Справа №  2-66/12

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                                    У К Р А Ї Н И

     14 лютого 2012 року Саратський районний суд Одеської області   у складі:

                                                        судді                                    Смірнової І.О.

                                                        при секретарі                     Коноваленко Т.М.

у   відкритому       судовому        засіданні                   у залі  суду   в     смт.    Сарата,                  

розглянувши цивільну справу за позовом

                                                          ОСОБА_1

                                                                                     до

                                                                ОСОБА_2,

                                                                     АТ  "СГ" "ТАС" (приватне)

                                                                                      про

                                                    стягнення  матеріальної та моральної шкоди,  

                                                                           В С Т А Н О В И В :

     позивач звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що 22 липня 2011 року , біля 12.15 години на 674 км + 500 м автодороги Київ - Чоп відповідач ОСОБА_2, керуючи вантажним автомобілем марки «Вольво», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належать йому на праві власності, не врахував дорожню обстановку, на крутому повороті допустив виїзд причепу на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки «ДАФ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який рухався в зустрічному напрямку, що належить позивачу на підставі договору оренди, укладеного між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_3

        Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 22.07.2011 року та постановою Саратського районного суду  Одеської області від 04.08.2011 року, згідно якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і накладено  адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

          Згідно заявки на транспортно-експедиційне обслуговування від 21.07.2011 року, автомобілем марки «ДАФ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснювалося перевезення тротуарної плитки по маршруту м. Городок Львівської області – с. Кирицькі Закарпатської області. Внаслідок зіткнення, автомобіль позивача марки «ДАФ» з’їхав в кювет, де напівпричіп перекинувся на праву сторону. В результаті чого, була деформована рама, пошкоджено праву сторону тента, після чого весь вантаж опинився на узбіччі.

          Для подальшого виконання умов заявки про транспорно-експедиційне обслуговування, тобто доставку вантажу в пункт розвантаження, позивачем було найнято автомобіль державний реєстраційний номер НОМЕР_4, що стверджується актом виконаних робіт між ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_4 від 23.07.2011 року, вартість перевезення  становить 2.500 гривень. Для перевантаження тротуарної плитки з пошкодженного автомобілю на автомобіль, який виконав  подальшу доставку вантажу, з урахуванням бригади у 10 чоловік і роботи на протязі  з 19 годин 22.07.11 року до 06 години 23.07.11 року , позивачем витрачено 2.500 гривень (по 250 грн. кожному робочему ). Крім того, позивач придбав стріч-плівку, скотч  для  подальшего  перевезення вантажу

                                                                                     - 2 -

на суму 395 гривень; поніс додаткові витрати на буксирування автомобілю із кювету на дорожне покриття - 600 гривень; на буксирування пошкодженного автомобілю з Львівської області до Закарпатської області - 2.000 гривень.

     Ремонт та покраска  орендованого автомобілю тривала 3 тижні, що підтверджується довідкою приватного підприємця ОСОБА_5

    Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України позивач поніс збитки (втрачену вигоду ) в  розмірі 18.375 гривень, яка настала внаслідок простою автомобилю 3 тижні, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції в Іршавському районі, згідно якої валовий дохід за 1 квартал 2011 року становил 82.000 гривень, за 2 квартал 2011 року  - 65.000 гривень.

        Крім того, у відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику  у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" , ст. 23 ЦК України, з вини відповідача позивачу  була причинена і моральна шкода, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв’язків, позивач змушений був витрачати додаткові зусілля  для відновлення автомобілю, відшукувати додаткові кошти і деталі, яких в Україні немає; у зв’язку з простоєм автомобілю змушений був  хвилюватися і відчувати душевну незручність, виникнення пригніченого психологічного стану, тому просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 20.000 гривень. Також позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь сплачені судові витрати у загальній сумі 585 (465 грн. - держмито + 120 грн. інформаційно - технічне забезпечення судового процесу) гривень.

     Справа слухалася неодноразово. До участі у справі в якості відповідача, за клопотанням відповідача, було залучено АТ  "СГ" "ТАС" (приватне).

        У дане судове засідання позивач не з’явився, просив розглянути справу у його відсутності, позов задовольнити, про що свідчить заява.

       Представник відповідача ОСОБА_6, діючий на підставі довіренності, позов визнав частково, пояснивши суду, що відповідач визнав позов  у сумі 8.815 гривень, дана сума складається: із витрат на перевантаження і подальше перевезення вантажу, а також буксировку пошкодженого автомобілю;  моральну шкоду відповідач визнав у сумі 850 гривень.

