2-80/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2007 року.                            Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді                                             Боровицького О. А.

при секретарі                                                         Горбачовій В. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та ОСОБА_4 про визнання договору недійсним,  суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 посилаючись на те,  що рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 11 листопада 2004 року № 449 п.2 надано дозвіл ОСОБА_4 на надання згоди неповнолітній дитині ОСОБА_2 укласти та підписати договір купівлі продажу незавершеного будівництвом нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 без згоди матері. її дочка ОСОБА_2 30 грудня 2004 року за згодою батька ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_3 договір купівлі продажу вищевказаного майна. Вважає,  що виконавчим комітетом Старокостянтинівської ради прийнято рішення яке не відповідає інтересам дитини,  є недійсним.  Укладеним договором погіршено матеріальне становище дитини,  умови договору не відповідають інтересам дитини.

На підставі викладеного,  позивачка просить суд постановити рішення,  яким визнати рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 11 листопада 2004 року № 449 п.2. недійсним,  визнати недійсним договір купівлі продажу незавершеного будівництвом нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30 грудня 2004 року.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала,  підтвердила обставини на які посилається у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 позов в судовому засіданні не визнав та пояснив,  що дійсно 30 грудня 2004 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі продажу незавершеного будівництвом нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2. Він передав кошти передбачені договором ОСОБА_4 договір укладено відповідно до законодавства України,  він є законним та чинним.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав та пояснив,  що він від ОСОБА_3 до підписання угоди отримав 3000 євро а після ще 3000 доларів США. Дочці він грошей ні яких не давав,  позивачку про намір укладати будь які угоди не повідомляв.

Представник відповідача виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради позов визнав та пояснив,  що вивчивши проекти матеріалів по прийняттю рішень виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 16 вересня 2004 року № 339 п.4 та від 11 листопада 2004 року № 449 п.2,  вважає їх прийнятими передчасно без необхідного обгрунтованого вивчення як матеріального стану неповнолітньої так і взагалі обставин справи. Відповідно до рішення неповнолітня ОСОБА_2 проживала в с Воронківці Старокостянтинівського району.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 суду пояснила,  що 30 грудня 2004 року нею було посвідчено договір купівлі продажу незавершеного будівництвом нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3,  за згодою ОСОБА_4 та відповідно до рішення опікунської ради.

ОСОБА_2. в судове засідання не з'явилась,  про дату та час слухання справи повідомлена належним чином,  направила до суду заяву у який просить суд розглянути справу без її присутності та зазначає,  що гроші за договором вона не отримувала,  про все домовлявся ОСОБА_4,  вона діяла за його проханням.

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи суд вважає що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено,  що рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 16 вересня 2004 року № 339 п.4 дозволено батьку ОСОБА_4 надати згоду неповнолітній дитині ОСОБА_2 укласти та підписати договір завдатку,  попередній договір та договір-купівлі продажу незавершеного будівництвом нерухомого майна за адресою вул.  К. Острозького 48. Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 11 листопада 2004 року № 449 п.2 до результативної частини рішення від 16 вересня 2004 року № 339 п.4 внесено зміни - дозволено батьку ОСОБА_4 надати згоду неповнолітній дитині ОСОБА_2 укласти та підписати договір завдатку,  попередній договір та договір-купівлі продажу незавершеного будівництвом нерухомого майна,  що знаходиться за адресою вул.  К. Острозького 48 без згоди матері. 30 грудня 2004 року між продавцем неповнолітньою ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 (на далі договір купівлі-продажу). На укладення даного договору неповнолітньою ОСОБА_2 її батьком надано згоду на продаж нерухомості -незавершеного будівництва з правом тримання готівки та з правом визначення умов договору купівлі продажу на її розсуд у вигляді заяви від 30 грудня 2004 року адресованій на ім'я приватного нотаріуса Вакарєвої О. В. Відповідно до ч. 4  ст.  32,   ст.  62 ЦК України в редакції яка діяла на час укладання договору купівлі продажу - згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів). У разі заперечення того з батьків (усиновлювачів),  з яким проживає неповнолітня особа,  правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування,  опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи,  яка потребує опіки чи піклування,  або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Згідно ч.3  ст.  177 СК України в редакції яка діяла на час укладання договору купівлі продажу -батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно. Спори,  які виникають між батьками щодо управління майном дитини,  можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.  Законом України „Про охорону дитинства"  ст.  17 передбачено,  що батьки або особи,  які їх замінюють,  не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори,  які підлягають нотаріальному посвідченню. „Правилами опіки та піклування" зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за № 387/3680,  зокрема п.п. 1.3-1.5,  2.2,  2.4 передбачено,  що органами,  які приймають рішення щодо опіки і піклування,  є районні,  районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації,  виконавчі комітети міських,  районних у містах,  сільських,  селищних рад,  у селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад,  опіка встановлюється над неповнолітніми віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років,  опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи,  яка підлягає опіці (піклуванню),  або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Відповідно до пояснень сторін,  рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 16 вересня 2004 року № 339 п.4,  заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_2 адресованих на ім'я Старокостянтинівського міського голови,  місцем постійного проживання неповнолітньої ОСОБА_2 та її батька ОСОБА_4 на час укладання договору купівлі-продажу було с Воронківці Старокостянтинівського району,  отже відповідно до вищезазначених вимог законодавства України органом опіки та піклування уповноваженим приймати рішення щодо питань віднесених до компетенції органу опіки та піклування відносно неповнолітньої ОСОБА_2 та її батька ОСОБА_4 є виконавчій комітет Григорівської сільської ради Старокостянтинівського району,  до територіального відання якого віднесено с Воронківці Старокостянтинівського району. Реєстрація місця проживання неповнолітньої ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1,  не може слугувати підставою для розгляду та прийняття вищевказаних рішень органом опіки та піклування м.  Старокостянтинів. Як вбачається з вищезазначених вимог законодавства України орган опіки та піклування повинен надати дозвіл неповнолітній ОСОБА_2 відчужити належне їй майно,  рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 16 вересня 2004 року № 339 п.4 надано не дозвіл неповнолітній ОСОБА_2 відчужити належне їй майно,  а дозвіл ОСОБА_4 надати таку згоду. Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 11 листопада 2004 року № 449 п.2 обмежено передбачене ч.3  ст.  177 СК України право позивачки спільно з ОСОБА_4 вирішувати питання управління майном неповнолітньої ОСОБА_2. Обмеження даного права можливе лише у разі існування спору між батьками.

Суд вважає,  що рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 16 вересня 2004 року № 339 п.4 та від 11 листопада 2004 року № 449 п.2 прийняті поза межею компетенції органу опіки та піклування виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради з порушенням

вимог ч. 4  ст.  32,   ст.  62 ЦК України,  ч. 3  ст.  177 СК України. Рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 11 листопада 2004 року № 449 п.2 слід визнати не чинним.

Також суд враховує,  що відповідно до ч. 9-10 п. 40 „Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затвердженої наказом Міністерства юстиції України від З березня 2004 року № 20/5,  для укладення правочину неповнолітньою дитиною нотаріус має одержати згоду будь-кого з батьків. У цьому разі така згода обов'язково витребовується від того з батьків,  з ким неповнолітня дитина постійно проживає,  за умови попереднього повідомлення про здійснення правочину неповнолітньою дитиною другого з батьків. Повідомлення про намір вчинити неповнолітньою дитиною правочин за згодою одного з батьків надсилається нотаріусом за кошти зацікавленої особи або особисто зацікавленою особою. В останньому випадку нотаріусу подаються докази відправлення та одержання адресатом такого повідомлення. Під час укладання договору купівлі продажу приватним нотаріусом Вакарєвою О .В. не виконані вказані вище вимоги інструкції не повідомлено ОСОБА_1 про намір вчинити правочин,  та не перевірено доказів відправлення та одержання позивачкою такого повідомлення.

Враховуючи вищенаведене,  суд приходить до переконання,  що договір купівлі-продажу вчинений неповнолітньою ОСОБА_2 за межами її цивільної дієздатності без належної згоди батьків та (або) органу опіки та піклування,  даний правочин з зазначених підстав слід визнати недійсним (ч. 2  ст.  222 ЦК України).

Оскільки судом встановлено,  що ОСОБА_4 як батько неповнолітньої ОСОБА_2 своєю винною поведінкою сприяв вчиненню правочину (договору купівлі-продажу) у разі відсутності у ОСОБА_2 коштів достатніх для відшкодування,  на нього слід покласти обов'язок відшкодувати завдані іншим особам збитки (ч.3  ст.  222 ЦК України.)

Керуючись  ст.  ст.  З,  10,  60,  208,  209,  213,  215 ЦПК України,   ст.  ст.  32,  62,  222 ЦК України,   ст.  177 СК України,  Законом України „Про охорону дитинства",  приймаючи до уваги „Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" та „Правила опіки та піклування", -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3,  виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 11 листопада 2004 року № 449 п.2 не чинним.

Визнати договір купівлі-продажу незавершеного будівництва будинку готовністю 51 відсоток,  що розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_2 укладений 30 грудня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2,  а ОСОБА_2 зобов'язати прийняти незавершене будівництво будинку готовністю 51 відсоток,  що розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3,  а ОСОБА_3 зобов'язати прийняти 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. (що еквівалентно 28300 доларів США). У разі відсутності в ОСОБА_2 коштів достатніх для відшкодування покласти дане зобов'язання на ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.