УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/7085/11
Категорія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Шевчук А.М.
суддів: Заполовського В.Й., Павицької Т.М.,
з участю секретаря судового засідання: Жовновської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації)
на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2010 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, управління праці та соціального захисту населення Подільського району у м. Києві про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
в с т а н о в и л а :
30.09.2009 року ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом та просила: визнати дії відповідачів неправомірними; стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти, які передбачені ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2004 року по 01.07.2009 року у розмірі 10 993 грн. 90 коп.; та стягнути з управління праці та соціального захисту населення Подільського району у м. Києві недовиплачені кошти, які передбачені ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.05.2008 року по 31.07.2009 року у розмірі 19 621 грн. 50 коп. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивачка вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених постановою КМУ № 836 від 26.07.96 року, а не в розмірах, визначених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», порушує її права.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради та управління праці та соціального захисту населення Подільського району м. Києва щодо виплати позивачці в неповному обсязі коштів, передбачених ст.ст.37,39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов’язано управління праці і соціального захисту населення Коростенської міської ради нарахувати та виплатити на користь позивачки кошти, передбачені ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 30.09.2008 року.
Зобов’язано управління праці і соціального захисту населення Подільського району у м. Києві нарахувати та виплатити на користь позивачки кошти, передбачені ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 30.09.2008 року.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі управління праці і соціального захисту населення виконавчого органу Подільської районної в м. Києві ради (Подільської районної у м.Києві державної адміністрації) просить постанову Коростенського міськрайонного суду від 19.07.2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення виконавчого органу Подільської районної в м. Києві ради (Подільської районної в м. Києві державної адміністрації) відмовити в повному обсязі. Посилається на те, що вони не були належним відповідачем по справі за заявленими позовними вимогами. Доплата, передбачена ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться за місцем основної роботи громадян підприємствами, установами , організаціями.
З’ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі Закон №796-12) встановлені доплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, ст.39 згаданого закону передбачено, що громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення – дві мінімальні заробітні плати.
Позивачка працює в зоні гарантованого добровільного відселення на посаді техніка 1 категорії Коростенського відділення інспекції Держенергонагляду у Житомирській області, яке відноситься до відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у центральному регіоні” м. Київ, є потерпілою 3-ї категорії внаслідок аварії на ЧАЕС, тому вона має право на доплату, передбачену законом у кратному розмірі до мінімальної заробітної плати (а.с. 1,6-9,11).
Проте, в супереч вимогам Закону № 796-12 позивачці нараховувалася і виплачувалася доплата в меншому розмірі.
Суд правомірно виходив з того, що саме управління праці та соціального захисту населення, як орган, якому делеговано повноваження щодо таких виплат, повинно було діяти відповідно до вимог ст.39 Закону, але на порушення зазначеної статті таких нарахувань і виплат не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Щодо періоду, за який має бути нараховано та виплачено доплату ОСОБА_1, то суд правильно визначив його початок відповідно до ч.2 ст.99 КАС України з 30.09.2008 року в межах строку звернення до суду, але при цьому не зазначив кінця періоду, хоча позивачка у позовній заяві зазначала його по 31 липня 2009 року.
У зв’язку з наведеним постанова підлягає зміні в частині періоду щодо зобов’язань управління праці та соціального захисту населення.
В решті постанову слід залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 195-198,201,205,207 КАС України, колегія суддів цивільної палати, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Подільської районної в м.Києві ради (Подільського районної у м.Києві державної адміністрації) задовольнити частково.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2010 року змінити, доповнивши абзац четвертий резолютивної частини постанови словами: „по 31 липня 2009 року”.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: