Справа № 22-ц-3569/2007 р.                                    Головуючий 1 інстанції- Хайкін В.М.

Категорія - визнання права власності                                    Доповідач - Шевченко Н.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2007року                                                                                      м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді - Ізмайлової Г.Н.

суддів - Шевченко Н.Ф., Івах А.П.

при секретарі - Андрійко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 травня 2007 року

по цивільній справі за позовом Акціонерної компанії „Харківобленерго" в особі Ізюмського районного відділення енергозбуту до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2007 року Акціонерна компаніїя„Харківобленерго" в особі Ізюмського районного відділення енергозбуту звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 247 грн. 10 коп., посилаючись на те, що в її в житловому приміщенні було виявлено підключення до електромережі поза приладу обліку, чим порушила ст.ст. 26 і 27 Закону України „Про електроенергетику" і п. 42.48 „Правил користування електроенергією для населення" та завдала матеріальних збитків, які просить стягнути

В судовому засіданні 1 інстанції представник позивача просив позовні вимоги задовольнити та крім матеріальної шкоди просив стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідачка ОСОБА_1. позовні вимоги не визнала, вказуючи, що вказане житлове приміщення вона отримала по договору дарування, ніколи в ньому не мешкала і ніяких правил не порушувала.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 травня 2007 року позов було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1. кошти у сумі 247 грн. 10 коп. за завдану матеріальну шкоду, кошти у сумі 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнуто з ОСОБА_1. державне мито у сумі 51 грн, на користь держави.

Не погодившись з рішенням суду 1 інстанції ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на те, що вона в житловому будинку не прописана, хоча є формально його власником, після того як їй його подарував її вітчим, який продовжував мешкати

в цьому будинку і незаконно використовував електроенергію до часу своєї смерті 05.12.2006 р. Посилалась на те, що акт складений в її відсутності та що вона є неналежним відповідачем.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1. являється споживачем електроенергіії у житловому будинку АДРЕСА_1, власником якого вона є на підставі договору дарування (а.е.32-35, 36).

При перевірці дотримання вимог діючих Правил користування електричною енергією для населення (далі Правила) споживачем ОСОБА_1. було встановлено, що в будинку останньої виявлено фазну відпайку від основного вводу. При цьому електрична енергія використовувалась, прибором обліку не враховувалась. Вказану обставину відповідачка не оспорювала. її посилання на те, що вона на момент перевірки в будинку не проживала, а електроенергією користувався її вітчим ОСОБА_2 який на той час там мешкав, правового значення не має, оскільки на ОСОБА_1, як споживачеві лежить вся відповідальність за правильним користуванням електричною енергією.

Відповідно п.48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Матеріали справи свідчать про те, що акт від 11.12.2005 року містить дані про виявлення порушення Правил користування електроенергією в будинкуволодіння, який належить відповідачці (а.с.4-5).

Сам факт підписання акту ОСОБА_2., який мешкав на той час у будинку, а не ОСОБА_1. не може свідчити про відсутність її вини у позаобліковому використанні електроенергії.

Тому суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що споживач ОСОБА_1. несе відповідальність за розкрадання електроенергії.

За таких обставин судове рішення є законним й обгрунтованим. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців з дня її проголошення.