ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 жовтня 2006 р. | № 4/2166-28/317(4/2808-28/290;4/80-17/14) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В.С., Вовка І.В., Гончарука П.А., перевіривши касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. та на рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2006р. у справі за позовом Волинського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі Ковельського лісогосподарського акціонерного товариства “Тур” до Львівської державної залізниці про стягнення сум
УСТАНОВИВ:
Касаційна скарга Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця” не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
За приписом ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
Від імені юридичної особи –скаржника касаційна скарга без довіреності підписується керівником, а в разі її підписання представником скаржника, то на вчинення такої процесуальної дії останній повинен бути уповноважений довіреністю, засвідченою підписом керівника та печаткою юридичної особи із обов’язковим залученням такої довіреності до скарги.
В разі підписання скарги іншою, ніж керівник особою підприємства, його повноваження мають підтверджуватися відповідним наказом за підписом керівника, установчими документами чи довіреністю.
Подана касаційна скарга Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця” підписана заступником начальника залізниці по колії Чернегою В.В.
Однак, матеріали справ не містять, а до касаційної скарги не додано доказів підтвердження повноваження Чернеги В.В. на підписання касаційної скарги.
Крім того, за приписом частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати державного мита і надіслання її копії іншій стороні у справі.
Втім, до касаційної скарги не додано ні доказів надсилання її копії іншій стороні по справі, ні документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пп. 3, 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо: до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні у справі, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
До того ж, відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Скаржником, в порушення вимог вищевказаної статті, касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.
Відповідно до п. 5 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Також, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що касаційна скарга має подаватись в оригіналі, а не в завіреній копії.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Керуючись пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. та на рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2006р. повернути скаржнику без розгляду.
Судді В. Перепічай
І .Вовк
П. Гончарук