Справа № 2-1166/11

г

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

"22" листопада 2011 р.                                                                                м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого –судді          Кравціва В.І.,

при секретарі                                        Рибію Ю.Л.,

з участю позивачки                              ОСОБА_1,

представника відповідача             ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Кульчицької сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай),

встановив:

ОСОБА_1 31 жовтня 2011 року пред’явила позов до Кульчицької сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права на земельну частку ( пай) в колективному господарстві ім. Сагайдачного, як правонаступника колгоспу імені 8-го Березня у с. Кульчиці Самбірського району Львівської області.

У обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що в період 1993 року  на підставі  Ухвали  14 сесії Львівської обласної ради  народних депутатів № 351 від 08.12.1993 року «Про затвердження положень і статутів до програми приватизації майна і землі в агропромисловому комплексі Львівської області»Кульчицькою сільською радою затверджені списки членів господарства та  працівників соціальної сфери села, які мають право на земельну частку (пай), до яких належала і вона, позивачка, оскільки з 1972 року до 30 травня 1996 року працювала в Самбірському комбінаті громадського харчування кухарем 5-го розряду шкільної їдальні у                         с. Кульчиці Самбірського району. При початковому формуванні списків вона була включена в них, однак в подальшому її безпідставно з них виключили.

На цей час вона вважала, що її виключили через те, що вона безпосередньо не рахувалася працівником сільськогосподарського підприємства, однак, решта працівники, котрі працювали разом з нею, отримали земельні частки (паї).

У 2009 році вона звернулася до Кульчицької сільської ради із заявою про включення її в списки осіб, які мають право на земельну частику ( пай), яка своїм рішенням  № 26 від 25 червня 2009 року надала таке право, виділивши із земель запасу земельну частку (пай) у розмірі 1,98 га ( в умовних кадастрових гектарах без визначення меж на місцевості) та звернулася із клопотанням до Самбірської РДА.

Однак, 22 грудня 2009 року Самбірською районною державною адміністрацією роз’яснено їй, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено у судовому порядку.

У попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача –Кульчицької сільської ради Самбірського району Львівської області позов визнав з підстав, наведених позивачкою.

Представник третьої особи - Самбірської райдержадміністрації, будучи належним чином повідомлений, у судове засідання не з’явився, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»та ухвали  Львівської обласної ради  народних депутатів від 08.12.1993 року № 351  «Про затвердження положень і статутів до програми приватизації майна і землі в агропромисловому комплексі Львівської області»Кульчицькою сільською радою були затверджені списки членів колективного господарства ім. Сагайдачного, як правонаступника колгоспу імені 8-го Березня у с. Кульчиці Самбірського району Львівської області, які мають право на земельну частку (пай).

Позивачка у вказані списки не була внесена.

Згідно ст. 6  ЗК України в редакції  1991 року при  обчисленні  розміру  середньої  земельної  частки,  що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому  числі    рілля), якими   користуються   підприємства,   установи,   організації  та громадяни  у  межах  території  даної  Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не  підлягають приватизації.

Загальний розмір обчисленої площі  поділяється  на  кількість осіб, які працюють у  сільському  господарстві,  пенсіонерів,  які раніше працювали у сільському господарстві  і  проживають  у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.

До числа осіб, зайнятих у соціальній сфері, належать працівники освіти, охорони здоров'я, культури, побутового обслуговування населення, зв'язку, торгівлі та громадського харчування, правоохоронних органів, Рад народних депутатів  та  їх виконавчих комітетів, а також пенсіонери з числа цих осіб.

Із трудової книжки вбачається, що позивачка 18.09.1972 року була прийнята на роботу кухарем шкільної їдальні в с. Кульчиці Самбірського комбінату громадського харчування і була звільнена з роботи 30.05.1996 року.

Із довідки, виданої Кульчицькою сільською радою відомо, що ОСОБА_1 на час розпаювання земель по вказаній сільській раді проживала по АДРЕСА_1 Львівської області та проживає там і на даний час.

Оскільки позивачка на час розпаювання земель працювала у соціальній сфері села Кульчиці їй повинна бути надана середня земельна частка (пай).

Із рішення Кульчицької сільської ради Самбірського району від 25 червня 2009 року № 26 відомо, що ОСОБА_1 надано середню земельну частку (земельний пай) в селі Кульчиці у розмірі 1,98 га із земель запасу.

Однак, Самбірська РДА безпідставно відмовила ОСОБА_1 у включення її в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), що видно із відповіді від 22.12.2009 року.    

Ураховуючи наведене, слід визнати  за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) із земель запасу в с. Кульчиці Самбірського району Львівської області.

Керуючись ст. ст. 130, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у розмірі 1,98 га із земель запасу в селі Кульчиці Самбірського району Львівської області .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя