Судове рішення #210658
10/148

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

23 жовтня 2006 р.                                                                                   

№ 10/148  


Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:


головуючого                                   Карабаня В.Я.

суддів:                                               Ковтонюк Л.В.

                                                          Чабана В.В.         

                                                          

за участю представників:

позивача                                         Прозорова Я.В. дов. № 09/01-1

                                                         від 09.01.1006    

відповідача 1:                                 Нікітін С.М. дов. № 21/3/1 від 10.01.2006

відповідача 2:                                 не з’явився

третіх осіб:                                      не з’явилися                                                 


розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну

скаргу


та касаційну скаргу




Дніпропетровської міської ради


Комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради


на  постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2006


у справі

господарського суду


№ 10/148

Дніпропетровської області

за  позовом

Закритого акціонерного товариства “Аванті –2000”


до відповідачів





треті особи



1.Комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради


2.Дніпропетровської міської ради


1.Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”


2.Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради


про

визнання права власності

      

В С Т А Н О В И В:


      Закрите акціонерне товариство “Аванті –2000” (далі - ЗАТ “Аванті   –2000”) звернулося до суду з позовом до Комітету комунальної власності та Дніпропетровської міської ради про визнання права власності  на нежитлове приміщення у будинку, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, № 89, загальною площею 58,24 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне приміщення є власністю позивача, оскільки було ним придбано відповідно до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 15.11.1997, який укладено між ним та Приватною фірмою “Аванті”. Комітет комунальної власності Дніпропетровської міської Ради виставив спірне приміщення на прилюдні торги, чим порушив його право як власника.  


Комітет комунальної власності Дніпропетровської міської ради проти позову заперечив, вказав, що спірне нежитлове приміщення не увійшло до договору купівлі-продажу від 15.11.1997, укладеного між ЗАТ “Аванті   –2000” та Приватної фірми “Аванті”, оскільки воно є комунальною власністю.


Третя особа Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” вказало про те, що спірне приміщення не входило до цілісного майнового комплексу по пр. Кірова, 89, придбаного Приватною фірмою “Аванті”, а потім проданого ЗАТ “Аванті   –2000”.


Третя особа виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради зазначив, що власником нежитлового приміщення у будинку розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, № 89, загальною площею 58,24 кв.м, є Дніпропетровська міська рада.

    

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2005 (суддя Кощеєв І.М.) в позові ЗАТ - “Аванті –2000” відмовлено. Рішення вмотивовано тим, що позивачем не доведено право власності на спірне нежитлове приміщення.

        Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 (колегія у складі суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.) рішення господарського суду  Дніпропетровської області від 17.08.2005 скасовано. Позов задоволено. Визнано за  ЗАТ “Аванті 2000” право власності на нежитлове приміщення № 37  позначкою 1-5 загальною площею 58,0 кв.м, що розташоване на першому поверсі житлового будинку літ А-4 по проспекту Кірова № 89 в м. Дніпропетровську.


 Не погоджуючись із прийнятою у справі судом апеляційної інстанції постановою,  Дніпропетровська міська рада  звернулась з касаційною, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2005 залишити в силі, посилаючись на  порушення судом норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування скарги зроблено посилання  на те, що власником спірного приміщення по пр. Кірова № 89 відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27.11.1991 № 46 є територіальна громада м. Дніпропетровська в особі  Дніпропетровської міської ради.


Не погоджуючись із прийнятою у справі судом апеляційної інстанції постановою,  Комітет комунальної власності Дніпропетровської міської ради також звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2005 залишити в силі, посилаючись на те, що ЗАТ “Аванті –2000” не довело своє право власності на приміщення № 37 по пр. Кірова № 89 у м. Дніпропетровську. Крім того, ЗАТ “Аванті –2000” відповідно до умов договору від 30.01.2003 продало цілісний майновий комплекс по пр. Кірова № 89 у м. Дніпропетровську Євстафьєву С.В.

У відзиві на касаційні скарги Дніпропетровської міської ради та Комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради ЗАТ “Аванті –2000” зазначило прохання касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 залишити без змін.


 В судове засідання 23.10.2006 представники Дніпропетровської міської ради, Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” та виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради не з’явилися. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи останні повідомлені належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційні скарги за їх відсутності.