            Представник  АТ  "СГ" "ТАС" (приватне), будучи належним чином повідомлений про день та час слуханя справи, у  судове засідання не з’явився, позов не визнав, вказуючи, у письмових запереченнях, що у АТ "СГ" "ТАС" немає ніяких правових підстав для відшкодування позивачу витрат за перевезення вантажу та за його перевантаження. Згідно норм Закону відшкодування потерпілому моральної шкоди, передбаченої пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди, тому у задоволені позову слід відмовити.

         Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

           Між сторонами склалися правовідносини, які пов’язані з відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, тому необхідно керуватися ЦК України.

         Згідно до ст.ст. 22, 1166, 1167, 1187 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, підставою відповідальності за завдану майнову шкоду є наявність вини особи, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Збитками є в тому числі доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б її право не було порушено (втрачена вигода). Моральна  шкода, завдана фізичній особі неправомірними  рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини...  Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою яка на відповідній правовій підставі  (право власності, інше речове право,  договір  підряду,  оренди  тощо)  володіє

                                                                                    - 3 -

транспортним засобом, механізмом іншим об’єктам, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

   У судовому  засіданні встановлено, що позивач, як фізична  особа - підприємець, на підставі договору оренди і ліцензії надавав послуги з перевезення пасажирів і вантажів на автомобілі марки "DAF" державний номер НОМЕР_2 та напівпричепі марки "KRONE SPD 27", реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить на праві власності  ОСОБА_3 (а.с. 7,8,9,10,11).

    Як видно із копії постанови Саратського районного суду Одеської області від 04.08.2011 року відповідач був визнаний винним у вчиненні 22 липня 2011 року дорожньо-транспортної пригоди, не врахував дорожню обстановку, на крутому повороті допустив виїзд причепу на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки «ДАФ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який рухався в зустрічному напрямку, що спричинило механічні ушкодження вказаного автомобілю (а.с. 12, 16).

      У зв’язку з ДТП позивач поніс витрати на перевантаження грузу; подальше  перевезення вантажу;  буксування пошкодженого автомоюбілю; придбання стріч - плівки; у загальній сумі 7.995 гривень (а.с. 13,14,15,17).

     У даній частині відповідач позов визнав.   Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.  

     Пунктами 7, 9  Постанови Пленуму Верховного Суду України  № 4 від 31 березня 1995 року  «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями) встановлюється, що заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується  тій фізичній та юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені противоправними діями інших осіб...  Розмір відшкодування  моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від  характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких  зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин…                              

      Суд  вважає доведеним, що позивачу  було заподіяно моральну шкоду, оскільки в результаті дій відповідача позивач переніс стрес, побутові незручності. Визначаючи розмір грошової компенсації моральної шкоди, суд враховує глибину та тривалість моральних страждань позивача, а також враховує вимоги розумності та справедливості, і вважає необхідним задовольнити позов у цій частині у сумі 2.000 гривень.

       Згідно ст.ст. 10 ч. 3,  60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

      Вирішуючи питання про відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, втраченої позивачем  внаслідок  пошкодження автомобілю і знаходження його на ремонті та покрасці на протязі трьох тижнів, суд враховує, що позивачем не надано суду будь-яких доказів даного факту, а також підтверджень того, що неотримання доходів у 2 кварталі 2011 року, пов’язано із пошкодженням автомобілю, отриманими в результаті ДТП 22.07.2011 року, тобто у третьому кварталі, та вважає позовні вимоги в даній частині відшкодування матеріальної шкоди недоведеними. Більш того, глава 82 ЦК України не передбачає відшкодування упущеної вигоди особою, яка завдала майнову та моральну шкоду.

     Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати необхідно розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути на користь позивача з відповідача 99 гривень 95 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, усього 219 гривень 95 копійок (а.с. 1, 2).

        Усього, на користь позивача з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню 10.214 (десять тисяч двісті чотирнадцять) гривень 95 копійок.

                                                                             - 4 -

           Позов  до  АТ  "СГ" "ТАС" (приватне) про стягнення материіальної і моральної шкоди задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст.ст.  3-8,10,11, 60, 61, 88, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167,1187  ЦК України, Постановами Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 року «Про практику  розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (із змінами),  № 4 від 31 березня 1995 року  «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями),

        суд

                                                                           В И Р І Ш И В:

        позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:

-  матеріальну шкоду в розмірі 7.995  (сім тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) гривень;

-  моральну шкоду в розмірі 2.000 (дві тисячі) гривень;

- судові витрати в розмірі 219 (двісті дев’ятнадцять) гривень 95 копійок, усього 10.214 (десять тисяч двісті чотирнадцять)  гривень 95 копійок.

              В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

          В задоволенні позову  ОСОБА_1 до   АТ  "СГ" "ТАС" (приватне) - відмовити.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається, протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, у той же строк з моменту отримання копії рішення,  до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області.  

           Суддя                                                                                                      І. О. Смірнова