Справа №  1-19/11р.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 лютого 2011 року                          смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Михалюк С.І., за участю державного обвинувача –старшого помічника прокурора Березнегуватського району Миколаївської області Гончарова В.В., потерпілої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лісаковськ Кустанайської області Республіки Казахстан, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, невійськовозобов’язаного, не працюючого, такого, що в силу ст.89 КК України не маючого судимості, проживаючого в будинку АДРЕСА_1, в скоєні злочинів, передбачених ч.1 ст.310, ч.2 ст.309 і ч.1 ст.125 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки смт. Березнегувате Миколаївської області, українки, громадянки України, освіта незакінчена вища, заміжньої, маючої на утриманні малолітню доньку, невійськовозобов’язаної, не працюючої, ранішення не судимої, проживаючої в АДРЕСА_2 в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, в тому, що судовим слідством

В С Т А Н О В И В:  

Навесні 2008 року ОСОБА_4 на земельній ділянці свого домоволодіння незаконно посіяв без належного дозволу не менше п’ятнадцяти рослин коноплі, за якими опісля доглядав з метою доведення їх до стадії дозрівання шляхом поливання та прополювання рослин.

19 серпня 2010 року ОСОБА_4, близько 16 год., зірвав із одного куща коноплі гілки з листям та суцвіттям, які незаконно висушував та зберігав на території свого будинку для особистих потреб.

19 серпня 2010 року, в період часу з 18 год. 35 хв. до 19 год. 40 хв., працівниками міліції під час проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 було виявлено і вилучено належні ОСОБА_4 15 ( п’ятнадцять ) нарковмісних рослин роду конопля та 210 грам особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.

18 липня 2009 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5, знаходячись в помешканні будинку АДРЕСА_1 під час сварки із співвласницею будинку ОСОБА_2 із-за плати за житло, яке винаймали, вирішили заподіяти останній тілесні ушкодження.

З цією метою ОСОБА_4, близько 17 год. 20 хв., схопив ОСОБА_2 за руки, та утримуючи її, наніс не менше чотирьох ударів ногами в стегно та гомілку, а ОСОБА_5, діючи узгоджено з чоловіком, нанесла ОСОБА_2 не менше трьох ударів руками в обличчя.

Спричинивши спільними діями ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження у виді синців на обличчі та лівій нозі, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за ч.1 ст.310 КК –не визнав, за ч.2 ст.309 КК –визнав частково, за ч.1 ст.125 КК –не визнав. Суду показав, що періодично проживає із сім’єю в будинку матері по вулиці Калініна. В серпні 2010 року працівники міліції вилучили коноплю на присадибній ділянці, яка виросла сама. Він її не садив, не поливав і не просапував. Один кущ коноплі зірвав, проте, наркотики не зберігав та не виготовляв, бо сам коноплю не вживає.

У будинку ОСОБА_2 проживав два місяці із дружиною і донькою. Вранці 18 липня 2009 року господарка приїхала та вчинила сварку, почала їх виселяти, а речі викинула на вулицю. Увечері того ж дня він із дружиною і товаришем перевезли речі автомобілем та звільнили житло. ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не спричиняв, а тому заперечує проти задоволення її позову.

Підсудна ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину за ч.1 ст.125 КК України –не визнала. Суду показала, що з 26 квітня по 18 липня 2009 року наймала разом з чоловіком житло у ОСОБА_2. За проживання платили за домовленістю. 18 липня 2009 року, близько сьомої години ранку,  ОСОБА_2 прийшла до будинку та безпідставно затіяла сварку, почала викидати речі з кімнати. Вони одягли злякану дитину і пішли до батьків, уникаючи сварки. Увечері того ж дня на автомобілі ОСОБА_6 приїхали до будинку та загрузили речі. ОСОБА_2 бігала по двору та кричала. Однак, а ні вона, а ні її чоловік тілесних ушкоджень потерпілій не спричиняли та взагалі її не чіпали, а тому проти задоволення цивільного позову заперечує.

Проте, вина ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчинені інкримінованих їм злочинів повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, згідно даних протоколу обшуку будинку № АДРЕСА_1 від 19 серпня 2010 року ( з фототаблицею до нього ) на присадибній ділянці виявлено чотирнадцять ростучих і одну вирвану рослину роду конопля, гілки з листям та суцвіттям коноплі, саморобний пристрій для куріння ( т. 1, а. с. 5, 6-7 ).

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що був запрошений працівниками міліції в якості понятого при проведенні обшуку у ОСОБА_4, який проживає по-сусідству. Під час обшуку було вирвано на городі   чотирнадцять кущів конопель, вилучено зірвані раніше рослини коноплі, що лежали на городі, знайдено та вилучено засіб для куріння –бідончик та полімерну пляшку.  

Аналогічні покази в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_8, зазначивши крім того, що ОСОБА_4 пояснював працівникам міліції, що коноплю вирощував для себе, оскільки вживає її шляхом куріння.

Вказане підтверджується показаннями самого ОСОБА_4, які він давав на досудовому слідстві в якості підозрюваного і оголошених в судовому засіданні, про те, що за два роки до цього, навесні, засіяв присадибну ділянку насінням коноплі. Опісля доглядав за нею – поливав і прополював. В подальшому зривав листя та суцвіття з вирослих кущів коноплі, висушував їх, дрібнив руками та вживав шляхом куріння ( т. 1, а. с. 39 ).

Висновком судово-хімічної експертизи № 1163 від 23 вересня 2010 року встановлено, що надані на дослідження 15 кущів рослин роду коноплі містять тетрагідроканабінол і відносяться до рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, а вилучена речовина рослинного походження має ботанічні ознаки рослин роду коноплі, містить тетрагідроканнабінол і відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу –канабісу, вага якого в перерахунку на суху речовину складає 210 грама ( т. 1, а. с. 26-30, 31-33 ).

Згідно акту медичного ( наркологічного ) освідування встановлено вживання ОСОБА_4 канабіноідів зі шкідливими наслідками ( т. 1, а. с. 74 ).

Ці дані узгоджуються із проведеним дослідженням внутрішньої поверхні вилученої полімерної пляшки, на якій виявлено нашарування смолянистої речовини, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом – гашишем (смолою    канабісу ) ( т. 1, а. с. 25-30, 31-33 ).

Таким чином суд вважає встановленим вчинення ОСОБА_4 незаконного посіву і вирощування конопель, незаконного придбання, виготовлення і зберігання ним наркотичних засобів без мети збуту, тобто злочинів, передбачених ч.1 ст.310 і ч.2 ст.309 КК.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що  у квітні 2009 року здала житло подружжям ОСОБА_4. Квартиранти заборгували їй плату за проживання, а тому вона попередила їх про виселення. 18 липня 2009 року о 7 год. вона приїхала до будинку та винесла речі з кімнати. ОСОБА_4  залишили будинок та пішли, а близько 17 год. 20 хв. повернулися на машині. Водій залишився біля автомобіля, а подружжя зайшло в будинок. Там ОСОБА_4 схопив її за руку та почав бити ногою, а ОСОБА_4 одночасно ударила тричі в обличчя. Вона вибігла на вулицю та почала кричати. Підсудні загрузили свої речі і поїхали. У понеділок вона звернулася до лікаря по допомогу. Просить стягнути з підсудних спричинену їй злочином матеріальну шкоду в сумі 153,14 грн., 5000 грн. як компенсації моральної шкоди, 1000 грн. витрат на правову допомогу та 59,60 грн. за проведення судово-медичного обстеження.

Ці свідчення співпадають із даними, що містяться в медичній карті хворої ОСОБА_2, яка звернулася до лікаря за місцем свого проживання 20 липня 2009 року внаслідок побиття її квартирантами у суботу. Лікарем виявлена забита гематома лівого стегна, рекомендовані ліки та нагляд у терапевта ( т. 2, а. с. 14 ).

Наступного дня, тобто 21 липня 2009 року експертом Запорожского обласного бюро судово-медичної експертизи при обстеженні виявлено у ОСОБА_2 крововиливи на лівому стегні, на лівій голені, та лівій брові ( т. 2, а. с. 13 ).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 66 від 25 березня 2010 року у ОСОБА_2 малися синець на обличчі та чотири синці на лівій нозі. Вказані тілесні ушкодження могли утворитись від ударів ногами і руками у вказаний строк та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень ( т. 2, а. с. 42 ).

Із матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що 08 серпня 2009 року ОСОБА_2 зверталася з аналогічною заявою до Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області про спричинення їй тілесних ушкоджень підсудними ( т. 2, а. с. 74 ).

Виходячи з цього у суду відсутні будь-які підстави не довіряти потерпілій.

Крім того, об’єктивність її показів підтверджується показами свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що приїжджав за речами. Сам знаходився біля автомобіля, а ОСОБА_4 підносили речі з будинку.  Потім потерпіла почала кричати та звати на допомогу.  

Суд вважає встановленим спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 і ОСОБА_5, тобто вчинення кожним із них злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК, а їх покази в цій частині відхиляє, оскільки вони суперечать іншим дослідженням в судовому засіданні доказів, і сприймає їх як намагання уникнути відповідальності.

Безпідставними є твердження захисника ОСОБА_3 про відсутність в діях підсудних складу цього злочину.