Колегія  суддів, приймаючи  до уваги межі  перегляду  справи  в касаційній  інстанції, проаналізувавши  на підставі  встановлених фактичних обставин  справи застосування  норм матеріального і процесуального  права при винесенні  оспорюваних  судових актів, вважає, що касаційні скарги  Дніпропетровської міської рада та Комітет комунальної власності Дніпропетровської міської ради підлягають задоволенню з наступних підстав.


         Судами попередніх інстанцій встановлено, що:


         -    07.02.1996 був укладений договір купівлі-продажу комунального майна № 256В, відповідно до якого Представництво Фонду державного майна України в м. Дніпропетровську як продавець продав, а Приватна фірма “Аванті” як покупець купив цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства роздрібної торгівлі магазину № 236, в тому числі майно магазину та приміщення загальною площею 642,4 кв.м;


-    за умовами договору купівлі-продажу від 15.11.1997, укладеного між ЗАТ “Аванті –2000” та приватною фірмою “Аванті”, ЗАТ “Аванті –2000” придбало цілісний майновий комплекс загальною площею 642,4 кв.м, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, № 89.  


Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягів інвентаризаційної справи, наданих Комунальним підприємством “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”, спірне приміщення не увійшло до цілісного майнового комплексу по пр. Кірова, 89 придбаного ПФ “Аванті”, а потім проданого ЗАТ “Аванті –2000”. На підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 за № 46-01.04.2005 власником спірного приміщення є територіальна громада м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.

Крім того суд першої інстанції зазначив, що позивач продав цілісний майновий комплекс, до складу якого, за твердженням позивача, увійшло спірне приміщення № 37, Єстафьєву С.В., що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.03.2003 та витягом “Про реєстрацію права власності на нерухоме майно”, виданим 20.02.2003 Комунальним підприємством “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”.

 

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та визнаючи право власності, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач набув право власності на спірне майно на момент його передачі йому згідно умов договору № 265В від 07.02.1996 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, також послався на преюдиційне значення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2006 у справі № 19/60, яким визнано недійсним свідоцтво про право власності,  видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на нерухоме майно нежиле приміщення № 37 в буд. 89 по пр. Кірова в м. Дніпропетровську загальною площею 58 м. кв.


Проте з цим погодитись не можна.


Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” ( в редакції чинній на дату укладання договору № 265В купівлі-продажу комунального майна від 07.02.1996) Фонд державного майна України, Верховна Рада Республіки Крим та місцеві Ради народних депутатів визначають об'єкти малої приватизації, ціна продажу яких шляхом викупу або початкова ціна продажу на аукціоні, за конкурсом встановлюється з урахуванням відновної вартості та потенційної прибутковості підприємства або ринкових цін на його майно на підставі експертної оцінки.  


Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що на підставі експертного висновку про оцінку вартості цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства роздрібної торгівлі “Магазин № 236 “Продукти”, виконаного в 1995 році науково-виробничим підприємством “Інтеграл –С” за замовленням представництва Фонду державного майна України в м. Дніпропетровську, приватною фірмою “Аванті” було придбано у останнього цілісний майновий комплекс державне комунальне підприємство роздрібної торгівлі “Магазин № 236 “Продукти”, який включав майно та приміщення загальною площею 642,4 кв.м, розташоване за адресою   м. Дніпропетровськ пр. Кірова буд. 89, та до якого не увійшло спірне приміщення № 37.


Відтак суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.


Рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню в силі, а постанова суду апеляційної інстанції є такою, що підлягає скасуванню.


     Керуючись ст.ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України


П О С Т А Н О В  И В:


      Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради  задовольнити.

     

      Касаційну скаргу  Комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради задовольнити.


   Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 скасувати,  рішення господарського суду  Дніпропетровської області від 17.08.2005 у справі №  10/148 залишити  в силі.


Головуючий суддя                                                                             В.Карабань

                     

судді:                                                                                                     Л.Ковтонюк       


                                                                                                               В.Чабан

  • Номер:
  • Опис: про стягнення заборгованості 32 539,15 грн
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 10/148
  • Суд: Господарський суд міста Києва
  • Суддя: Ковтонюк Л.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.04.2011
  • Дата етапу: 19.07.2011
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація