справа № 0670/9931/11
категорія 12.3
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвин О. Т.,
суддів Черноліхова С.В.
Семенюка М.М.
при секретарі - Бєлоусовій Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 < Текст > до Державного комітету України із земельних ресурсів < Текст > про скасування наказу № 306-кт від 20 вересня 2011 року, поновлення на посаді,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати наказ Голови Комісії з проведення реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів № 306-кт від 20 вересня 2011 року про його звільнення з посади начальника відділу Держкомзему у Черняхівському районі Житомирської області за порушення присяги державного службовця в частині сумлінного виконання своїх обов'язків. Також просив поновити його на раніше займаній посаді. Вважає зазначений наказ незаконним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що підставою для винесення оскаржуваного наказу послужив акт комплексної перевірки діяльності Відділу держкомзему у Черняхівському районі Житомирської області від 12 вересня 2011 року. Зазначає що перевіряємий період охоплював також той період коли він не був начальником відділу, а саме з 20 вересня 2009 року по 09 червня 2010 року. Крім того, зазначає що перевірка проводилась в період відпустки, а тому був позбавлений можливості подавати свої пояснення, заперечення щодо висновків комісії.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у запереченнях.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював начальником відділу Держкомзему у Черняхівському районі Житомирської області. Наказом голови Державного комітету України із земельних ресурсів № 505-кт від 20 серпня 2009 року позивача було звільнено із займаної посади з 20 серпня 2009 року, за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов'язків, згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України(а.с.12-13 т.1).
На підставі постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року ОСОБА_2 наказом голови Державного комітету України із земельних ресурсів № 391- кт від 09 червня 2010 року було поновлено на раніше займаній посаді(а.с.14 т.1).
Наказом Голови Комісії з проведення реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів № 306-кт від 20 вересня 2011 року позивача було звільнено з посади начальника відділу Держкомзему у Черняхівському районі Житомирської області з 20 вересня 2011 року за порушення присяги державного службовця в частині сумлінного виконання своїх обов'язків відповідно до ст. 7 Кодексу законів про працю України та пункту 6 статті 30 Закону України “Про держави) службу”. Підставою для винесення зазначеного наказу послугував акт комплексної перевірки діяльності відділу Держкомзему у Черняхівському районі Житомирської області від 12 вересня 2011 року та службова записка голови комісії з проведення комплексної перевірки діяльності відділу Держкомзему у Черняхівському районі Житомирської області Тітовського І.Д.(а.с.11 т.1).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну службу", несумлінне виконання державним службовцем своїх обов'язків є одним з проявів порушення Присяги державного службовця, а отже, може бути підставою для припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу".
Суд вважає, що висновки комісії за результатами перевірки діяльності відділу Держкомзему у Черняхівському районі (а.с.131-134 т.1), в переважній більшості є необгрунтованими та такими, що не давали підстав відповідачу для звільнення позивача з посади начальника вказаного відділу за порушення Присяги державного службовця.
Так, відповідно до акту перевірки, перевірявся період роботи відділу з 01 січня 2009 року по 30 червня 2011 року. Однак, в період з 20 серпня 2009 року по 09 червня 2010 року позивач не був начальником відділу Держкомзему у Черняхівському районі. Крім того, перевірка проведилась з 05 вересня 2011 року по 09 вересня 2011 року, в період коли позивач перебував у щорічній основній відпустці з 17 серпня 2011 р. по 16 вересня 2011 р., тому не мав можливості бути присутнім при перевірці та надати свої аргументи, заперечення та пояснення щодо її проведення та висновків.
Зокрема, відповідно до розділу 2 акту перевірки, комісією перевірялось планування роботи відділу, організація роботи з документами та здійснення контролю за їх виконанням (а.с.70-74 т.1). За висновками комісії в цій частині, позивачем було порушено вимоги Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, та інших матеріальних носіїв, які містять конфіденційну інформацію та Інструкцію з діловодства у Державному комітеті України по земельних ресурсах. Однак, в акті перевірки не зазначено конкретні порушення з цього приводу, дати їх вчинення та яким чином це підтверджується. Враховуючи, шо в перевіряємий період окрім позивача начальником відділу були інші особи, неможливо розмежувати періоди в які були допущені порушення та визначити міру відповідальності позивача, якщо порушення мали місце.
Відповідно до розділу 5 акту перевірки, комісією перевірялась фінансово- господарська діяльність відділу. Перевірці підлягала фінансово-господарська діяльність відділу за період з 01січня 2009 року по 12 вересня 2011 року (а.с. 82-103 т.1). Фактично позивач відповідав за додержання фінансово-господарської дисципліни у відділі в період з 01 січня 2009 року по 20 серпня 2009 року та з 09 червня 2010 року по 18 січня 2011 року. В інші періоди позивач не був відповідальним за роботу відділу тому, що не перебував на посаді начальника відділу.
Комісія дійшла висновку про вчинення посадовими особами очолюваного позивачем відділу порушеннь при наданні адміністративних послуг щодо підготовки інформації про грошову оцінку земельної ділянки на замовлення юридичних осіб за завищеними розцінками на загальну суму 5351 грн. Зокрема, члени комісії вважають максимально встановленою ціною такої послуги суму в 47,00 грн. На думку перевіряючих, договори, якими регламентується надання відділом зазначених адміністративних послуг за договірними розцінками, мають узгоджуватись з Головним управлінням Держкомзему у Житомирській області, територіальними підрозділами інспекції по цінах та Антимонопольного комітету. При цьому, в акті перевірки не зазначено жодного нормативного акту, яким регламентується таке узгодження.
На думку суду висновки членів комісії в акті перевірки щодо завищення спеціалістами відділу вартості підготовки інформації про грошову оцінку земельних ділянок на суму 5351 грн.. наведені без посилання на будь-які чинні нормативні документи, є необгрунтованими.
В акті перевірки комісією зроблено висновок про недоотримання відділом коштів від надання адміністративних платних послуг в результаті надання замовникам в одній довідці двох різних інформацій. а саме: на суму 1950 грн. в частині надання інформації про грошову оцінку земельної ділянки та 780 грн. в частині надання інформації про кількісні характеристики земельної ділянки. Крім того, до акту перевірки включено матеріали перевірки проведеної комісією Держкомагенства під час здійснення комплексної перевірки Головного управління Держкомзему у Житомирській області відповідно до наказу від 29.08.201 1 р. №87. Аналогічно до вищевикладеного, комісією зроблено помилкові висновки про нібито невірний зміст довідок про кількісні та якісні характеристики земельних ділянок, в результаті чого відділом нібито не доотримано 465 грн.. та про відсутність в наказі Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки від 15.06.2001 р. №97 298 124 вартості висновків про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), в результаті чого нібито безпідставно бралась плата на загальну суму 11790 грн.
Відповідно до пункту 6 Тимчасового порядку надання адміністративних послуг затвердженого Постановою КМУ від 14.09.2009 р. №737, адміністративні послуги надаються згідно із стандартами, що затверджуються суб'єктами відповідно до їх повноважень з урахуванням Методичних рекомендацій з розроблення стандартів адміністративних послуг, затверджених Міністерством економіки України. Бюджетні установи, яким делеговано закріплені згідно з нормативно-правовими актами за органами виконавчої влади повноваження щодо надання адміністративних послуг, надають такі послуги згідно із стандартами, затвердженими органами виконавчої влади, що делегували такі повноваження.
Виходячи з викладеного відповідач мав розробити та затвердити в установленому порядку стандарти адміністративних послуг в сфері їх управління.
Відповідно до пункту 1 вищевказаного Тимчасового порядку, стандарт адміністративної послуги це акт, який видається суб'єктом відповідно до нормативно-правових актів, що визначають порядок надання адміністративної послуги та містить інформацію про адміністративну послугу і процедуру її надання, зокрема умови та відповідальних осіб.
Відповідачем стандарти надання адміністративних платних послуг в сфері їх управління не затверджувались. Крім того, до територіальних органів Держкомзему у районах та містах області не надходили офіційні роз'яснення центрального органу виконавчої влади у сфері земельних ресурсів щодо застосування розцінок та тарифів на платній основі.
Таким чином, за відсутності стандартів надання адміністративних платних послуг в сфері земельних ресурсів та офіційних роз'яснень відповідача з даного приводу, висновки членів комісії щодо змісту довідок та інших документів, що видавались відділом, а також щодо процедури їх надання, є лише припущеннями, тобто є необгрунтованими.
Комісією в акті перевірки наведено висновок про завищення в бухгалтерському обліку відповідальним працівником відділу вартості основних засобів в сумі 26312 грн. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що комісією відділу не визначено розмір збитків від нестач зниклих матеріальних цінностей (двигуна, коробки передач, кришки капоту та акумулятора автомобіля РАФ-2203010, державний номерний знак НОМЕР_1, який перебуває на балансі відділу), та не списано з обліку вартість таких збитків.
