Справа № 22-ц-2792/11 22.11.2011 22.11.2011 21.02.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц-2792/11 Головуючий суду першої інстанції Бібік М.В.
Категорія 41 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2011 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Ямкової О.О., Локтіонової О.В.
із секретарем судового засідання: Колосовою О.М.,
за участю представника позивача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 08 серпня 2011 року
за позовом
ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення,
В С Т А Н О В И Л А:
02 червня 2011 року ОСОБА_5 пред’явила зазначений позов, який обґрунтовувала наступним.
19 вересня 1989 року вона уклала шлюб з відповідачем.
В період шлюбу ними за спільні кошти був побудований житловий будинок АДРЕСА_1. Таким чином вона є співвласником цього будинку, в якому проживали вона, її чоловік та їх донька. На сьогоднішній день їх стосунки з чоловіком погіршилися, та подружжя має намір розірвати шлюб.
Позивачка зазначає, що на даний час користуватися зазначеним будинком не має можливості, оскільки її чоловік перешкоджає в цьому, замінивши замки на вхідних дверях та не впускаючи її в будинок, заважає доступу до особистих речей, які знаходяться в будинку.
Посилаючись на зазначені обставини, просила зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні нею житловим будинком та вселити її в будинок, крім того, позивачка просила стягнути на її користь судові витрати.
Відповідач позов не визнав, при цьому заперечував факт зміни ним замків на вхідних дверях та підкреслював, що позивачка має інше житло в місті Миколаєві.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 08 серпня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволений.
Зобов’язано відповідача ОСОБА_4 не чинити перешкоди в користуванні спірним житловим будинком, вселено в нього позивачку ОСОБА_5 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 1054 грн.
ОСОБА_4 подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне зясування обставин справи, просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як співвласник спірного будинку, має право на користування та розпорядження своїм майном, а тому в повному обсязі задовольнив позовні вимоги позивача.
Колегія суддів погоджується з такими обставинами та правовідносинами, висновки суду І інстанції щодо них і результату вирішення справи, вважає правильними, обґрунтованими й законними.
Відповідно до ст.ст.41, 47 Конституції України, ст.391 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статті 150, 156 ЖК України передбачають, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.6-11, 31), сторони по справі з 19 вересня 1989 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу сторони побудували житловий будинок АДРЕСА_1, на який 23 квітня 1998 року ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право приватної власності. Позивач ОСОБА_5 зареєстрована за цим місцем проживання. В травні 2011 року відповідач став перешкоджати позивачу у здійсненні нею права користування зазначеним будинком.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що встановивши, що позивач є членом сім‘ї ОСОБА_4, який на даний час зазначений у свідоцтві про право власності на будинок власником спірного будинку, суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача.
За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Посилання апелянта на акт обстеження житлового приміщення, в якому зазначено про відсутність зовнішніх ознак заміни замків в будинку, як на підставу відмови у задоволенні позову, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки саме по собі заперечення відповідачем ОСОБА_4 позовних вимог ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком і вселення в нього свідчить про обґрунтованість вимог позивача.
Твердження апелянта про наявність у позивача квартири в місті Миколаєві, як на підставу відмови у задоволенні позову ОСОБА_5, колегія суддів також вважає неправильними, оскільки наявність квартири не може слугувати підставою відмови члену сім‘ї, якою є позивач, у користуванні нею спірним будинком.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 08 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: