УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року серпня 30 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого Ященка В. А.

суддів Матуса В.В., Сахнюка В.Г.

з участю прокурора Ворфоломєєвої Н.П.

захисника ОСОБА_1

виправданого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 червня 2007 року,

яким                                                     ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця м. Суми, раніше не судимого;

виправдано за ст. 125 ч. 2 КК України.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно зі скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_2. обвинувачувався в тому, що він 05 серпня 2006 року близько 12 годин 00 хвилин, на автомобільному ринку по вулиці Чернігівській в м. Суми, в ході розмови із раніше знайомим ОСОБА_3 вдарив останнього кулаком у обличчя, завдавши тілесні ушкодження. Вироком суду ОСОБА_2. за ст.. 125 ч. 2 КК України виправданий.

В поданій апеляції потерпілий ОСОБА_3. вказує, що судом безпідставно не взято до уваги показання свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_6., які підтвердили факт заподіяння тілесних ушкоджень, а сам ОСОБА_2. не заперечував виникнення конфлікту на автомобільному ринку. Перевірка по його заяві була проведена поверхово, а суд у вироку зробив безпідставний висновок про те, що він не оскаржив винесену постанову дільничним інспектором міліції, хоча необхідності в її оскарженні не було, оскільки вона стосувалася складу злочину, передбаченого ст.. 296 КК України. Вважає вирок суду незаконним, який просить скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_2 визнати винним за ст.. 125 ч. 2 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі та задовольнити позовні вимоги в сумі 4000 грн.

Заслухавши доповідача, потеріплого ОСОБА_3 та його представника на підтримку поданої апеляції, виправданого ОСОБА_2 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції, міркування прокурора про часткове задоволення апеляції засудженого та скасування вироку суду і направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ст. 76 КПК України, для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень експертиза призначається обов'язково.

Тому, при розгляді кримінальної справи суд не має права приймати рішення без проведення експертизи, якщо за законом призначення останньої є обов'язковим.

У кримінальних справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, рішення про призначення експертизи може бути прийнято суддею при порушенні кримінальної справи або під час її судового розгляду шляхом винесення відповідної постанови.

Як видно із матеріалів справи, суд, розглядаючи справу, не призначив експертизу для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_3, а послався у вироку, на акт судово-медичного обстеження ОСОБА_3, як на доказ встановлення факту отримання ним легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, який згідно зі ст. 65 КПК України не є процесуальним джерелом доказів.

Постановляючи виправдувальний вирок, суд вказав про наявність сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, хоча висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу, відповідно до вимог ст.. 323 КПК України, що судом виконано не було.

Крім того, відповідно до ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні особи немає складу останнього, а також коли не доведено участі підсудного в його вчиненні.

В порушення вимог кримінально-процесуального закону судом не вказано з яких підстав винесено виправдувальний вирок, а є лише загальне посилання на вимоги ст.. 327 КПК України, що є неприпустимим.

Невиконані судом вимоги ст.. 328 КПК України, щодо розв'язання цивільного позову заявленого потерпілим.

Вказані порушення є істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути кримінальну справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

За таких підстав судове рішення щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого насамперед слід призначити і провести судово-медичну експертизу для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, проаналізувати зібрані, досліджені та оцінені докази в їх сукупності та прийняти по справі відповідне процесуальні рішення.

Оскільки вирок суду підлягає скасуванню в повному обсязі, питання про обрання виду покарання та завданої шкоди буде вирішуватися у разі доведеності вини ОСОБА_2, або відсутність в його діях складу злочину при новому судовому розгляді справи, оскільки у зв'язку із істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, апеляційний суд позбавлений можливості постановити свій вирок, тому апеляція потерпілого в цій частині задоволенню не підлягає.

Виходячи з викладеного і керуючись ст.ст. 362, 365-367, 374, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 червня 2007 року, яким ОСОБА_2 за ст.. 125 ч. 2 КК України виправданий скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Справа №11-604 2007 р.