Відповідно до пункту 12 Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства та Міністерством економіки України від 10.08.2001 р. №142/181. яка була чинною на момент виявлення нестачі запасних частин, недостачі матеріальних цінностей, виявлені в результаті інвентаризації, понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха (повені, пожежі та інше), а також, коли конкретні винуватці не встановлені (втрати від нерозкритих крадіжок, тощо), списуються з балансів лише після ретельної перевірки, відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущення фактів втрат в подальшому.
За результатами виявлених нестач Черняхівським РВ УМВС України в Житомирській області проводилися оперативно-розшукові заходи, направлені на встановлення винних осіб, про що зазначено і в самому акті перевірки (а.с. 166, 167 т.1). Отже, до завершення проведення оперативно-розшукових заходів щодо встановлення осіб, винних у розкраданні матеріальних цінностей, які перебувають на балансі відділу, списання таких цінностей не допустиме та прямо суперечить пункту 12 вищевказаної Типової інструкції. Більше того, як вбачається з акту перевірки, членами комісії зустрічна звірка із Черняхівським РВ УМВС щодо отримання інформації відносно оперативно-розшукових заходів, їх термінів та результатів, проведена не була.
Враховуючи викладене, висновки комісії щодо можливості списання з обліку нестач та завищення в обліку вартості основних засобів на суму 26312 грн. до завершення розслідування органами УМВС є безпідставними.
Комісією зроблено висновок про невірне відображення в бухгалтерському обліку вартості придбаного програмного забезпечеппя на суму 1600 грн. Відповідно до висновків комісії, придбане програмне забезпечення мало бути відображене на рахунку 12 “нематеріальні активи” плану рахунків бюджетних установ.
Відповідно до Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства України від 17.07.2000 р. №64 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 р. за №459/4680, нематеріальні активи - це активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою в процесі виконання основних функцій більше одного року. На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпорядження об'єктом нематеріальних активів після відчуження їх (прав) від колишніх власників та визначення його вартості. Придбаний об'єкт авторського права на умовах користування ним, без передання прав на володіння або розпорядження, не обліковується у складі нематеріальних активів. Витрати, пов'язані і придбанням (створенням) таких об'єктів, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.
Згідно офіційних роз'яснень Держказначейства України, викладених у листі від 25.08.2005 р. №07-04/1654-6902. лише придбані (створені) нематеріальні активи, по яких передається право власності бюджетній установі, зараховуються на баланс бюджетної установи за первісною вартістю (за фактичними витратами на їх придбання та виготовлення) на рахунок 12 “Нематеріальні активи”.
Ліцензійні права на користування програмним забезпеченням, придбані відділом за вартістю 1600 грн. не передбачають передавання права власності на програмний продукт і тому вірно віднесені на витрати в тому періоді, коли вони були придбані.
Таким чином, висновок членів комісії в акті перевірки щодо невірного відображення в обліку вартості придбаного програмного забезпечення на суму 1600 грн. є необгрунтованими з точки зору тлумачення поняття “нематеріальний актив” в бюджетних установах та помилковий з точки зору методологічних підходів до обліку активів в бюджетних установах.
Комісією зроблено висновок, відповідно до якого, спеціалістом з ведення бухгалтерського обліку відділу не було відображено на позабалансовому рахунку вартість орендованого відділом приміщення на суму 175518 грн.
Відповідно до Порядку застосування плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.12.1999 р. №114 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.1999 р. за №890/4193, на позабалансовому рахунку 01 “Орендовані необоротні активи” обліковуються необоротні активи, прийняті від сторонніх організацій за договором оренди за вартістю, передбаченою договором.
В договорі суборенди від 01.02.2011 р. №27 будь-які відомості про вартість орендованого приміщення відсутні. При цьому слід зауважити, що проект підписаного договору суборенди приміщень від 01.02.2011 р. №27, запропонований для розгляду керівництву відділу саме Черняхівським районним комунальним ремонтно - експлуатаційним підприємством. (а.с.168-170 т.1).
Таким чином, при відсутності в договорі суборенди будь-яких відомостей про вартість орендованих приміщень, спеціаліст з ведення бухгалтерського обліку відділу не мав можливості відобразити в обліку їх вартість, а тому висновки щодо вчинення даним спеціалістом фінансового порушення та про відповідальність позивача, як керівника відділу за недодержання в даному випадку фінансово-господарської дисципліни, є необгрунтованими.
