АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15

Справа № 22 - 3208 

Головуючий в 1 інстанції: Горяйнова A.M.

Доповідач: Шиманський В.Й.

РІШЕННЯ

 ІМЕНМ УКРАЇНИ

30 серпня 2007 р. Апеляційний суд м.Києва в складі:

головуючого:  Шиманського В.Й.

судів        Осипенко М.І., Заришняк Г.М.

при секретарі: Калініченко Т.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 на рішення  Печерського районного суду м. Києва від  21 грудня 2006 року в справі за позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_1 Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визначення порядку користування квартирою Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2006 року ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3., в якому просила усунути перешкоди у користуванні власністю і виселити ОСОБА_3. та залежну від неї неповнолітню ОСОБА_4. з кв. АДРЕСА_1

Зазначала, що дана квартира належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 23 серпня 2005 року. ОСОБА_3. є колишньою співмешканкою ОСОБА_1. і вони мають спільну дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1

Оскільки відповідачка чинить їй перешкоди у користуванні квартирою, добровільно звільнити спірне приміщення не бажає, просила про задоволення позову.

У травні 2005 року ОСОБА_3. звернулась в суд із зустрічним позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_1. та ОСОБА_2., а також визначити для неї та її дитини розмір, порядок та режим користування спірною квартирою. Зазначала, що з серпня 2002 р. вона перебувла у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_1., мають неповнолітню дитину, а 02 грудня 2004 року за заявою останнього разом з донькою зареєстровані в спірному помешканні.

Посилаючись, що договір купівлі-продажу квартири є фіктивним просила про задоволення  її зустрічного позову. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2. та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3. відмовлено.

В апеляційній скарзі з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права ставиться питання про часткове скасування даного рішення, а саме в частині відмови в позов ОСОБА_2. про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення, та ухвалення нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. також посилається на неправильність висновкам суду фактичним обставинам справи, на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить про його скасування в частині відмови в задоволенні її позову та ухвалення нового рішення в цій частині про задоволення її позову.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення у зв'язку з наступним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. суд послався, що зміна власника спірної квартири, яка відбулася 23 серпня 2005 року, та припинення сімейних стосунків між ОСОБА_3. та ОСОБА_1., не впливають на чинність прав ОСОБА_3. та її доньки ОСОБА_4. на користування спірною квартирою.

З такими висновками суду погодитись повністю неможливо. Відповідно до ст.156 ЖК України, права членів сім»ї на користування жилим приміщенням є похідним від права власності власника цього жилого приміщення. При припиненні основного права власності на жиле приміщення припиняються й усі похідні від цього права.

Таким чином, із продажем ОСОБА_1. спірної квартири та припинення у зв»язку з цим його права власності на квартиру, припинилися також всі права на користування квартирою у відповідачки ОСОБА_3., як члена його сім»ї.

Згідно ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів( земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволенні іншим способом.

Відповідно до закону, сервітут припиняється у разі припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту.

Викладене свідчить, що якщо припиняється спільне проживання членів сім»ї власника житлового приміщення чи припиняються сімейні відносини як підстави для встановлення такогосервітуту, то припиняє існування і самий сервітут.

Тобто, виселення колишнього власника жилого приміщення чи припинення сімейних відносин між колишнім власником та колишнім членом його сім»ї призводить до втрати членами сім»ї колишнього власника права на проживання у жилому приміщенні.

Враховуючи, що судом першої інстанції обставини справи встановленні повно і правильно, але суддопустив невідповідність своїх висновків фактичним обставинам справи, то судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення апеляційних скарг. 

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2006 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1про усунення перешкод у користуванні власністю і виселення відповідачки з усіма залежними від неї особами з квартири АДРЕСА_1   скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_2   задовольнити.

Виселити ОСОБА_3 з усіма залежними від неї особами з квартири АДРЕСА_1.

Врешті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.