ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 р.                                                                                  Справа № 137550/11

              Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:                                                  Улицького В.З.,  

суддів:                                                                      Олендера І.Я., Каралюса В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17.01.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості зобов’язання здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та їх виплату,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2010 року позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зобов’язання здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та їх виплату.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що йому як непрацюючому пенсіонеру, потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесеного до 4 категорії, який проживає в зоні посиленого радіоактивного контролю відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсія повинна виплачуватись з підвищення на одну мінімальну заробітну плату.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вважаючи, що відповідач в порушення норм закону нараховував та виплачував пенсію у меншому розмірі, позивач звернувся до суду.

Оскаржуваною постановою позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з 21.06.2010 року з врахуванням проведених виплат.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія судді приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач по справі є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що віднесена до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106.

Згідно з ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок від Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ  пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіологічного контролю, підвищуються у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.

З матеріалів справи вбачається, що на реалізацію положень ст. 39 Закону України № 796-ХІІ  відповідач по справі виплачував позивачу по справі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячно 5,20 грн.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок від Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

З матеріалів справи вбачається, що на реалізацію положень ст.51 Закону України № 796-ХІІ  відповідач по справі виплачував позивачу по справі виплачувалась відповідно до постанови КМ України в 5 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» вносились зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно якими обмежено дію ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок від Чорнобильської катастрофи».

Проте Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначено, що «Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до цього в 2010 році ст. 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діяла в редакції відповідно до якої пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіологічного контролю, підвищуються у розмірі на одну мінімальну заробітну плату, а ст. 51 цього закону діяла в редакції відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, застосуванню підлягають статті 39 та 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова КМ України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

З огляду на викладене позивач має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до статті 39 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необгрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1832, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України,  колегія суддів –

ухвалила :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17.01.2011 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

          Головуючий:                                                  В. Улицький

           Судді :                                                                             І. Олендер

                                                                                          В. Каралюс