КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2011 року 2а-3190/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори»
про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Київської області з позовом до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори»про стягнення податкового боргу у сумі 191462,61 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 191462,61 грн. Вказаний борг утворився у зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, а також нарахованої згідно з положеннями підпункту 129.1 пункту 129.1 статі 129 Податкового кодексу України пені.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2011 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.08.2011.
У судове засідання 04.08.2011 представники сторін не з’явились.
Від позивача до суд надійшло клопотання від 04.08.2011 № 15989/10/10 про розгляд даної справи за відсутності представників податкового органу.
Від відповідача до суду надійшло клопотання від 29.07.2011 № 11, в якому відповідач просив суд відкласти розгляд справи.
Керуючись приписами пункту третього частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відклав розгляд даної справи на 27.09.2011.
У судове засідання 27.09.2011 представники відповідача повторно не з’явились.
Відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується даними наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0113312108657, яке вручене уповноваженій особі відповідача 26.08.2011.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи вказаної правової норми, а також те, що представники відповідача повторно не прибули у судове засідання, суд здійснює розгляд даної справи в порядку письмового провадження.
Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Сидори»зареєстроване Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа 14.10.2003 та перебуває на обліку як платник податків з 23.10.2003 за № 1067.
Відповідачем 21.03.2011 до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень місяць 2011 року, яка зареєстрована у відповідача за № 8463. У вказаній декларації відповідачем визначено суми податку з доходів фізичних осіб які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 4521,24 грн. та 283341,47 грн. за попередні податкові періоди (код рядка 15).
Також, відповідачем 21.03.2011 до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за лютий місяць 2011 року, яка зареєстрована у відповідача за № 8465. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку з доходів фізичних осіб яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2911,35 грн.
Згодом, 19.04.2011 відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за березень місяць 2011 року, яка зареєстрована у відповідача за № 10630. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку з доходів фізичних осіб яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2767,08 грн. Загальна сума податкового зобов’язання, визначена у податкових деклараціях становить 293541,14 грн.
Вказані податкові декларації підписані посадовими особами та скріплені печаткою Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори», тобто вказані у них суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб є узгодженими.
Згідно з письмовими поясненнями позивача, сума заборгованості була погашена відповідачем частково за рахунок переплати та поточних платежів у розмірі 103469,16 грн.
Отже, сума податкової заборгованості відповідача з податку на доходи фізичних осіб становить 190071,98 грн. (293541,14 –103469,16).
Керуючись приписами статті 59 Податкового кодексу України позивач склав податкову вимогу від 01.04.2011 «Ю»№ 75 на суму 267589,99 грн. Вказана вимога отримана відповідачем, про що свідчить підпис головного бухгалтера на копії корінця податкової вимоги.
Оскільки сума податкового зобов’язання не була сплачена відповідачем у добровільному порядку, позивач враховуючи вимоги статті 129 Податкового кодексу України визначив відповідачу пеню на суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1390,63 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача становить 191462,61 грн.
У зв’язку з несплатою відповідачем податкового богу у самостійному порядку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спеціальним нормативним актом який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 176.2 статі 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначений, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Згідно з пунктом 59.1 статі 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статі 59 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Проте, оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення узгодженого податкового боргу, і станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Право органів податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий бор, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а вразі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 191462,61 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори»(код ЄДРПОУ 32638083) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 191462 (сто дев’яносто одна тисяча чотириста шістдесят дві) грн. 61 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.