийняв у строкове платне користування приміщення площею 54 кв. м. за адресою АДРЕСА_2. Дане приміщення орендар використовує для здійснення торгівельної діяльності.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин ВВВТ» є власником вказаного приміщення, згідно договору купівлі - продажу посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 11.03.2011 року.
Листом Вінницької філії Концерну "Військторгсервіс " від 29.03.2011 року за №37, який отриманий особисто ФОП ОСОБА_1, остання повідомлена про зміну власника об'єкту оренди.
Відповідно до ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов 'язки наймодавця і переукладення договору із зазначенням в ньому нового орендодавця, законом не вимагагається.
Відповідно до пп. 3.1-3.3, 5.2 договору, орендар - суб"єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно сплачувати орендну плату до 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, перераховуючи її на розрахунковий рахунок орендодавця.
Відповідач користується переданим йому в оренду приміщенням для здійснення своєї підприємницької діяльності, проте орендну плату не сплачував.
Згідно розрахунків , за період квітня-жовтня 2011 року, відповідачу було нараховано орендної плати на суму 8965,82 грн., яка ним не сплачена взагалі.
Розрахунок орендної плати (розмір за місяць) з квітня 2011 року позивачем здійснювався на підставі останнього рахунку, що виставлявся орендарю попереднім орендодавцем - Вінницькою філією Концерну «Військторгсервіс».
Грубо порушивши умови договірних зобов'язань, відповідач має заборгованість перед позивачем, яка становить 8965,82 грн.
Відповідно до вимог ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Отже, відповідач повинен сплатити позивачу 8965,82 грн.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В тому числі, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Разом з тим судом розглянуто вимогу позивача про відшкодування за рахунок відповідача фактично понесених витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2 000,00 грн. за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З пункту 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Виходячи з викладеного, відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги можливе при сукупності наступних підстав: послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Відповідно до ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи 26.12.2011 року між ТОВ "Магазин ВВВТ" (Довіритель) та адвокатом ОСОБА_2 (Повірений) укладено угоду на ведення справ в суді, відповідно до п.1 якої Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов'язання представляти інтереси Довірителя в господарському суді з приводу вирішення господарського спору у справі 9/201/2011/5003 за позовом ТОВ "Магазин ВВВТ" про стягнення боргу по орендній платі з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на загальну суму 8965,82 грн. Сторони погодили вартість послуг у розмірі 2000,00 грн.. Крім цього в матеріалах справи наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 528 від 11.12.2006 року видане гр. ОСОБА_2.
На підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката суду надано квитанцію від 26.12.2011 року № 18 з якої вбачається, що адвокатом ОСОБА_2 отримано від ТОВ "Магазин ВВВТ" за адвокатські послуги по справі № 9/201/2011/5003 2000,00 грн..
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача по відшкодуванню витрат на оплату послуг адвоката є правомірними.
Однак при цьому суд звертає увагу на п.12 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
В п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 року № 01-/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" наголошується на тому, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
У постанові Верховного Суду України від 03.02.2004 року № 04/079 зі справи № 36/207 також наголошується на необхідності обґрунтування у розгляді справи витрат на оплату адвоката.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги ТОВ "Магазин ВВВТ" щодо відшкодування витрат на оплату послуг адвоката виходячи з наступних обставин.
З урахуванням затрат часу необхідного для підготовки матеріалів справи та написання позовної заяви, ціни позову, а також участі в судових засіданнях професійного адвоката, суд дійшов висновку, що витрати ТОВ "Магазин ВВВТ" на оплату послуг адвоката слід покласти на відповідача в сумі 1000 грн.
Таким чином позов підлягає частковому задоволеню з покладанням на відповідача судових витрат.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ТОВ "Магазин ВВВТ" 21100 м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 30 (код 34095137 р/р 26004500044474 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" МФО 300614) 8965,82 грн. орендної плати, 1282,78 грн. судового збору та 1000 грн. витрат за послуги адвоката.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Балтак О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 лютого 2012 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи