АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № - 22 ц - 2257 Головуючий по 1-й інстанції
2007 року Боровик Т.В.
Суддя-доповідач:
Триголов В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року серпня місяця 30 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: судді Триголова В.М. Суддів: Буленко О.О., Бондаревської С.М. при секретарі: Барило Я.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Київського райсуду м. Полтави від 22 червня 2007 року
по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної громади виконкому Полтавської міської ради про визначення часток у праві спільної часткової власності та визнання права власності
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
Звернувшись з вказаними вимогами до суду позивачі посилались на те, що спірна квартира АДРЕСА_1 20.10.1994 року була приватизована на двох осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, але в свідоцтві про право власності не вказано конкретні частки приватизованої квартири кожного з співвласників.
Рішенням Київського райсуду м. Полтави від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4оголошені померлими.
Рішенням Київського райсуду м. Полтави від 28.03.2006 року встановлено, що спадкоємцями після визнання померлими вказаних осіб є ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, яка померла.
Поскільки частки спадкового майна визначити не можливо у зв'язку з не зазначенням часток кожного з співвласників спірної квартири, нотаріальна контора не оформляє свідоцтво про право на спадщину.
Позивачі просили визначити частку кожного з померлих співвласників вказаної квартири по 1/2 частині кожному та визнати за собою право власності на цю квартиру в рівних частках.
Рішенням Київського райсуду м. Полтави від 22 червня 2007 року позовні вимоги задоволено частково.
Встановлено частки кожного із співвласників в приватизованій квартирі АДРЕСА_1 в наступних частках: - ОСОБА_3 - 1/2 частина
- ОСОБА_4 - 1/2 частина.
В іншій частині позову відмовлено.
З таким рішенням не погодились частково ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскаржили його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянти вказують на те, що судом не враховано наявність в матеріалах справи набравшого чинності рішення районного місцевого суду, яким було задоволено вимоги кредитора спадкодавців та визначено порядок стягнення боргу померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом звернення стягнення на спадкове майно ОСОБА_2 і ОСОБА_1 - квартируАДРЕСА_1.
Цим рішенням суду встановлено коло спадкоємців після померлих спадкодавців та визнано за ними право на це майно, але не визначено частки кожного з спадкоємців.
Апелянти просять скасувати рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання за кожним з них права власності на 1/2 частину спірної квартири.
Колегія суддів перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог прийшла до висновків, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з слідуючих підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_1 були ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до свідоцтва про право власності на вказану квартиру від 20.10.1994 року.
Рішенням Київського райсуду м. Полтави від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4оголошені померлими.
У зв'язку з тим, що у вищевказаному свідоцтві про право власності на квартиру не зазначені частки кожного з співвласників нотаріальна контора відмовила в оформленні права на спадщину, що складається з вказаної квартири.
Вірно судом встановлено, що спадкоємцями після визнання померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є позивачі.
Виходячи з вимог ч.2 ст. 370 ЦК України про рівність часток у спільній сумісній власності у разі виділу частки із майна, суд першої інстанції на законних підставах визначив розміри часток кожного з позивачів.
Поскільки оформлення права на спадщину відноситься до компетенції органів нотаріату, а спір між останніми та позивачами про оформлення такого права фактично відсутній, місцевий суд обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання права власності за кожним з позивачів на 1/2 частину квартири.
Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303; 308 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського райсуду м. Полтави від 22 червня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.