Справа №  2-921/11

РІШЕННЯ

12 січня 2011 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя  у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Кривицькій К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в  м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ВАТ «Вуглецевий композит»про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки  розрахунку, -   

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом  до   ВАТ «Вуглецевий композит», в обґрунтування  якого зазначив, що наказом №2 від 13.01.2010р. був прийнятий   на роботу в ВАТ «Вуглецевий композит»на посаду електромонтера із заробітною платою 1700,00 грн. на місяць.  Відповідно до наказу  від 11.10.2010 року № 55 його звільнено з підприємства на підставі   ст. 38 КЗПП України за власним бажанням.  Заробітна плата за весь час роботи не виплачувалася, за винятком лютого 2010р. Заборгованість по заробітній платі становить  16580,49 грн., яку він просить стягнути з відповідача, а також відповідно до  ст.. 117 КЗПП  середній заробіток за весь час затримки розрахунку, тобто за 24 дні  на день звернення до суду з позовом,  у розмірі  2104,80грн.  

В судовому засіданні позивач пояснив, що підприємство до цього часу не виплатило заборгованість по заробітній платі,  підтримав позовні вимоги,  уточнивши про стягнення  середнього  заробітку  на день постановлення рішення.   

Представник відповідача в судове засідання без поважних причин не з’явився вдруге, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання судових повісток.  Заперечень проти позову не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, заслухавши думку  позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позов підлягає задоволенню   з наступних підстав.   

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Суд надав рівні можливості сторонам у наданні доказів.

На підставі ст. 43 Конституції України гарантується кожному право на працю, яке включає до себе можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку добровільно дає згоду.

Судом встановлено, що позивач працював на підприємстві  ВАТ «Вуглецевий композит»з 13.01.2010 року відповідно до наказу  №2  в якості інженера  електромонтера    шостого розряду, згідно з наказом № 55 від 11.10.2010 року   позивача звільнено за  ст. 38 КЗпП України за власним бажанням ( а.с. 3).

Відповідно до Довідки про заборговану заробітну плату №03/234 від 08.11.2010р., ВАТ «Вуглецевий композит» станом на 11.10.2010р. має заборгованість перед ОСОБА_1  по заробітній платі  у розмірі 16580,49 грн. (а.с.2).   

Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення.  Статтею 116 КЗпП України передбачено, що якщо працівник в день звільнення не працював, то всі суми, що належать йому від підприємства,   мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.  У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз’яснив   Пленуму ВСУ  у   Постанові від 24.12.1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»,  установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення  ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи –по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.  

Враховуючи що на день постановлення рішення розрахунок з позивачем не проведено, відповідачем заперечень проти позову не надано, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 16580,49 грн. і середнього  заробітку за весь період затримки розрахунку, тобто з 12.10.2010р. по 12.01.2011р.,  у розмірі  7744,53 грн. (за 67 днів при середньоденній заробітній платі 115,59 грн.), визначеному відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 р., підлягають задоволенню.

Оскільки при подачі позову позивач звільнений від сплати судових витрат, суд присуджує судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 116, 117, КЗпП України, ст.  10-11, 57-60, 61, 88, 212, 214, 223,   ЦПК України,  суд -

В И Р І Ш И В:

 Позовні вимоги ОСОБА_1  до ВАТ «Вуглецевий композит»про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку  задовольнити.

Стягнути з ВАТ «Вуглецевий композит»  на користь ОСОБА_1      заборгованість з заробітної плати у розмірі 16580,49 грн. та компенсацію за  час затримки  розрахунку  у розмірі 7744,53 грн., а всього 24325,02 грн.   

Стягнути з ВАТ «Вуглецевий композит»судові витрати:  витрати на ІТЗ розгляду цивільної справи   у розмірі 120 грн., судовий збір у розмірі  243,25 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через суд першої інстанції  апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя:                                                                                          Турбіна Т. Ф.