Справа:22- 1614а /07                                   Головуючий у 1 інстанції - Умнова О.В.

                                                                      Доповідач - Корчевний Г.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Корчевного Г.В. Суддів - Гончара В.П., Коротуна В.М. При секретарі - Гладун Х.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2007 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Львівського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про визнання незаконним п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.01.2000 р. № 12 та визнання права на перерахунок призначеної пенсії, -

встановила:

В 2006 р. позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1. неодноразово змінював та уточнював свої позовні вимоги. Остаточно просив: визнати незаконним п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.01.2000 р. № 12 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393», як такий, що не відповідає ст. ст. 22, 24, 64 Конституції України і не забезпечує виконання вимог ст.. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» від 09.04.1992 р. № 2262 та визнати за ним право на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням.., розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців з 01.04.1995 р. по 31.12.2005 р.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права просить постанову скасувати, прийняти нову, якою позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Корчевного Г.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваної норми, відповідач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Отже, Кабінет Міністрів України вправі видавати, змінювати чи скасовувати видані ним постанови.

Частиною 2 ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Частиною 2 ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначено, що пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей згідно з цим Законом здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.01.2000 р. № 12 визначений порядок обчислення пенсій. Отже, при прийнятті оскаржуваного нормативного акту Кабінет Міністрів України діяв в межах своїх повноважень, не порушуючи норм вказаного Закону, визначив порядок його виконання, що відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України.

Крім того, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції, що діє на сьогоднішній день з 01.01.2005 р. передбачений новий порядок для перерахунку раніше призначеної пенсії. Отже, підстави для перерахунку пенсії за минулий час, до 01.01.2005 p., - відсутні. Отже, вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і матеріальний закон, який їх регулює.

З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 198, 200 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2007 року залишити без змін. Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена    в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.