У відповідності до частини другої статті 33 КК дії ОСОБА_4 судом кваліфікуються за сукупністю злочинів: за ч.1 ст.310 КК України –як незаконний посів, вирощування конопель у кількості від десяти до п’ятдесяти рослин; за ч.2 ст.309 КК України –як незаконне придбання, виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 310 цього Кодексу; за ч.1 ст.125 КК України –як умисне легке тілесне ушкодження.

Дії ОСОБА_5 судом кваліфікуються за ч.1 ст.125 КК України –як умисне легке тілесне ушкодження.  

У відповідності із статтею 1166 ЦК України відшкодуванню з підсудних на користь потерпілої підлягає спричинена злочином шкода у розмірі 152,14 грн., яка складається із витрат на ліки, проїзд та поштовий перебіг ( т. 2, а. с. 16-19 ), а також 59,60 грн. витрат за проведення медичного огляду ( т. 2, а. с. 20 ), а всього 211,74 грн.

Позовні вимоги про стягнення 5000 грн. моральної шкоди підлягають задоволенню частково на підставі статті 1167 ЦК України. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує характер та обсяг фізичних страждань, вимушені зміни в житті потерпілої, а також її поведінку перед злочином, що спричинила конфлікт. Виходячи з цього достатньою компенсацією моральної шкоди є 1600 грн.

Оскільки в діях ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вбачається єдність наміру, тому нести відповідальність за матеріальну і моральну шкоду вони повинні солідарно.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення з підсудних 1000 грн. витрат на правову допомогу слід відмовити, оскільки позивачка не надала суду квитанцію, що підтверджує оплату цих послуг.

Згідно із статтею 91 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 696,60 грн., пов’язані з проведенням судово-хімічної експертизи ( т. 1, а. с. 24 ).

Вивченням особи підсудного ОСОБА_4 встановлено, що він вважається таким, що не має судимості, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, ніде не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню доньку.

Призначаючи йому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, два з яких відносяться до злочинів середньої тяжкості, а третій до злочину невеликої тяжкості, обставини їх вчинення, дані про особу підсудного.

Вивченням особи підсудної ОСОБА_5 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, навчається на другому курсі Університету «Україна», має на утриманні малолітню доньку, за місцем проживання характеризується посередньо.

Призначаючи їй покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до злочину невеликої тяжкості, обставини його вчинення, дані про особу підсудної.

Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 судом визнається перебування на їх утриманні малолітньої доньки, а ОСОБА_5, крім цього, ще й учинення злочину вперше, що відповідає вимогам ч.2 ст.66 КК України.  

Обставин, що обтяжують покарання підсудним судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному ОСОБА_4  у виді арешту, позбавлення волі та грошового стягнення у мінімальних розмірах, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, а підсудній ОСОБА_5 у виді грошового стягнення у мінімальних розмірах.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ч.1 ст.310 КК, ч.2 ст.309 КК і ч.1 ст.125 КК України, призначивши йому покарання:

-          за ч.1 ст.310 КК України –у виді 3 ( трьох ) місяців арешту.

-          за ч.2 ст.309 КК України –у виді 2 ( двох ) років позбавлення волі.

-          за ч.1 ст.125 КК України –у виді 510 ( п’ятсот десять ) гривень штрафу.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий у відповідності до ст.72 КК України, а саме три місяці арешту у три місяці позбавлення волі, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавленні волі на строк 2 ( два ) роки і 3 ( три ) місяці.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 ( один ) рік і 6 ( шість ) місяців та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтися в ці органи на реєстрацію.

На підставі ч.3 ст.72 КК України призначене ОСОБА_4 покарання у виді 510 гривень штрафу виконувати самостійно.

ОСОБА_5 визнати винною у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, призначивши їй покарання у виді 510 (п’ятсот десять ) гривень штрафу.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити, а ОСОБА_5 обрати - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_2 завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі 211,74 ( двісті одинадцять гривень 74 коп. ) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_2 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 1600 ( однієї тисячі шістсот ) грн.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення з підсудних 1000 ( однієї тисячі ) грн. витрат на правову допомогу – в і д м о в и т и.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області на реєстраційний рахунок 31251272210005, відкритий в УДК в Миколаївській області, код ОКПО 25574110, МФО 826013, судові витрати в розмірі 696,60 ( шістсот дев’яносто шість гривень 60 коп. ) грн. за проведення судової експертизи.

Речові докази по справі, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області, а саме 15 рослин коноплі, 209,6 грам канабісу, металевий бідончик і полімерну пляшку –знищити як предмети, що заборонені до обігу та не представляють цінності.

На вирок суду учасниками процесу на протязі 15 діб після його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області, а засудженими в той же термін з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя                                         Г. В. Міщенко