Комісією в акті перевірки зроблено висновок про незаконне надання довідок про нормативну грошову оцінку земель та довідок по обліку земель на замовлення сільських рад району та територіальних органів УМВС України на безоплатній основі, в результаті чого відділом нібито недоотримано коштів в сумі 2600 грн.
Слід зазначити, що відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку виконання земельно- кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 01.11.2000 р. №1619 інформація стосовно земельних ресурсів органам державної влади та органам місцевого самоврядування, а також юридичним і фізичним особам у разі залучення їх до виконання завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування, надається безплатно.
Таким чином висновки членів комісії щодо недоотримання коштів в сумі 2600 грн. в результаті надання безоплатної інформації органам місцевого самоврядування та органам державної влади є необгрунтованими.
В акті перевірки комісією зроблено висновок про нібито допущені порушення при заповненні поземельних книг за весь первіряємий період. Однак, в акті перевірки не зазначено конкретні порушення, які допущені позивачем, дату їх допущення та суть порушення. Враховуючи, що за вказаний період відділом керували і інші особи, то за таких обставин неможливо встановити міру відповідальності позивача, якщо порушення мали місце.
Відповідно до розділу 6 акту перевірки, комісією перевірялось ведення державного земельного кадастру (а.с.103-109 т.1). З цього приводу комісією зроблено висновок про те, що з 08.08.2011р. у відділі не ведеться реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування та договорів оренди.
В судовому засіданні встановлено, що вказана реєстрація не велась з поважних причин, а саму у зв'язку з відсутністю логінів та паролів, які мали надатись Держкомземом України та Головним управлінням держкомзему у Житомирській області. Відділ Держкомзему у Черняхівському районі неодноразово звертався до Головного управлінням Держкомзему у Житомирській області з проханням надати логіни та паролі, що підтверджується листами (а.с. 173, 174, 176 т.1).
Відповідно до розділу 7 акту перевірки, комісією перевірялось ведення землеустрою та охорони земель у відділі (а.с.109-116 т.1). Комісією зроблено висновок про низький рівень роботи відділу на даній ділянці. Однак, сама ж комісієя зробила висновок про те, що програма цієї роботи існує, однак її фінансування з бюджетів різних рівнів відбувається на низькому рівні, тому вона і не виконується. Оскільки позивач не являвся розпорядником бюджетних коштів, то зазначені обставини не можуть бути інкриміновані йому як несумлінне виконання службових обовязків.За таких обставин, висновки комісії в цій частині є необгрунтованими.
Відповідно до розділу 8 акту перевірки, комісією перевірялась оцінка земель та ринок земель (а.с.116-119 т.1). Згідно висновків комісії в цій частині в Черняхівському районі завершено роботи щодо нормативної грошової оцінки земель всіх населених пунктів. Але не виконано роботи стосовно визначення нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів. В судовому засіданні встановлено, що вказана ділянка роботи має фінансуватись з бюджету Черняхівської районної адміністрації. Станом на час перевірки такі кошти було виділено не в повній мірі, тому завершити вказану роботу не було фінансової можливості. Судом також встановлено, що позивач звертався до Черняхівської райдержадміністрації з проханням виділити кошти для проведення нормативної грошової оцінки земель, тобто в межах повноважень вчиняв дії щодо проведення оцінки.
Відповідно до розділу 9 акту перевірки, комісією перевірялось запобігання та протидія корупції (а.с. 119-123 т.1). Згідно висновків комісії в цій частині позивачем та спеціалістами відділу було допущено порушення положення Земельного Кодексу України за перевіряємий період. Однак, за вказаний період окрім позивача, керівником відділу була і інша особа. За таких обставин, коли в акті перевірки не зазначено коли і ким саме було допущено порушення, неможливо визначити міру відповідальності кожного з них, а тому висновки комісії в цій частині є необгрунтованими.
В розділі 10 акту перевірки, комісією аналізуються результати попередніх перевірок відділу, зокрема перевірки проведеної комісією Держземагенства відповідно до наказу Держземагенства України від 29.08.2011 р. № 87 в рамках комплексної перевірки Головного управління Держкомзему у Житомирській області від 29.08.20011 року та акт перевірки проведеної Головним управлінням Держкомзему у Житомирській області від 13.05.2001 р. (а.с.123-131 т.1)
Крім того, судом встановлено, що за вказаний період було проведено ще три перевірки відділу, який очолював позивач, а саме - 20 квітня 2010 року(а.с.27-35), 30 листопада 2010 року (38-40), 29 квітня 2011 року(60-62). Таким чином, за перевіряємий період було проведено 6 перевірок з урахуванням останньої. Слід зазначити що всі шість актів (довідок) за результатами перевірок суттєво протирічать одна одній, зокрема актом від 29.04.2011 року взагалі будь-яких порушень в роботі відділу виявлено не було (а.с. 60-62 т.1). За таких обставин висновки комісії стосовно позивача є необ'єктивними, упередженими та такими, що не ґрунтуються на законі.
