АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2006 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого: Кімстача П.П.
Суддів: Яремка В.В., Винту Ю.М.
секретаря Михайлюк Т.Д. за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Поповича Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського кооперативу " Світанок" на рішення Новоселицького районного суду від 19 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до сільськогосподарського кооперативу " Світанок" про виділення майнових паїв в натурі та визнання права власності на майно ,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду з даним позовом до сільськогосподарського кооперативу " Світанок" (далі - кооператив).
Зазначали, що вони є власниками майнових сертифікатів, виданих Припрутською сільською радою 20 лютого 2006 року ОСОБА_1 -сертифікатом серії ЧВ №НОМЕР_1 на суму 65654 грн., а ОСОБА_3 -серії ЧВ № НОМЕР_2 на суму 48537 грн.
Відповідач є правонаступником колгоспу, майно якого розпайоване, на його балансі перебуває це майно без права власності на вказане майно.
Зазначаючи, що на їх звернення відповідач не бажає передавати їм майно у власність в рахунок майнових сертифікатів, просили передати у їх власність відповідне майно.
Зокрема, ОСОБА_1 просив визнати право власності на нерухоме майно, яке включене в пайовий фонд кооперативу на загальну суму 527 96 гривень, а саме: приміщення гаражу для сільськогосподарських машин
справа № 22ц-745 категорія 2/5
Головуючий у 1-й інстанції
Дудка М.С.
Доповідач Яремко В.В.
(інвентарний номер 2) вартістю 3575 гривень, приміщення кузні-майстерні (інвентарний номер 3) вартістю 1415 гривень, приміщення комунгоспу (інвентарний номер 22) вартістю 2013 гривень, приміщення забійного пункту (інвентарний номер 26) вартістю 787 гривень, приміщення контори кооперативу вартістю 6180 гривень, приміщення складу для сіна (інвентарний номер 27) вартістю 21031 гривень, ємкість (інвентарний номер 57) вартістю 772 гривні, ємкість (інвентарний номер 58) вартістю 772 гривні, ємкість (інвентарний номер 59) вартістю 300 гривень, заправну установку (інвентарний номер 67) вартістю 2424 гривні, приміщення критого току (інвентарний номер 15) вартістю 13527 гривень, які розташовані на території АДРЕСА_1 Новоселицького району.
Позивачі просили також визнати право їх спільної сумісної власності на майно, яке включене в пайовий фонд кооперативу, на загальну суму 14246 гривень, а саме: трактор Т-16Н (інвентарний номер 134) вартістю 18 00 гривень, кукурудзозбиральний комбайн КСК-9 (інвентарний номер 220) вартістю 2918 гривень, культиватор КПС-4 (інвентарний номер 273) вартістю 1758 гривень, котки ЗКВТ-1.4 (інвентарний номер 319) вартістю 561 гривень, сіялку зернову СЗ-3.6 (інвентарний номер 334) вартістю 500 гривень, сіялку овочеву СО-4.2 (інвентарний номер 348) вартістю 511 гривень, сіялку кукурудзяну СПЧ-6 (інвентарний номер 330) вартістю 960 гривень, горохоочисник ОВС-5 (інвентарний номер 385) вартістю 1200 гривень, насінне очисну машину «Пектус» (інвентарний номер 384) вартістю 1500 гривень, протравлювач ПСІИ-5 (інвентарний номер 358) вартістю 520 гривень, гноєрозкидач РОУ-6 (інвентарний номер 526) вартістю 1050 гривень, граблі ГВК-6 (інвентарний номер 460) вартістю 273 гривні, токарний станок 1-А-616 (інвентарний номер 162) вартістю 480 гривень, авто вагу РП-15 (інвентарний номер 567) вартістю 215 гривень.
Рішенням Новоселицького районного суду від 19 липня 2006 року позов задоволено в повному обсязі.
З кооперативу в дохід держбюджету стягнуто також державне мито в сумі 742 грн. 86 коп..
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.
Посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що судом прийнято рішення про виділення позивачам в натурі майна на підставі підробленого переліку майна, що підлягає розпаюванню.
Судом також не звернено уваги на порушення, допущені при видачі позивачам відповідних майнових сертифікатів, що може спричинити нестачу пайового фонду для всіх держателів сертифікатів.
Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, який регулює порядок отримання майнових паїв в натурі.
