Справа №: 2-а-9201/11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(винесена в скороченому провадженні)
13 лютого 2012 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Рибчинський В.П. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області про перерахунок та виплату пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з даним позовом і просила визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням підвищення пенсії на 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (у редакції до 1 січня 2006 року) з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Відповідач надіслав до суду письмові заперечення, у яких позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, оскільки всі виплати позивачці були призначені, нараховані та виплачені, виходячи з норм чинного законодавства.
Дослідивши докази та давши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивачка являється учасником війни, що підтверджується копією посвідчення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (у редакції до 1 січня 2006 року) та відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (у редакції до 1 січня 2006 року) відповідач повинен був провести підвищення пенсії позивачці, як учаснику війни на 50% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно законами України.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про пенсійне забезпечення” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету, яким є прожитковий мінімум визначений ст. 1 Закону України “Про прожитковий мінімум” як вартісна величина набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення соціальних і культурних потреб особистості визначається як прожитковий мінімум. Разом з тим статтею 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” зазначено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розміру мінімальної пенсії за віком.
Окрім того, відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України розмір прожиткового мінімуму встановлюється законом.
05.10.2005 року прийнято Закон України “ Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” яким передбачено з 01.01.2006 року зміну підвищення пенсії учасникам війни на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до цих змін позивачці на даний час і здійснюється відповідачем підвищення пенсії.
Згідно вимог ст. 22 Конституції України при прийняті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 01.12.2004 року № 20-рп вказав, що звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції не допускається.
Скасування підвищення пенсій учасникам бойових дій суперечить вимогам ст. 2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, згідно з якою права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни (частина друга статті); нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними (частина третя статті) на що звернуто увагу апеляційним судом Вінницької області по справі № 22-151 від 20.01.2006 року.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” Верховний суд України вказав, що оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади»не підлягають застосуванню закони та інші нормативно-правові акти, що скасовують конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
У ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.
У своєму позові позивачка просить суд стягнути заборгованість по недоплаченій пенсії, починаючи з 15.12.2010 року.
Однак у відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи те, що позивачка звернулась до суду 24.06.2011 року перерахунку та виплаті підлягає заборгованість, починаючи з 24.12.2010 року, тобто в межах позовної давності, яка становить шість місяців.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивача та управління Пенсійного фонду України звільнено від сплати судового збору (державного мита).
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 9, ст. ст. 94, 99-100, 158-163, 1832 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1, як учаснику війни, підвищення до пенсії на 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (у редакції до 1 січня 2006 року) з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян з урахуванням фактично отриманих сум, стягнувши заборгованість за минулий час, починаючи з 24 грудня 2011 року і до закінчення права на таке підвищення до пенсії.
Постанову суду допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.
Суддя:
- Номер: 6-а/157/42/19
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-9201/11
- Суд: Камінь-Каширський районний суд Волинської області
- Суддя: Рибчинський В.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.02.2019
- Дата етапу: 14.02.2019