РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-3508/11

06.02.2012             року                                                                                м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді                    Докучаєвої В.Ю.,

при секретарі                              Рожкові В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» в особі Сімферопольського відділення Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк»  про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ПАТ «Альфа-банк» в особі Сімферопольського відділення ПАТ «Альфа-банк», обгрунтовуючи свої вимоги тим, що  між нею та відповідачем 01.04.2008р. було укладено кредитний договір №690014300. Через деякий час на прохання позивачки на її адресу надійшов розрахунок заборгованості перед банком за кредитним договором, однак він є немотивованим, недостовірним, тому просить визнати дії ПАТ «Альфа-банк» щодо надання недостовірного розрахунку заборгованості за кредитним договором від 01.04.2008р. та щодо спонукання ОСОБА_1 до погашення заборгованості в розмірі 28216,51грн. замість 12458,95грн. неправомірними. Крім того, просить зобов’язати ПАТ «Альфа-банк» здійснити мотивований розрахунок, визначити заборгованість ОСОБА_1 та видати їй відповідну довідку.  

В судовому засіданні позивач та її представник  на задоволенні позовних вимог наполягали, пояснивши, що дійсно між нею та ПАТ «Альфа-банк» було укладено кредитний договір №690014300. На запит позивачки банк не надав їй мотивованого розрахунку заборгованості за кредитом. Крім того, в розрахунку невірно зазначено суму заборгованості, тому просили визнати дії банку неправомірними та зобов’язати видати відповідну довідку.  

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснивши, що ОСОБА_1 була ознайомлена зі всіма умовами кредитного договору, про що свідчить її власноручний підпис. Розрахунок заборгованості їй неодноразово надавався, на кожну дату сума заборгованості змінюється, окільки проходить певний кредитний період. Заборгованість розраховується відповідно до розробленої ліцензійної програми, відповідає затвердженої Регламентом банку формі і підписується відповідальною особою, тому вважає позовні вимоги необгрунтованими.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, 01.04.2008р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-банк» укладено договір №690014300 про відкриття та порядок ведення рахунку покриття особистої міжнародної платіжної картки VISA Альфа-банк з відновлювальною кредитною лінією фізичної особи–резидента, згідно умов якого банк надав позивачці кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії для здійснення операцій із застосуванням платіжної картки у розмірі 7750грн., а ОСОБА_1 прийняла кредитні кошти, зобов’язалась використати їх за цільовим призначенням та повернути банку відповідно до умов договору /а.с.17/.

На звернення ОСОБА_1 представником відповідача їй було надіслано виписку по рахунку /а.с.7/ та розрахунок заборгованості за кредитом /а.с.41/.

Із зазначених   позивачем  предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала неправомірність дії банку щодо надання ОСОБА_1 розрахунку заборгованості за кредитним договором та спонукання до її погашення.  

Відповідно до  частини 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України  особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися  до  суду  за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

Зміст та направленість названої норми процесуального закону вказує на те, що  судовому захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право особи, яка звернулася до суду.

Відповідно до змісту ст. ст. 11,15 Цивільного кодексу України  цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного  законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.  

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.     

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.   

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.  

Розрахунок заборгованості за кредитним договором від 01.04.2008р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-банк» складений за передбаченою формою відповідальним представником банківської установи.

Таким чином, оскарження дій банку лише щодо надання розрахунку заборгованості та спонукання до її погашення, які не несуть правового навантаження та не порушують прав позивачки, не передбачено чинним законодавством України в якості способу захисту прав.     

Зазначений розрахунок може бути визнаний у якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювався, зокрема, беспосередньо кредитний договір від 01.04.2008р. або стягувалась би заборгованість і оскаржувався її розмір.  

Зважаючи на те, що дії  банку по складанню розрахунку не порушують цивільні права позивачки, то підстав для застосування до відповідача передбачених законом матеріально-правових заходів примусового характеру немає.        

За таких обставин, суд приходить висновку, що  позовні вимоги задоволенню не підлягають.   

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Суд не вбачає підстав для зобов’язання ПАТ «Альфа-банк» в особі Сімферопольського відділення ПАТ «Альфа-банк» здійснити розрахунок та визначити заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 01.04.2008р., оскільки розрахунок заборгованості банком позивачці надавався раніше, що підтверджено матеріалами справи і, в тому числі, був наданий в судовому засіданні 06.02.2012р. /а.с.53/, тому зазначені позовні вимоги є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Судові витрати суд відносить за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 215  ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1  до Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» в особі Сімферопольського відділення Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк»  про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський  районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя