Справа № 1-99 2007р.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

5 липня  2007 року                                                           Томашпільський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого                                  Семко Г.В.

при секретарі                                                Трибіді Т.В.

за участю прокурора                                    Зубара В.В.

та адвоката                                                    ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Томашполі справу по обвинуваченню ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження ,  уродженця с.  Рудниця Піщанського району Вінницької області,  жителяАДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2  освіта середня спеціальна,  ІНФОРМАЦІЯ_3 непрацюючого ,  в порядку  ст. 89 КК України не судимого,  в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.   ст.  186 ч.2,  304 КК України

ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_4року народження,  уродженця та жителя АДРЕСА_2ІНФОРМАЦІЯ_2  освіта неповна середня,  непрацюючого,  ІНФОРМАЦІЯ_5 раніше не судимого,  в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  186 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23 березня 2007 знаходячись в кафе «Експрес»,  яке розташовано в середині залізничного вокзалу  ст.  Вапрнярка Одеської залізниці,  що в смт.  Вапнярка Томашпільського району Вінницької області,  розпивав спиртні напої. Приблизно о 2 год. ЗО хв. він разом із своїм братом ОСОБА_3 знайомимОСОБА_2 які знаходились у вказаному кафе вирішили іти додому. Зайшовши в тамбур вокзалу, ОСОБА_1побачивОСОБА_4який курив і почав з ним розмову,  під час якої просив у нього гроші в сумі 2 грн. на спиртне. ОСОБА_4сказав що у нього є гроші в сумі 15грн. ОСОБА_1. вирішив пограбувати останнього,  завдав головою удар в голову потерпілому та наказавОСОБА_2обшукати його кишені.ОСОБА_2. похлопав по кишенях потерпілого та сказав ОСОБА_1 що там нічого не має,  після чого той сказавОСОБА_2принести сумку потерпілого в тамбур,  щоОСОБА_2. і зробив,  та сказав обшукати її.ОСОБА_2. під защіпкою знайшов коробку з мобільним телефоном,  яку заховав під одяг. Після цьогоОСОБА_1сказав ОСОБА_4 обшукати сумку,  і коли він схилився над нею,  то наніс потерпілому удар коліном по тулубу і потерпілий витягнув з сумки паспорт показав їм що там нічого не має.ОСОБА_1таОСОБА_2. почали казати ОСОБА_4 щоб він далі шукав гроші,  однак потерпілий намагався від них вирватись але вони тримали його за одяг. ОСОБА_4 викинув в середину зали очікування свій паспорт,  іОСОБА_1припік руку потерпілого недопалком сигарети,  після чого ОСОБА_4 Р.Ф.,  вирвався та забіг в середину вокзалу. В цей час ОСОБА_1обшукав сумку потерпілого і забравши звідти будівельний рівень разом із ОСОБА_2. заховав сумку з особистих речей

потерпілого в колодязі біля адмінбудівлі  ст.  Вапнярка,  після чого порозходились по домах.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав повністю,  щиро розкаявся у вчиненому та суду пояснив ,  що біля 2 год. ЗО хв. 24 березня 2007 року він разом із своїм братом ОСОБА_3 та знайомим ОСОБА_2  знаходились в кафе на  ст.  Вапнярка ,  де він розпивав спиртні напої,  аОСОБА_2. пив каву,  вирішили іти додому. Зайшовши в тамбур вокзалу,  він побачивОСОБА_4який курив і почав з ним розмову,  під час якої попросив у нього гроші в сумі 2 грн. на купівлю спиртного. ОСОБА_4сказав що в нього є гроші в сумі 15 грн. і ОСОБА_1. вирішив пограбувати останнього. Далі він наніс головою удар в голову потерпілому та наказавОСОБА_2обшукати його кишені.ОСОБА_2. похлопав по кишенях потерпілого та сказав ОСОБА_1 що там нічого не має,  після чого він сказавОСОБА_2принести сумку потерпілого в тамбур,  що останній і зробив,  та сказав обшукати її.ОСОБА_2. під защіпкою знайшов коробку з мобільним телефоном,  яку заховав під одяг. Після цього він сказав ОСОБА_4 самому обшукати сумку,  і коли він схилився над нею,  то наніс потерпілому удар коліном по тулубу,  і потерпілий витягнув з сумки паспорт показав їм що там нічого не має. Вони з ОСОБА_2. почали казати ОСОБА_4 щоб той далі шукав гроші,  однак потерпілий намагався від них вирватись,  але вони тримали його за одяг. ОСОБА_4викинув в середину зали очікування свій паспорт,  іОСОБА_1припік руку потерпілого недопалком сигарети,  після чого ОСОБА_4 Р.Ф.,  від них вирвався та забіг в середину вокзалу. В цей часОСОБА_1обшукав сумку ОСОБА_4а Р.Ф. і забравши звідти будівельний рівень разом із ОСОБА_2. заховав сумку з рештою особистих речей ,  потерпілого в колодязі біля адмінбудівлі  ст.  Вапнярка,  після чого розійшлись по домах.

В скоєному щиросердечно розкаюється.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у скоєнні злочину визнали повністю і дав суду аналогічні пояснення.

Оскільки підсудні та інші учасники судового розгляду вважають за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись допитом підсудніх,  суд,  з"ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин,  які не будуть досліджуватись,  роз"яснивши,  що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини,  які не будуть досліджуватись ,  в апеляційному порядку,  впевнившись у добровільності та істинності їх позиції,  ухвалив,  при дослідженні доказів по справі обмежитись допитом підсудніх.

Заслухавши пояснення підсудних суд вважає,  що їх вина у скоєнні злочину доведена і їх дії вірно кваліфікованоОСОБА_2. за  ст.  186 ч.2 КК України,  тобто відкрите заволодіння чужим майном,  поєднане з насильством,  яке не є небезпечним для життя чи здоров»я,  за попередньою змовою групою осіб .

ОСОБА_1 кваліфіковано за  ст.  186 ч. 2 КК України тобто відкрите заволодіння чужим майном,  поєднане з насильством,  яке не є небезпечним для життя чи здоров»я,  за попередньою змовою групою осіб та  ст. 304 КК України тобто втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1. суд враховує тяжкість вчиненого злочину,  особу підсудного,  по місцю проживання характеризується позитивно,  відшкодував завданий збиток суд приходить до висновку ,  що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції його від суспільства.

Призначаючи покарання підсудномуОСОБА_2суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного,  особу підсудного,  який вперше притягується до кримінальної відповідальності,  його вік та обставини справи,  характеризується позитивно,  суд приходить до висновку ,  що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції його від суспільства.

Керуючись  ст.  ст.  323, 324 КПК України,  суд-

3АСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  ст.  186 ч.2, 304 КК України і призначити йому покарання за  ст. 186 ч.2 КК України 4 роки 6 місяців позбавлення волі ,  за  ст.  304 КК України у вигляді Іроку 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до  ст.  70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно міру покарання призначити 4 роки і 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним за  ст.  186 ч.2 КК України та призначити йому покарання    4 роки   позбавлення волі.

На підставі  ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1.,  звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням,  призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 роки поклавши на нього обов»язки передбачені п.2.3.  ст. 76 КК України,  а саме: не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання.

На підставі  ст. 104 КК УкраїниОСОБА_2,  звільнити від відбування покарання,  призначивши йому іспитовий строк тривалість один рік,  поклавши на нього обов'язки передбаченні с. 76 КК України,  а саме не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу засудженим залишити попередню- підписку про невиїзд

Речові докази по справі повернути потерпілому ОСОБА_4у   Р.Ф.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.