Дата документу: 25.07.2011

Справа № 2-а-6813/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2011 року                                                            м. Запоріжжя  

Орджонікідзевський  районний суд в особі судді Геєць Ю.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзвеському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

          05.07.2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що з 01.01.2006 року він має право одержувати пенсію, підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у розмірі, меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом, позивач просить зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 20.12.2010 року з урахуванням індексу інфляції та виплачувати відповідне підвищення у подальшому.

Ухвалою суду від 06.07.2011 року скорочене провадження у справі відкрито в частині позовних вимог позивача в межах шестимісячного строку звернення до суду, в іншій частині –позов залишено без розгляду.  

Відповідачем до суду не надано письмових заперечень на позов у встановлений судом строк.

Розгляд справи здійснювався суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи,  суд приходить до переконання, що позов підлягає   частковому  задоволенню  в зв’язку із наступним.

Встановлено, що позивач з огляду на положення ст.1 Закону №2195-IV підпадає під категорію осіб «діти війни», оскільки є громадянином України та станом на 02 вересня 1945 року йому було менше 18 років.

Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, отримує пенсію за віком.

Згідно матеріалів справи позивачеві у 2007 році пенсія виплачувалася без відповідного підвищення, а з 01.01.2008 року виплачувалася надбавка у розмірі, що не відповідала розміру надбавки, передбаченому ст.6 Закону №2195-IV.

При вирішенні справи суд виходить з такого.

Стаття 6 Закону №2195-IV надає право дітям війни на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст.6 Закону №2195-IV було зупинено ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Проте, Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії ст.6 Закону №2195-IV були визнані неконституційними та, відповідно, відновлено дію ст.6 Закону №2195-IV.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»текст ст.6 Закону №2195-IV був викладений в наступній редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10рп від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення в новій редакції положень ст.6 №2195-IV, отже, знову відновлено дію попередньої редакції статті.

Згідно ст.95 Конституції України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет визначаються будь які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Зміст ст.6 Закону №2195-IV більше іншими законам не коригувався та її дія на 2009, 2010, 2011 роки законами України не була зупинена до 22.07.2011 року включно.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” від 14.06.2011 року № 3491, який набрав чинності 19.06.2011 року, у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Зазначений Закон не визнаний неконституційний на час розгляду цієї справи.

Проте, на момент набрання чинності цим Законом, Кабінетом Міністрів України ще не встановлено  порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян, хоча із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано саме Кабінету Міністрів України.

Лише постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності 23.07.2011 року, встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України  суд може вийти за межі позовних вимог в разі, коли це необхідно для повного захисту прав сторін, про захист яких вони просять.

В силу ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.

П. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України передбачено, що у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно з додержанням вимог п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України.

Позовні вимоги про необхідність зобов’язання відповідача сплатити на користь позивача пенсійні виплати з урахуванням індексу інфляції задоволенню не підлягають.   

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.   

Отже, компенсація втрати частини доходів може мати місце лише в разі, якщо ці доходи нараховані громадянам. Підвищення пенсії, яке просить стягнути позивач не були йому нараховані, у зв’язку з чим вказані суми не можуть бути виплачені з урахуванням індексу інфляції.   

Крім того, виходячи зі змісту ст. 104 КАС України, захисту підлягають існуючі порушені права, свободи та інтереси особи у публічно-правових відносинах, а тому майбутні правовідносини не можуть бути вирішені заздалегідь.

А тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснювати в подальшому виплати пенсій у зазначених розмірах задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 99, 100-102, 158-163, 167, 183-2, 186, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзвеському районі м. Запоріжжя щодо непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзвеському районі м. Запоріжжя призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 05 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням сум, сплачених за вказаний період.

В решті позову про проведення нарахування та виплати підвищення пенсії постійно та з урахуванням індексу інфляції –відмовити.

Допустити негайне виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів.

          Суддя                                                                                                              Ю.В. Геєць