ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

26 жовтня 2006 р.

№ 35/437

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

Дерепи В.І.,

суддів

Подоляк О.А., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж

на	рішення господарського суду Дніпропетровської області від 7 лютого 2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 липня 2006 року

у справі

№ 35/437

за позовом

відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж

до	комунального житлового підприємства № 13

про	стягнення 324 654,74 грн.,

 за участю представників сторін:

 від позивача –Колісник Л.П.

       відповідача – Кузьменко Т.О., Дружиніна В.А.

                                                                     ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 7 лютого 2006 року (суддя Л.Широбокова) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 10,62 грн. інфляційних, 11,57 грн. річних, в іншій частині позову про стягнення інфляційних та річних відмовлено. В частині стягнення 79 909,98 грн. провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 липня 2006 року (судді В.Крутовських, А.Прокопенко, А.Дмитренко) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 7 лютого 2006 року змінене, стягнуто з відповідача 180,96 грн. заборгованості, 438,44 грн. інфляційних та 174,93 грн. річних. В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж, не погоджуючись з прийнятими по справі судовими актами, просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 липня 2006 року без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом Дніпропетровської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, на підставі договору про постачання електричної енергії від 31 жовтня 2003 року № 500017, укладеного з протоколом розбіжностей між відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж та комунальним житловим підприємством № 13, позивач зобов’язався забезпечити постачання електричної енергії, а відповідач своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача 324 654,74 грн. за період з 01.11.1998 року по 01.08.2005 року. Проте, місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2003 року у справі № 5/60 з комунального житлового підприємства № 13 було стягнуто 79 909,98 грн. заборгованості, а в частині стягнення 327 711,29 грн. позов залишено без розгляду. Отже сума стягнення 324 654,74 грн. по справі № 35/437 виставлена за період з 1999 –01.05.2002 роки, і саме за це період позов було залишено без розгляду в сумі 315 798,92 грн. у справі 5/60.

Заборгованість відповідача складає лише 180,96 грн. за використану електроенергію в грудні 2003 року та липні 2005 року, за які відповідач сплатив 8 674,86 грн. із запізненням - 22.09.2005 року, але до звернення позивача до суду з позовом.  

За цих обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок апеляційного суду про сплив строку позовної давності за правилами статті 265 Цивільного кодексу України по стягненню заборгованості в сумі 315 798,92 грн. за період з 1999 –01.05.2002 роки, що є підставою для відмови в позові в цій частині (стаття 267 Цивільного кодексу України), та помилкове припинення провадження місцевим господарським судом в частині стягнення 79 909,98 грн., оскільки ця сума не входила до суми позову.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Оскільки відповідач в порушення умов договору від 31.10.2003 року № 500017 несвоєчасно сплатив за електроенергію за грудень 2003 року та липень 2005 року, суд правомірно дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 180,96 грн. заборгованості, 438,44 грн. інфляційних і 174,93 грн. річних.

Отже, посилання скаржника на неправильне застосування господарським судом Дніпропетровської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових актів є безпідставними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 7 лютого 2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 липня 2006 року у справі № 35/437 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж - без задоволення.

Головуючий, суддя

В.І.Дерепа

Суддя

О.А.Подоляк

Суддя

Л.В.Стратієнко