Справа № 2а/2570/344/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
24.01.2012 року управління Пенсійного фонду України в м Чернігові (далі – УПФУ в. Чернігові) звернулось до суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (далі – Новозаводський ВДВС ЧМУЮ) про визнання дій головного державного виконавця Новозаводського ВДВС ЧМУЮ Помилуйко А.С. щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.12.2011 року з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 04.02.2011 року № Ю-2609-У, сформованої до публічного акціонерного товариства "Хімтекстильмаш" - неправомірними, скасування вказаної постанови та зобов'язання головного державного виконавця Новозаводського ВДВС ЧМУЮ Помилуйко А.С. відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа на користь УПФУ в. Чернігові. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем при здійсненні виконавчих дій неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження по виконанню вимоги, сформованої УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова про сплату боргу від 04.02.2011 року № Ю-2609-У, з підстав неналежного стягувача, оскільки в заяві позивача від 07.12.2011 року про направлення вимоги до виконання зазначено, що УПФУ в м. Чернігові є правонаступником УПФУ в Новозаводському районі в м. Чернігові згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України» № 803 від 27.07.2011 року. За таких обставин позивач вважає, що вказаними діями та рішенням відповідач порушує чинне законодавство України та перешкоджає виконанню завдань Пенсійного фонду, в частині забезпечення сплати заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Судове засідання здійснювалось в порядку, передбаченому статтею 41 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.12.2011 року позивачем до Новозаводського ВДВС ЧМУЮ подана заява № 512/08 про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги, сформованої УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова про сплату боргу від 04.02.2011 року № Ю-2609-У, при цьому в заяві зазначив, що УПФУ в м. Чернігові є правонаступником УПФУ в Новозаводському районі в м. Чернігові, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 року №803 «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України» (а.с.5). Виконавчий документ містить в собі вимогу сплатити борг на користь УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова.
Постановою головного державного виконавця Новозаводського ВДВС ЧМУЮ від 16.12.2011 року позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України від 21.04.1999 року № 606 –XIV «Про виконавче провадження» з огляду на те, що заява подана УПФУ в м. Чернігові, яке не є стягувачем за виконавчим документом (а.с.18).
27.12.2011 року позивач звернувся до Новозаводського ВДВС ЧМУЮ зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Помилуйко А.С. щодо винесення останнім постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 16.12.2011 року ВП № 30372297 та просив її скасувати (а.с.16, 17).
За результатами розгляду скарги, начальником Новозаводського ВДВС ЧМУЮ 06.01.2012 року була винесена постанова, якою в задоволенні скарги позивача було відмовлено та зазначено, що у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 8 Закону у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником (а.с.15).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон № 606 –XIV.
Відповідно до Закону № 606-XIV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Законом №606-XIV примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до Закону України від 24.03.1998 №202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють: державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до складу якого входять відділи примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Згідно частини 1 статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 статті 11 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 17 Закону № 606-XIV підлягають виконанню державною виконавчою службою також рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до Закону України від 08.07.2010 року 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на обов’язкове державне соціальне страхування», вимога Пенсійного фонду є виконавчим документом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Виходячи із змісту вищевказаних положень Закону № 606-XIV державний виконавець при вчиненні виконавчих дій здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 81 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV юридична особа може бути створена шляхом об’єднання осіб та (або) майна, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Як встановлено судом, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 року № 803 «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України» (далі – Постанова № 803), створено управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові як юридичну особу шляхом злиття УПФУ в Деснянському та Новозаводському районі в м. Чернігові.
Відповідно до частини 2 статті 108 Цивільного кодексу України у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Встановлена законодавством можливість об’єднання (злиття) установи публічного права з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) попередньої юридичної особи, не виключає, а включає обов’язок в даному випадку органу державної виконавчої служби вчиняти дії щодо попередньої юридичної особи.
Відповідач, відмовляючи у відкритті виконавчого провадження помилково виходив з того, що з виконавчим документом звернулась не та особа, якій належить право вимоги, оскільки УПФУ в м. Чернігові є правонаступником УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова до якого відповідно до частини 2 статті 108 Цивільного кодексу України переходять всі майнові права та обов’язки, а тому має право звертатися до органів державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження за вимогами, стягувачами по яких було УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова.
Крім того, посилання відповідача як на підставу правомірності своїх дій та прийнятого рішення на пункт 5 статті 8 Закону № 606-XIV, судом до уваги не приймається, з огляду на наступне.
У пункті 5 статті 8 Закону № 606-XIV зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов’язкові тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї із сторін з переходом всіх прав та обов’язків від попередника до іншої особи (правонаступник), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Отже, вказана процедура відбувається вже після відкриття виконавчого провадження, а не на стадії відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем Новозаводського ВДВС ЧМУЮ Помилуйком А.С. неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження шляхом винесення постанови від 16.12.2011 року ВП № 30372297, яка виходячи із вищенаведеного є протиправною та підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання головного державного виконавця Новозаводського ВДВС ЧМУЮ Помилуйко А.С. відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа на користь УПФУ в. Чернігові, то вона задоволенню не підлягає, оскільки суд не може собою підміняти орган виконавчої влади щодо реалізації ним власних повноважень наданих законодавством.
Така позиція суду щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, повністю узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму №13 від 24.10.2008 року, згідно з яким, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб’єкта владних повноважень та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оспорюваних дій та рішення, а тому є наявні підстави для задоволення позову в частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Помилуйко А.С. щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.12.2011 року ВП № 30372297 та її скасування.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м Чернігові до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції – задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Помилуйко А.С. щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.12.2011 року з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 04.02.2011 року № Ю-2609-У, сформованої до публічного акціонерного товариства "Хімтекстильмаш".
Скасувати постанову Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 16.12.2011 року ВП № 30372297.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений статтями 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.