Дата документу 20.09.2011                                                               Справа №  2-1840/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого     судді Турбіної Т.Ф.

при секретарі     Кривицькій К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: КП «ВРЕЖО №9»   про визначення ідеальних часток у квартирі, встановлення порядку користування квартирою, -

встановив:

У лютому 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом,  в обґрунтування якого вказав, що він та відповідачка  є власниками двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, яка належить  на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва НОМЕР_1 про право власності на житло, виданого Ленінською районною адміністрацією 01.04.1998р. У квартирі зареєстровані позивач та відповідач, які мешкали однією сім'єю без укладання шлюбу. Останні роки  стосунки фактично розірвані, сторони мають окремий бюджет, внаслідок чого спільне володіння власністю не можливе.

Між сторонами  склався наступний порядок користування квартирою: позивач займає меншу кімнату житловою площею 12.1 кв.м. з балконом, а відповідачка займає більшу кімнату житловою площею 14.8 кв.м. В загальному користуванні знаходяться кухня площею 5.9 кв.м., вбиральня площею 0.9 кв.м., ванна площею 2 кв.м., коридор площею 4.3 кв.м. Вказаний порядок користування квартирою  не порушує  інтереси відповідача.

Відповідачка, яка фактично для позивача є сторонньою особою,  є відповідальним власником квартири, у зв’язку з чим  він  вимушений погоджувати з нею всі свої дії по квартирі (щодо оплати комунальних платежів, користування пільгами, оформлення субсидії тощо).  

Без визначення ідеальних часток в квартирі, та без встановлення порядку користування квартирою, що є у спільній власності, порушуються  права позивача, як власника, вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

На підставі викладеного, відповідно до ст.370 Цивільного кодексу України  позивач просить визначити ідеальні частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - по 1/2 частині кожному.  

Посилаючись на те, що добровільно встановити порядок  користування  спірною квартирою відповідачка  не бажає  і перешкоджає  належним чином користуватись    частиною  квартири,  безпідставно користується його пільгами на оплату комунальних послуг, на  підставі ст.391 ЦК України, позивач  просить  встановити порядок користування квартирою  по фактичному користуванню квартирою, виділивши ОСОБА_1  в користування кімнату житловою площею 12,1 кв.м. з балконом площею 0.78 кв.м., а ОСОБА_2 – кімнату житловою площею 14,8 кв.м. В загальному користуванні залишити кухню площею 5,9 кв.м., вбиральню площею 0,9 кв.м., ванну площею 2 кв.м., коридор площею 4,3 кв.м.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідачка, представник третьої особи заперечень проти позову не надали.

Вислухавши пояснення  учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Майно може належати на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Згідно ст.370 Цивільного кодексу України у разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

З матеріалів справи   вбачається,  що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, яка належить  на праві спільної сумісної власності, що підтверджується  свідоцтвом НОМЕР_1 про право власності на житло, виданим Ленінською районною адміністрацією 01.04.1998р. Право власності зареєстровано 01.06.1998р. в ОП ЗМБТІ. При вселенні не було укладено угоди про порядок користування квартирою, сторони   користувалися квартирою спільно, така угода  не укладалася  і в подальшому.

Оскільки судом встановлено та не заперечується сторонами, що вказана квартира є спільним майном сторін, між співвласниками ніяких договорів щодо порядку користування власністю не укладено, то суд виходить з рівності часток кожного, і вважає, що  частка кожного з власників вказаної квартири у спільній сумісній власності становить 1/2. Тобто,  квартира   АДРЕСА_1 належить  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності  в рівних частках –  по Ѕ  кожному.

Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України  право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.  Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно технічного паспорту ОП ЗМБТІ станом на 11.05.2011р. вказана квартира складається з двох кімнат житловою площею 12.1 кв.м та 14.8 кв.м, які мають окремі виходи  у коридор  площею 4.3 кв.м,  а також з кухні площею 5.9 кв.м, вбиральні площею 0.9 кв.м, ванни площею 2 кв.м, обладнана балконом площею 0.78 кв.м.

У квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2  Останні роки  фактичні шлюбні стосунки, в яких перебували сторони,  фактично розірвані, сторони мають окремий бюджет, внаслідок чого спільне володіння власністю не можливе.

Між сторонами склався наступний порядок користування квартирою: ОСОБА_1 займає меншу кімнату житловою площею 12.1 кв.м. з балконом, ОСОБА_2 займає більшу кімнату житловою площею 14.8 кв.м. В загальному користуванні знаходяться кухня площею 5.9 кв.м., вбиральня площею 0.9 кв.м., ванна площею 2 кв.м., коридор площею 4.3 кв.м.  Позивач погоджується на виділення йому в користування житлової площі  меншого від належного в цьому випадку розміру, інтереси відповідача вказаний порядок користування квартирою захищає, його житлові умови не погіршуються.

Виділити в натурі належну позивачеві частку не є можливим,  оскільки дана дія передбачає облаштування помешкання окремими входами та окремими службовими приміщеннями. Технічні ж умови квартири у багатоквартирному будинку,  унеможливлюють провести такий поділ.

Відповідно до п. 14  постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України від 25 грудня 1995 року (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року) № 15 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", квартира, яка є спільною сумісною чи спільною часткою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. В протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири, якщо про це заявлено позов.

Вирішуючи спір про визначення порядку користування спірною квартирою,  суд   виходить з того,  що з огляду на розмір житлової площі квартири та кількість осіб,  які мають право на дану житлову площу,  виділ сторонам  в окреме самостійне користування відокремлених жилих кімнат   не обмежує  та не порушує  права жодного із співвласників.  На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

 Керуючись  ст.ст. 10, 11, 57-61,  212-215  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити.

Визначити ідеальні частки у праві спільної сумісної власності  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на  квартиру АДРЕСА_1, визнавши  за  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на  Ѕ частину  квартири АДРЕСА_1  кожному.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши в користування  ОСОБА_1  кімнату житловою площею 12.1 кв.м. з балконом 0,78 кв.м,  ОСОБА_2 – кімнату житловою площею 14.8 кв.м. В загальне  користування виділити   кухню площею 5.9 кв.м., вбиральню площею 0.9 кв.м., ванну площею 2 кв.м., коридор площею 4.3 кв.м.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                          Турбіна Т. Ф.