Зазначає також, що ухвалою господарського суду Чернівецької області від 21 жовтня 2005 року порушено провадження у справі про визнання
кооперативу банкрутом і після відповідної публікації про це 21 грудня 2005 року минув строк подачі вимог конкурсних кредиторів, в т.ч. вимог позивачів. Тому, вимоги позивачів не мають розглядатися і вважаються погашеними.
В ході апеляційного розгляду представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник позивачів апеляційної скарги не визнав. Вважає, що судом правильно по суті вирішено справу.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши докази у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не мають змоги вирішити питання про виділення їм майнових паїв в натурі шляхом розгляду цього питання на зборах співвласників майнових паїв, відповідно до ч. З ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" власники майнових паїв мають право на виділення їм їх частки в майні підприємства в натурі.
Однак, до такого висновку суд прийшов внаслідок неповного з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, що відповідно до ч.ч.І, 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегією суддів встановлено, що позивачі є власниками майнових сертифікатів, виданих Припрутською сільською радою 20 лютого 2006 року: ОСОБА_1 - сертифіката серії ЧВ №НОМЕР_1 на суму 65654 грн., а ОСОБА_3 - серії ЧВ № НОМЕР_2 на суму 48537 грн.
Позов заявлено до кооперативу, який є правонаступником колишнього колгоспу "Світанок", майно якого розпайоване. Спірне майно перебуває на зберіганні в кооперативі..
Позивачі свої вимоги мотивують тим, що вони звернулися до відповідача з вимогою виділити їм майнові паї шляхом передачі конкретного майна, однак, відповідач відмовляється це вчинити.
Такі позовні вимоги позивачів не грунтуються на нормах діючого законодавства і заявлені до кооперативу на даний час безпідставно.
Питання про виділення майнових паїв в натурі врегульовано Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (далі - Закон), Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" №62/2001 від 29 січня 2001 року , постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 177" Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" (далі -постанова КМУ № 177), наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 11 березня 2001 року "Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств" (далі - Наказ № 62 ).
Відповідно до ч.З ст. 9 Закону у разі виходу з сільськогосподарського підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
Разом з тим , порядок реалізації права на отримання майнового паю в натурі врегульовано спеціальними нормативними актами.
Згідно з Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом № 62, виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників (п.9), а спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку( п.16).
Постановою КМУ № 177 визначено, що співвласниками є члени підприємства, в тому числі реорганізованого, за якими зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства, але які не отримали його в натурі чи не передали як внесок до статутного фонду правонаступника.
Таким чином, діючим законодавством передбачено, що питання про виділення майнових паїв в натурі має вирішуватися співвласниками майнових паїв, а рішення співвласників про таке виділення є підставою для виділення такого майна підприємством-правонаступником.
Як встановлено по справі, позивачі на порушення вказаних норм права не вирішили з іншими співвласниками питання про виділення майнових паїв в натурі, а передчасно пред'явили вимоги з цього приводу до відповідача, який за законодавством не вправі вирішувати питання про виділення майнових паїв в натурі без вирішення цього питання співвласниками.
Тому, оскільки позов заявлено до кооперативу безпідставно, то в його задоволенні слід відмовити.
Суд першої інстанції цих обставин не врахував і ухвалив помилкове рішення про задоволення позову.
Відповідно, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Що ж до доводів апелянта про те, що майно, на яке претендують позивачі не відноситься до пайового фонду і позивачам воно не може бути виділено, то вони є передчасними, оскільки це питання не вирішено співвласниками майна.
На підставі ч.З ст. 9 Закону України "Про колективне
сільськогосподарське підприємство" , Указу Президента України "Про заходи
щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування
аграрного сектора економіки" №62/2001 від 29 січня 2001 року , постанови
Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 177 " Про
врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки", наказу Міністерства аграрної політики України № 62 від 11 березня 2001 року "Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних
сільськогосподарських підприємств" та керуючись ст.ст.209, 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу сільськогосподарського кооперативу " Світанок" задовольнити.
Рішення Новоселицького районного суду від 19 липня 2006 року скасувати.
В позові ОСОБА_1, ОСОБА_3 до сільськогосподарського кооперативу " Світанок" про виділення майнових паїв в натурі та визнання права власності на майно відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий :/пі дпис/
Судді :/підписи/
З оригіналом згідно: