ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 312
РІШЕННЯ
Іменем України
04.09.2006 | Справа №2-14/11922-2006 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Пиво безалкогольний комбінат «Крим» , м. Сімферополь
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор», м. Сімферополь
Про стягнення 38718,20 грн.
Суддя Курапова З.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Киричевська Н.В., копія дов. № 07\1665 від 20.10.2005. у справі
Від відповідача – Терещенко І.Е., копія дов від 17.09.2005. у справі
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 38718,20 грн. , у т.ч. 29892,85 грн. заборгованості та 8825,35 грн. річних.
Відповідач позовні вимоги не визнав.
Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача та відповідача, суд -
Встановив :
Позивач свої позивні вимоги пояснює несплатою відповідачем одержаного товару.
Відповідач позивні вимоги не визнав за мотивами, що позивач не пред’явив вимоги – претензії про стягнення індексу інфляції та річних.
Відповідно до договору № 2 від 03.01.2004. на поставку пиво безалкогольної продукції позивач у період з 20.04.2005. по 24.05.2005. поставив відповідачеві товар на загальну суму 449567,57 грн.
Згідно зі комерційної політикою на поставку продукції ВАТ ПБК «Крим» від 07.04.2003., яка підписана сторонами, та є невід’ємною частиною договору, відповідачу надається відстрочка платежу на строк 15 днів.
Таким чином, кінцевим строком оплати продукції є 08.09.2005.
Відповідно до ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Рішенням Господарського суду АРК від 20.02.2006. у справі № 2-9\1444-2006 з відповідача стягнуто 434033,57 грн. заборгованості, 4495,67 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. У частині стягнення боргу в сумі 15534 грн. провадження у справі припинено, у зв’язку з її оплатою.
Рішення суду від 20.02.2006. у справі № 2-9\1444-2006 набрало законної чинності.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Доказів виконання рішення суду відповідач не надав.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції від суми боргу 434033,57 грн. за період липень 2005 р. по лютий 2006 р. становить 29892,85 грн.
Річні за період з 09.06.2005. по 09.02.2006. за 246 днів прострочення платежу підлягають стягненню частково у сумі 8775,80 грн., у зв’язку з невірно здійсненим позивачем розрахунком: позивачем здійснений розрахунок із рахунку 360 днів у календарному році, тоді як необхідно врахувати 365 днів.
Доводи відповідача, що у понятті ч.2 ст. 625 ЦК України вимога про стягнення індексу інфляції та річних повинна бути пред’явлена у вигляді претензії, не можуть бути прийняти до уваги, тому що цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку пред’явлення кредитором вимоги до боржника, тому позовна заява може вважатись вимогою до відповідача.
Цій же думки підтримується Вищий господарський суд України у справі від 14.12.2005. № 2-24\95-2005.
Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні, яке відбулося 04 вересня 2006 р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 13 вересня 2006 р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд –
ВИРІШІВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор», м. Сімферополь, вул.. Монтажна,2, поштова адреса: м. Сімферополь, пос. Каменка, проїзд Сільський,35 (р/р 26004074520001 у Філії АКІБ «УкрСіббанк» Кримське РУ, м. Сімферополь, МФО 384801, ЗКПО 31103143) на користь Відкритого акціонерного товариства «Пиво безалкогольний комбінат «Крим», м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграда,12 (р/р 26001011034900 в АКІБ «УкрСіббанк», м. Харьків, МФО 351005, ЗКПО 05513847) 29892,85 грн. індексу інфляції, 8775,80 грн. річних, 386,69 грн. державного мита та 117,85 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В інший частині позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Курапова З.І.