ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

17 жовтня 2006 р.

№ 3/26

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючого Полянського А.Г. Фролової Г.М.

за участю представників:

позивача

Язепова В.Я., дов. від 26.07.2006 року Сахарук Т.В., дов. від 13.10.2006 року

відповідача

Берковський Р.О., дов. від 17.10.2006 року Базильчук О.М., дов. від 03.03.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Куцівський елеватор”

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від	29.06.2006 року

у справі

№ 3/26 господарського суду Кіровоградської області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Куцівський елеватор”

до	Аграрний фонд

про	переддоговірний спір

ВСТАНОВИВ:

У зв’язку з виходом судді Полянського А.Г. та у зв’язку зі зміною складу судової палати з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов’язаних з державним регулюванням діяльності господарюючих суб’єктів та відповідно до розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 25.08.2005 року №02-20/13 склад колегії суддів змінено та призначено колегію у складі суддів: головуючого –Муравйова О.В., Полянського А.Г., Фролової Г.М.

У лютому 2006 року Відкрите акціонерне товариство “Куцівський елеватор” звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Аграрного фонду, в якому просив суд:

- залишити пункти 1.4, 2.3, 2.4, 3.4, 3.6, 4.1.3, 4.2.1, 4.2.2, 4.2.4, 4.2.5, 4.2.8 - 4.2.11, 5.1, 5.4, 5.6, 5.7, 6.2, 6.4, 6.5, 7.1 –7.4 та назву розділу “Строк зберігання” в редакції договору № 120 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 19.12.2005 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Куцівський елеватор” та Аграрним фондом, та визнати їх такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України;

- змінити пункт 1.1 договору № 120 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 19.12.2005 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Куцівський елеватор” та Аграрним фондом, виклавши його в наступній редакції “Поклажодавець зобов’язаний передати зерно пшениці 3 класу, яке фізично знаходиться у зерновому складі на зберіганні та яке було раніше передано іншим поклажодавцям, по заліковій вазі у кількості 180, 475 т, а зерновий склад зобов’язаний прийняти його та зберігати в знеособленому виді на умовах, визначених цим договором”;

-  змінити  пункт 5.2 договору № 120 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 19.12.2005 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Куцівський елеватор” та Аграрним фондом, виклавши його в наступній редакції “Тариф на послугу по зберіганню пшениці 3 класу складає 3, 45 грн. за одну тону на місяць. Тариф на послугу по відвантаженню однієї тони пшениці 3 класу складає 19, 00 грн.”;

- змінити пункт 5.5 договору № 120 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 19.12.2005 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Куцівський елеватор” та Аграрним фондом, виклавши його в наступній редакції “Відвантаження зерна, а також його переоформлення, проводиться після повного відшкодування витрат зернового складу, включаючи надзвичайні. Такі витрати включають, але не обмежуються витратами по фумігації, додатковій підробці, крім тієї, що є складовою частиною послуги зберігання, по супроводженню, оформленню, додатковому зважуванню чи додатковим лабораторним аналізам та інші витрати. Якщо вартість таких витрат не узгоджена з поклажедавцем, такі витрати сплачуються по собівартості для зернового складу”;

