Справа: 11а-371-2007 р. Головуючий у 1-й інст.: Герасимчук М.К.
Категорія: ч.2 ст.186, ч.2 ст. 296 КК України Доповідач: Міщенко О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючої: Міщенко О.А. Суддів: Баглика С.П., Горщарук Г.О. З участю прокурора: Дмитрієва Ю.В. Адвоката: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Рівненського міського суду від 27 березня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, раніше не судимий, засуджений
· за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
· за ч.2 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначено у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, судимий вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 04 жовтня 2004 року за ч.2,3 ст. 185, ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі з застосуванням ст.75,104 КК України на 2 роки, засуджений
за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, українець, громадянин України, судимий вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 04 жовтня 2004 року за ч.2,3 ст.185, ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі з застосуванням ст.75, 104 КК України на 2 роки, засуджений
- за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_4, українець, громадянин України, раніше не судимий, засуджений
- за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.
У відповідності до ст.76 КК України зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Постановлено стягнути з засуджених солідарно судові витрати в розмірі 120 грн. за проведення судової товарознавчої експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області.
Цим вироком ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнані винними і засуджені за те, що 28 вересня 2006 року, біля 00 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, на проспекті Миру в м. Рівне, поблизу супермаркету "Вікотек", завдали ОСОБА_6 декілька ударів по тілу, заподіявши легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я та відкрито викрали належний останньому мобільний телефон "Нокіа 3100", вартістю 450 грн. зі стартовим пакетом мобільного оператора "Київстар", вартість якого 50 грн.
08 жовтня 2006 року, біля 3 год. поблизу поштового відділення в с В.Олексин Рівненського району Рівненської області ОСОБА_5 і ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявивши особливу зухвалість, безпричинно нанесли ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження та пошкодили екран мобільного телефону "Самсунг С 230", заподіявши останньому матеріальну шкоду в розмірі 630 грн.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_2 покликається на суворість вироку та просить призначити більш м'яке покарання.
В доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_2 вказує на однобічність та неповноту судового слідства і просить призначити менш суворе покарання.
На вирок суду стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 апеляції не подавались.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, зазначеного у вироку, грунтуються на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказів, яким дана правильна юридична оцінка.
Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст.186 КК України є вірною.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та показав суду, що 28 вересня 2006 року, вночі, повертаючись додому разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на проспекті Миру в м. Рівне, поблизу супермаркету "Вікотек", пограбували громадянина
ОСОБА_6 Засуджений в ході судового слідства стверджував, що наздогнавши ОСОБА_6 наніс йому удар, від якого останній впав.
Будь-яких доказів щодо порушення органами досудового слідства чи судом норм кримінального або кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку суду, колегія суддів не вбачає.
Доводи ОСОБА_2 в апеляції стосовно того, що він обмовив себе під тиском працівників міліції судова колегія не бере до уваги і розцінює їх як намір засудженого уникнути відповідальності, оскільки його доводи спростовуються добутими у справі доказами.
Засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ствердили в судовому засіданні, що вчинили злочин разом з ОСОБА_2
При призначенні ОСОБА_2 покарання суд в повній мірі врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, те, що злочин вчинив в період відбування покарання за попереднім вироком, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Підстав для пом'якшення ОСОБА_2 покарання не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Рівненського міського суду від 27 березня 2007 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.