Справа № 2-18 \ 2008року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2008 року                                                                            м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний  суд Черкаської області в складі:

головуючого:             судді  Таратіна В.О.,

при секретарі:                       Москаленко В.М.,

за участю представників     ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа по справі приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання  договору  дарування  житлового будинку, Державного акта про  право власності на земельну ділянку частково   недійсними, визнання права  власності на ½ частину житлового будинку, на ½ земельної ділянки, визнання права  власності на автомобіль, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5,ОСОБА_3 , в якому просить визнати договір дарування житлового будинку, державного акта про право власності на земельну ділянку частково недійсними, визнати право власності на 1\2 частину житлового будинку, на 1\2 земельної ділянки, визнати право власності на автомобіль ІЖ 412, стягнути з відповідачів всі судові витрати.

Свій позов позивачка пояснює тим, що в 1983 р. уклала шлюб з ОСОБА_5 і стала проживати з ним в будинковолодінні, яке є особистою власністю відповідача та знаходиться АДРЕСА_1. В даному будинку проживає і в даний час. В кінці 2006 р. випадково дізналась, що в 1998 ОСОБА_5 подарував вказаний будинок своєму синові -ОСОБА_3 Позивачка вважає, що має право на визнання 1\2 частини вказаного будинковолодіння за нею, оскільки за час сумісного проживання за її участі значно збільшилась вартість вказаного будинку з наступних підстав: в 1998 році відбулась пожежа, внаслідок якої будинок було знищено та повністю відновлено нею та чоловіком ОСОБА_5 за спільні кошти, в 1999 році сумісними коштами подружжя в будинку проведено парове опалення, а в 2003 будинок газифіковано. Крім того за її власні кошти було придбано автомобіль ІЖ 412.

Під час судового слухання справи позивачкою збільшено та уточнено обсяг позивних вимог, просила суд окрім заявлених вимог задовольнити вимогу про поділ спільно нажитого з ОСОБА_5 майна - посуд, предмети вжитку, пральні машини, електролічильник, телефонний апарат - залишити в її власності, холодильник та телевізор залишити у власності відповідача та зобов'язати його сплатити різницю між вартостями цих предметів в сумі  235 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник наполягали на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідачі та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, а саме ОСОБА_5 ствердив, що автомобіль ІЖ-412 було придбано позивачкою за власні кошти, оскільки у нього з дружиною ніколи не було спільного бюджету, погодився на те, щоб заявлені позивачкою посуд, предмети вжитку, пральні машини, телефонний апарат - залишити в її власності, хоча вони і були придбані до одруження з позивачкою, але вони йому не потрібні. ВідповідачОСОБА_3 ствердив, що велосипед було придбано за його особисті кошти, але взамін втраченого ним особистого велосипеда позивачки. Всіх інших вимог відповідачі не визнали. Зокрема ОСОБА_5 пояснив, що наслідки пожежі, в результаті якої було частково знищено покрівлю веранди, а не будинок, було частково ліквідовано за рахунок коштів страхового відшкодування, а частково за рахунок праці сусідів та колег по роботі синаОСОБА_3, парове опалення зроблено за рахунок матеріальної допомоги родичів, яки мешкали на півночі Росії, частково за рахунок праці людей, роботу яких він оплачував особисто, газифікація будинку відбулась виключно за рахунок сина -ОСОБА_3, оскільки на той час, в 2003 році, будинок був йому вже подарований і ніхто крім нього з 1998 року не вносив будь яких витрат по утриманню будинку, в т.ч. і комунальні платежі та оплату за землю. Відповідач ОСОБА_5 також пояснив, що з позивачкою по справі ніколи не було спільного бюджету, вона витрачала зароблені кошти на власні потреби, зокрема на допомогу дочці від першого шлюбу, накопичувала кошти на придбання автомобіля. В утриманні будинку брала участь виключно в частині жіночої роботи -прибирання, готування їжі, в т.ч. і людям, які працювали по влаштуванню будинку, та інші господарські роботи. Завжди мотивувала своє небажання вкладати власні кошти в будинок тим, що це не її і їй воно не потрібно, оскільки мала будинок як спадщину від батьків, який продала та кошти накопичувала та другий будинок від першого шлюбу, який подарувала дочці.

