Справа № 1-425/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого -  судді Качмар В.Я.

при секретарі - Матчишин І.М.

з участю прокурора –Левицького М.М.

та захисника –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобич кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_4, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого згідно ст.89 КК України, знаходиться під вартою по даній справі з 21.07.2011 року,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,                                           

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_2 10.05.2011р. біля 21\00 год. перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 умисно, таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг 5212», вартістю 900 грн., мобільний телефон марки «Сіменс С70», вартістю 100 грн. та мобільний телефон марки «Моторола V3», вартістю 400 грн., які належали ОСОБА_3, чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 1400 грн.

    Крім цього він, 12.05.2011р. біля 14\00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом підбору ключа замка вхідних дверей квартири АДРЕСА_2, проник туди, звідки повторно, умисно, таємно викрав ноутбук марки “Леново”, вартістю 3299 грн., чим спричинив ОСОБА_4 майнову шкоду у вказаному розмірі.

     Крім цього він, 15.05.2011р. біля 16\00 год., перебуваючи по вул.Пилипа Орлика в м.Дрогобич, підійшов до ОСОБА_5 та попросив у нього його ноутбук “Леново”, вартістю 3299 грн., який раніше йому продав за 1800 грн., під приводом того, що такий йому потрібно показати своїм батькам, а після цього віддати назад разом з документами, маючи умисел не повертати ноутбук, а продати його і отримати за нього гроші. ОСОБА_5 погодившись на дану пропозицію поїхав разом із ОСОБА_2 біля будинку №16 по вул.Княгині Ольги в м.Дрогобич, де передав останньому вказаний ноутбук, після чого ОСОБА_2 зайшов у під’їзд, запевнивши ОСОБА_5, що повернеться за декілька хвилин, а сам зайшовши у під’їзд, спустився у підвальне приміщення та вийшов з нього через інший вихід, який виходить на подвір’я з іншої сторони будинку, таким чином повторно, умисно, заволодівши ноутбуком.

       Крім цього він, 13.06.2011р. біля 16\00 год. перебуваючи по вул.Станіславській в м.Дрогобич, підійшов до ОСОБА_6 та попросив у нього його мобільний телефон марки “Нокія Е 71-1”, вартістю 800 грн. під приводом того, що йому потрібно комусь зателефонувати, маючи умисел не повертати телефон, а продати його і отримати за нього гроші. Після того, як ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 мобільний телефон, останній почав дзвонити по ньому та втік з місця події, таким чином повторно, умисно, заволодівши мобільним телефоном.

       Крім цього він, в один із днів на початку червня 2011р. біля 17\00 год., шляхом підбору ключа замка вхідних дверей квартири АДРЕСА_3, проник туди, звідки повторно, умисно, таємно викрав гроші в сумі 1000 грн., золоту каблучку 585 проби вагою 4 грама, вартістю 1200 грн., срібну каблучку вагою 3 грама, вартістю 50 грн., золоту коронку вагою 1 грам, вартістю 300 грн., які належали ОСОБА_7, чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 2550 грн.

      Крім цього він, 21.07.2011р. біля 17\00 год. шляхом підбору ключа вхідних дверей квартири АДРЕСА_3, проник туди, звідки повторно, умисно, намагався викрасти майно, що належить ОСОБА_7, а саме 100 грн., медальйон та брилок до сигналізації, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі(незакінчений замах), так як був затриманий працівниками Дрогобицького МВ ГУМВС України у Львівській області на місці вчинення злочину.

     Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину визнав повність, дав докладні, послідовні та достовірні покази, щодо кожного епізоду злочинної діяльності. Сам виховувався без батька. На даний момент зрозумів крайню помилковість своїх вчинків, шкодує про вчинене, просить обрати йому покарання не пов’язане з реальним відбування покарання у вигляді позбавлення волі, планує одружитися, знайти роботу і почати нове життя.

     Підсудний визнав себе винним повністю у вчинених злочинах, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин справи. Таким чином, суд, впевнившись у правильному розумінні підсудним змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, відповідно до ч.3 ст.299 КК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

       Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і

 тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення.

    Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винуватість підсудного доведеною. Його дій вірно кваліфіковано за: ч.1 ст.185 КК України -  умисне, таємне викрадення чужого майна(крадіжка); ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - як незакінчений замах на умисне, повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, оскільки підсудній з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця; ч.3 ст.185 КК України – умисне, повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникнення у житло; ч.2 ст.190 КК України –умисне, повторне, заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство).

    При призначенні покарання підсудному по даній справі суду слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого, а такого переконання в суду немає.

    При призначенні покарання підсудному суд враховує обставини злочинів, їх наслідки, ступінь їх тяжкості, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, дані про особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

    Підсудний фактично з’явився із зізнанням, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, повністю добровільно відшкодував завдані збитки, що пом’якшує його покарання.

    Обставиною, що обтяжує покарання підсудному є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    Судом також враховується, що підсудний вчинив злочини середньої тяжкості та тяжкі злочини, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має молодий вік, є напівсиротою та виховувався без батька, посередньо характеризується за місцем свого проживання, потерпілі просять його суворо не карати.

    При призначенні покарання підступному враховуються вимоги п.п.2-5, 8 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»(із наступними змінами).  

    Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів можливе лише шляхом застосування до нього покарання у вигляді позбавлення волі, яке буде для нього необхідне та достатнє.

    Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, про можливість виправлення підсудного без відбування призначеного покарання і звільнення його від відбування такого, надавши іспитовий строк тривалістю два роки, який(строк) буде для нього оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів.

    Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

       ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання за:

ч.1 ст.185 КК України - 1 рік позбавлення волі,

ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі,

ч.3 ст.185 КК України - 4 роки позбавлення волі,

ч.2 ст.190 КК України –2 роки позбавлення волі.

      Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання –4(чотири) роки позбавлення волі.

     Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, надавши іспитовий строк в 2(два) роки.

      Відповідно до ст.76 КК України покласти обов’язки на ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

     До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 змінити із тримання під варту на підписку про невиїзд з постійного місця проживання та звільнити його з під варти із залу суду 31.10.2011 року.

   Речові докази: - сімкартка оператора стільникового зв’язку «Білайн»з позначкою коду-89380-02500-00390-23339, що зберігається при матеріалах кримінальної справи (а.с.23) –повернути потерпілому ОСОБА_3; ноутбук марки «Леново», що зберігається у потерпілого ОСОБА_4(а.с.81) –залишити в нього; мобільний телефон марки «Нокія Е 71-1», що зберігається у потерпілого ОСОБА_6(а.с.139) –залишити в нього; п’ять грошових банкнот номіналом по 50 гривень серії ВЕ1105706, ВД9002363, ЕЗ2325862, КН6296566, АФ3949473, шість грошових банкнот номіналом по 10 гривень серії БЕ 5248832, БЕ0945620, ЗЕ4687281, ЕФ4191979, ЕЮ9106620, ИЄ1757497 та дві грошові банкноти номіналом по 20 гривень серії ЕД 3248008, ЕЮ0225741 - що зберігаються у потерпілого ОСОБА_7(а.с.200) –залишити в нього; брилок до сигналізації та металевий кулончик овальної форми із зображенням божої матері, що зберігаються в камері схову Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській області(а.с.201) –повернути ОСОБА_7; зв”язку з трьох ключів та металевий ключ сріблястого кольору, що зберігаються в камері схову цього ж відділу міліції(а.с.201) –знищити; запальничку жовтого кольору, що зберігається в камері схову цього ж відділу міліції(а.с.201) –повернути ОСОБА_2; таблицю до протоколу ОМП з наклеєними на ній чотирма відрізками липкої стрічки та дактилокарту, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи (а.с.203) –залишити при кримінальній справі.

    Стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області 281,40 гривню за проведення судової експертизи(а.с.189).

    На вирок протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Суддя:                                                    В.Я.Качмар