Закон України "Про державну службу" визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Державні службовці приймають присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримуватись Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обовязки"(ст.17 Закону).
В мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про Вищу раду юстиції" від 11 березня 2011 року(№2-рп/2011), присяга має правову природу односторонього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобовязання державного службовця. Вона є особистою обіцянкою про вірність служби народові України. У присязі знаходять вияв конституційне положення про те, що джерелом влади є народ України, і саме йому адресована присяга, яку складає державний службовець. Присяга має, насамперед, моральне, етичне значення, її окремі елементи є етичними правилами поведінки державного службовця.
Закон не містиь чітких ознак діяння, яке слід кваліфікувати як порушення Присяги. Суть порушення Присяги повязана з такими істотними проступками (вчинками) державного службовця, які повністю суперечать тому, що на нього покладено, підривають довіру до нього як носія влади та неуможливлюють подальше виконання ним своїх функцій. Незначні порушення, які суттєво не впливають на роботу органу, не можуть бути підставою для припинення державної служби за порушення Присяги.
З огляду на підстави звільнення позивача, зазначені в оскаржуваному наказі, йому ставиться у провину несумлінне виконання своїх обовязків. Вказані в наказі підстави звільнення позивача носять загальний характер. В акті перевірки від 12 вересня 2011 року та в наказі про звільнення позивача не зазначено, від яких обєктивно необхідних організаційних та контрольних заходів зі сторони позивача по відношенню до підлеглих відділу, який очолював позивач, він необгрунтовано утримався, які допущені ними порушення службової дисципліни стали відомі позивачу і залишились без відповідного реагування. В судовому засіданні представниками відповідача такі факти також не були доведені.
Суд вважає, що відповідачем - Державним комітетом України із земельних ресурсів в судовому засіданні не надано переконливих доказів того, що ОСОБА_2 були усвідомлено вчинені конкретні дії чи бездіяльність, що вказані в акті перевірки та в наказі про його звільнення, що могли б бути кваліфіковані як така несумлінність. Відповідачем не надано доказів того, що позивач умисно не виконував належним чином свої обовязки або не виконував свої обовязки належним чином внаслідок недбалого, безвідповідального ставлення до них.
Суд вважає, що розцінювати вкзані в акті перевірки порушення, виявлені в роботі відділу, який очолював позивач, як несумлінне виконання ним своїх обовязків та порушення Присяги державного службовця у відповідача не було підстав.
Крім того, в період, який перевірявся відділ з 01 січня 2009 року по 30 червня 2011 року ( 911 календарних днів), позивач не працював на посаді начальника відділу з 20 серпня 2009 року по 09 червня 2010 року (293 календарних дні- вимушений прогул по вині відповідача), перебував у відпустці з 06 вересня 2010 року по 25 вересня 2010 року (20 днів) (а.с.36 т.1), з 15 грудня 2010 року по 05 лютого 2011 року (50 днів) (а.с.43-45 т.1), з 10 травня 2011 року по 23 червня 2011 року (45 днів) (а.с.63 т.1), чого відповідачем не було враховано при звільненні позивача.
Суд вважає, що звільнення за порушення Присяги це найсуворіший захід відповідальності державного службовця, який повинен застосовуватись у випадках, коли інші заходи відповідальності, зокрема дисциплінарної, є недостатніми, чого також не врахував відповідач при звільненні позивача.
За таких обставин, коли факти несумлінного виконання позивачем службових обов'язків не доведені, суд вважає за необхідне визнати наказ відповідача про звільнення позивача за порушення Присяги державного службовця протиправним та поновити позивача на посаді з дня звільнення.
Постанова суду в частині поновлення на посаді відповідно до п.3 ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає негайному виконанню.
Керуючись Законом України "Про державну службу", ст. ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Комісії з проведення реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів №306-кт від 20 вересня 2011 року про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу Держкомзему у Черняхівському районі Житомирської області.
Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу Держкомзему у Черняхівському районі Житомирської області з 20 вересня 2011 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин
суддів: С.В. Черноліхов
М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 31 січня 2012 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.