- виключити з договору № 120 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 19.12.2005 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Куцівський елеватор” та Аграрним фондом, пункт 1.3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що редакція певних пунктів договору №120 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 19.12.2005 року, на якій наполягає відповідач, не може бути прийнятною для позивача та частково не відповідає вимогам діючого законодавства.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2006 року (суддя: Болгар Н.В.) по справі № 3/26 господарського суду Кіровоградської області  відмовлено Відкритому акціонерному товариству "Куцівський елеватор" у задоволенні позовних вимог по зміну пунктів  1.1,  5.2 договору №120 від 19.12.05, виключення із такого договору п.  1.3, залишення п. 4.2.5 у редакції "Зернового складу". Пункт 1.4 договору № 120 від 19.12.05 прийнято у редакції: "В цьому договорі   під  терміном   "залікова  вага"   або   "залікова  кількість"  розуміються кількість продукції, що вирахувана з фактичної (зваженої) кількості продукції та фактичної   (визначеної)   лабораторією   Зернового   складу)   якості   шляхом   її перерахунку на залікову якість, визначену в цьому Договорі". Пункт 2.3 із тексту договору № 120 від 19.12.05 виключено. Пункт 2.4 договору № 120 від 19.12.05 прийнято у редакції: "Повернення зерна Поклажодавцю зі зберігання шляхом відвантаження здійснюється у фактичній вазі, що розраховується на основі залікової ваги, залікової якості та фактичної якості зерна. Відвантаження зерна, відповідно до письмового клопотання Поклажодавця, здійснюється при умові повного розрахунку Поклажодавцем за послуги по зберіганню, надані Зерновим складом на дату відвантаження, а також послуги по відвантаженню зерна. Фактична якість зерна, що відвантажується повинна відповідати вимогам діючих в Україні державних стандартів. Повернення зерна Поклажодавцю шляхом переоформлення з особової картки або на особову картку Поклажодавця проводиться в заліковій вазі". Пункт 3.4 із тексту договору № 120 від 19.12.05 виключено. Пункт 3.6 із тексту договору № 120 від 19.12.05 виключено. Пункт 4.1.3 договору № 120 від 19.12.05 прийнято у редакції: "Зерновий склад при відпуску або переоформленні зерна надає Поклажодавцеві акт-розрахунок розміру зменшення або збільшення кількості ваги зерна, утвореної за рахунок різниці між заліковою та фактичною якістю зерна і природною втратою при зберігання, з зазначенням фактичної кількості і якості зерна, що підлягає відпуску "Поклажодавцю". Пункт 4.2.2 договору № 120 від 19.12.05 прийнято у редакції: "Поклажодавець визнає природне зменшення зерна у відповідності з діючими "Нормами естественной убыли зерна, продуктов его переработки и семян масличных культур при хранении на предприятиях системы Министерства хлебопродуктов СССР" (зі змінами і доповненнями), а також зміни кількості зерна, викликаної покращенням/погіршенням якості зерна". Пункт 4.2.1 договору № 120 від 19.12.05 прийнято у редакції Аграрного фонду: "Поклажодавець зобов'язаний своєчасно розраховуватися за надані йому
послуги по зберіганню за договором". Пункти   4.2.4,   4.2.8,  4.2.9   із  тексту  договору №120 від 19.12.05 виключено. Пункт 4.2.10 прийнято у редакції відкритого акціонерного товариства "Куцівський елеватор": "Інформувати зерновий склад про передачу третій стороні прав володіння, користування та/або розпорядження зерном, а також щодо будь-яких обмежень таких прав третіми сторонами, у т. ч. державними організаціями та установами". Пункт 4.2.11 прийнято у редакції відкритого акціонерного товариства "Куцівський елеватор": "Не вимагати і не здійснювати отримання переданого на зберігання  зерна протягом  розумного  строку,  під час якого  зерновий  склад здійснює профілактичні та/або ремонті роботи технологічного обладнання, про які поклажодавця було проінформовано у порядку, визначеному у Договорі". Пункт 5.1 договору № 120 від 19.12.05 викладено у редакції Аграрного фонду: "Розрахунки за надані послуги по зберіганню проводяться у грошовій формі (в гривнях України) з урахуванням податку на додану вартість". Пункт 5.4 договору № 120 від 19.12.05 прийнято у редакції Аграрного фонду: "Розрахунки за надані послуги по зберіганню проводяться на підставі виставлених    рахунків не пізніше 10 робочих днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт". Пункти 5.5, 5.6, 5.7, 6.4, 6.5 із тексту договору №120 від 19.12.05 виключено. Пункт 6.2 прийнято у редакції відкритого акціонерного товариства “Куцівський елеватор”:  "У разі невиконання пунктів 4.2.2 і 5.3 цього договору поклажодавець виплачує зерновому складу пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми прострочення платежу за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє від виконання грошових зобов'язань". Розділ 7 "Строк зберігання" договору №120 від 19.12.05 прийнято у редакції Аграрного фонду: "Зерно   передається   на   зберігання   до   подання Поклажодавцем вимоги про його переоформлення ("до запитання")". Стягнуто з Аграрного фонду на користь відкритого   акціонерного   товариства   "Куцівський   елеватор 11 грн. 80 коп. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Мотивуючи судове рішення господарський суд, посилається, зокрема, на статті 231, 549 Цивільного Кодексу України, статті 187, 188, 189, 191 Господарського кодексу України, Закон України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, статтю 6 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” тощо, зазначає про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 року (судді: Лотоцька Л.О. –головуючий, Бахмат Р.М., Євстигнєєва О.С.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2006 року у справі № 3/26 господарського суду Кіровоградської області скасовано. Припинено провадження у справі.

Обґрунтовуючи постанову апеляційний господарський суд зазначає про те, що, при винесенні рішення господарський суд порушив і неправильно застосував норми статті 181 Господарського кодексу України і це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, що згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення. Колегія суддів вважає, що між сторонами відсутній предмет спору, а тому слід припинити провадження у справі.

Не погоджуючиcь з постановою, Відкрите акціонерне товариство “Куцівський елеватор” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 року по справі № 3/26 господарського суду Кіровоградської області, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2006 року змінити в частині п. 11 резолютивної частини рішення, а саме: “Розділ 7 “Строк зберігання” договору № 120 від 19.12.2005 року прийняти у редакції запропонованій Відкритим акціонерним товариством “Куцівський елеватор”, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального права, зокрема, статей 633, 938, 957 Цивільного кодексу України, статті 179 Господарського кодексу України, Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”. Зокрема, заявник зазначає про те, що при прийнятті постанови апеляційний господарський суд прийшов помилково до висновку щодо необхідності застосування статті 181 Господарського кодексу України в частині отримання згоди відповідача на звернення до суду з розбіжностями, що залишились неврегульованими, так як договір № 120 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна від 19.12.2005 року є обов”язковим для сторін в силу закону і згода відповідача не потрібна.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.

Представники відповідача у судовому засіданні просять залишити касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін,    присутніх    у    судовому   засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові,   колегія   суддів   вважає,   що   касаційна   скарга  підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України       Вищий  господарський  суд  України  переглядає  за  касаційною   скаргою (поданням)    рішення    місцевого    господарського    суду    та    постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судами, Відкрите акціонерне товариство “Куцівський елеватор” надіслав Аграрному фонду проект договору № 120 від 19.12.2005 року складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна, який останнім повернутий підписаним із протоколом розбіжностей від 29.12.2005 року.

Відповідно до роз’яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Відповідно до частини 4 статті 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Судами встановлено, що протокол розбіжностей до договору № 120 від 19.12.2005 року складено 29.12.2005 року.

Однак, судами не встановлено, у який строк були надіслані другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно частини 7 статті 181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору,   заснованого   на  державному  замовленні  або  такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону,  або сторона -  виконавець  за  договором,  що  в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку  товарів  (робіт,  послуг), яка  одержала  протокол  розбіжностей,  не  передасть у зазначений двадцятиденний  строк   до   суду   розбіжності,   що   залишилися неврегульованими,   то   пропозиції   другої   сторони  вважаються прийнятими.

Однак, судами не встановлено коли саме позивачем були отримані два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором та, відповідно, у який строк розбіжності, що залишилися неврегульованими були передані до суду.

Також судами не звернуто уваги на те, що позивач у позовній заяві посилається на те, що він отримав від відповідача підписаний та скріплений печаткою екземпляр договору та протокол розбіжностей від 29.12. 2005 року –16 січня 2006 року.

Зазначені обставини господарськими судами не досліджувались.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що судом  порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з’ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Куцівський елеватор” задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 року по справі № 3/26 господарського суду Кіровоградської області та рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2006 року у справі №3/26 господарського суду Кіровоградської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

 Головуючий                                                                               О. Муравйов

 Судді                                                                                           А. Полянський

                                                                                                      Г. Фролова