ВідповідачОСОБА_3 ствердив пояснення ОСОБА_5 та пояснив, що електролічильник є власністю Енергомереж Золотоніського РЕСу, телевізор, холодильник, а також газова плита та котел, газові труби, які включені позивачкою до газифікації, придбавались ним особисто та не являються спільно нажитим майном його батька з позивачкою.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог - нотаріус ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, але надіслала до суду заяву про розгляд справи в її відсутність. Одночасно в заяві позов не підтримала та пояснила, що при укладанні договору дарування будинку ОСОБА_5 своєму синуОСОБА_3 3.12.1998 року діяла відповідно до чинного цивільного законодавства України, що діяло на той час, та закону “Про нотаріат”.

Суд, вислухавши пояснення та заперечення всіх учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, письмові докази, допитавши свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, доходить висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

До правовідносин, що виникли в 1998 році щодо укладання спірного договору дарування слід застосовувати положення ЦК України  1963 року. Позивачка в позові невірно посилається на ст. ст. 215, 217 ЦК України 2003 року, оскільки вказані правовідносини виникли та набули відповідних реальних наслідків до вступу його в дію.

Відповідно до ЦК України 1963 р. судом не встановлено підстав щодо визнання угоди недійсною, обумовлених ст.ст. 45, 47-58 цього кодексу.

Судом сприймається факт збільшення вартості спірного будинковолодінні, що знаходиться АДРЕСА_1, за рахунок встановлення парового опалення та газифікації, але позивачка жодним чином не довела, що таке збільшення відбулось внаслідок спільних з ОСОБА_5 трудових чи грошових затрат, або її особистих затрат, на надала суду будь яких підтверджень щодо свого працевлаштування під час шлюбу з ОСОБА_5, отримання заробітної плати або інших доходів, витрат власних або спільних заощаджень, жодних свідків щодо її значного трудового внеску у збільшення вартості спірного будинку.

Судом не сприймається факт відновлення частини будинку після пожежі як суттєве збільшення його вартості, оскільки таке відновлення по перше є фактично приведення незначної частини нерухомого майна в первісний стан, по друге проводилось за рахунок страхового відшкодування та безкоштовної праці сторонніх людей в допомогу відповідачу ОСОБА_5

 В частині позову щодо розподілу майна позивачка також жодним чином не довела суду, що таке майно було набуте подружжям під час шлюбу, не довела його вартості, відмовившись від оплати товарознавчої експертизи, не довела факту придбання автомобіля за власні кошти та не навела його вартості, але враховуючи визнання відповідачами позову в цій частині дані вимоги слід задовольнити.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо розподілу земельної ділянки та  надвірних споруд.

Позивачкою в позові не ставиться питання про грошову компенсацію особистого внеску у догляді та утриманні майна, участі в будівництві гаража, а тому це питання судом, при відсутності законної вимоги, не розглядається.

В задоволенні вимоги про стягнення судових витрат суд відмовляє, оскільки позивачкою не наведено вартості того майна, в частині якого її позов задоволено, що позбавляє суд можливості зробити висновки щодо пропорційності судових витрат задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 60,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на автомобіль “Москвич ІЖ 412”, д.н.з К5190ЧК та на майно - 1 шт. бутиль 10л., 2 шт. бочки дубові, 2 шт. бідони алюмінієві, 2 шт. каструлі емальовані 20л., 30 шт. банок скляних 3л., візок побутовий, велосипед “Україна” жіночій, телефонний апарат, 2 шт. пральні машини, 2 шт. бідони алюмінієві 8л.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після попереднього подання заяви.

СУДДЯ:                                                                                   Таратін В.О.