Справа № 11-36/12Головуючий у 1-й інстанції Гордєєв В.О.
Категорія - ч.2 ст.185 КК України Доповідач - Подковський О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Подковського О.А.
Суддів - Демченко О. В., Комендат Р. Т.,
з участю прокурора — Сеник Н.В.
засудженого –ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Бучацького районного суду від 15 листопада 2011 року, яким засуджено:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Новомиколаївка Жовтневого району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не працюючого, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, раніше судимого:
- 24 січня 2007 року Бучацьким районним судом за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Час відбуття даного покарання рахується з 03 серпня 2011 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишено попередню –тримання під вартою.
Як зазначено у вироці, ОСОБА_2, будучи засудженим 24 січня 2007 року Бучацьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 4-х років та 6 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив злочин проти власності при наступних обставинах:
16 червня 2011 року, приблизно о 01 год. 00 хв., ОСОБА_2, переслідуючи мету незаконного збагачення, шляхом вільного доступу зайшов у приміщення під’їзду п’ятиповерхового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2, піднявся по сходах на четвертий поверх, звідки із сходової клітки таємно викрав велосипед фірми «Ardis» вартістю 539,50 грн., який належить ОСОБА_3
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, та перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.185 КК України на ч.1 ст.190 КК України, оскільки вважає, що даний вирок є надто суворим. При цьому посилається на те, що Він щиро розкаявся, на свободі у нього залишилася вагітна жінка, а також те, що потерпіла немає жодних матеріальних та моральних претензій до нього.
В доповненні до апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати згідно заяви потерпілої ОСОБА_3, яка просить закрити дану кримінальну справу згідно п.6 ч.1 ст.6 КПК України, оскільки немає складу злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а також обмежитись відбутим терміном покарання і звільнити його з залу судового засідання та направити кримінальну справу на додаткове досудове розслідування. При цьому посилається на те, що вирок суду є необґрунтованим, оскільки було грубо порушено його процесуальні права на захист, а саме в участі громадського захисника йому було відмовлено, а також судом неправильно розтлумачено ст. 299 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію , міркування прокурора, яка вважає , що вирок слід залишити без змін , колегія суддів , дослідивши матеріали кримінальної справи , прийшла до переконання , що апеляція до задоволення не підлягає.
Так, будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і погодився на скорочений розгляд справи. При цьому був ознайомлений зі змістом ст.299 КПК України, тобто йому було роз’яснено, що він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, з чим він погодився. При цьому користувався послугами захисника-адвоката, від якого не поступило жодних апеляцій, заперечень з приводу ведення кримінального процесу.
Тому вказані твердження засудженого про порушення його процесуальних прав є безпідставними.
Крім того, оскільки ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, суд вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 185 КК України –як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Що стосується посилання ОСОБА_2 на те, що потерпіла ОСОБА_3 в своїй заяві просить закрити кримінальну справу і звільнити його на підставі п.6 ч.1 ст.6 КПК України, колегія вважає, що воно є безпідставним. Так, відповідно до п.6 ч.1 ст.6 КПК України, справа може бути закрита за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, крім випадків, передбачених частинами 2, 4 і 5 статті 27 КПК. Ст.185 ч.2 КК України до таких випадків не відноситься.
Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд у відповідності до ст. 65-67 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, а також пом'якшуючі обставини, зокрема і ті, на які посилається засуджений в поданій апеляції. При цьому судом враховано щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Таким чином, при перевірці справи за апеляцією засудженого ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав для скасування чи зміни вироку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бучацького районного суду від 15 листопада 2011 року стосовно ОСОБА_2 без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.А. Подковський