Справа № 22-ц-2494/11  08.11.2011 08.11.2011   24.01.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц-2494/11                                                             Суддя суду 1-ї інстанції – Бібік М.В.

Категорія 23                                                              Доповідач апеляційного суду – Локтіонова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          08 листопада 2011 року                                                                           м.Миколаїв

            Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області  у складі:

         головуючого – Лисенка П.П.,   

         суддів: Ямкової О.О., Локтіонової О.В.,

         із секретарем судового засідання – Величковською В.С.,

         за участю:

         позивача – ОСОБА_3,

         її представника – ОСОБА_4,

         представників відповідача – ОСОБА_5, ОСОБА_6,  

                                 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

                                                          за    апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 червня 2011 року за позовом ОСОБА_3 до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Золота Нива» (далі – ПОСП «Золота Нива») про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

11 квітня 2011 року ОСОБА_7 пред’явила зазначений позов, який обґрунтувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_8, якому належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №050627 від 11 грудня 2003 року земельна ділянка площею 6,23 га, розташована в межах території Новобузької міської ради Миколаївської області, яка була надана її батьку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

19 січня 2006 року вона згідно з свідоцтвом про право власності на спадщину за законом успадкувала зазначену земельну ділянку.

Після вступу в права спадкоємця вона дізналася, що її батько 23 грудня 2003 року уклав з ПОСП «Золота Нива» договір оренди вищезазначеної земельної ділянки. Вона звернулася до відповідача з проханням розірвати цей договір, оскільки батько помер, і укласти новий договір з нею, однак їй було в цьому відмовлено.

Посилаючись на те, що правоздатність батька припинилася з його смертю, договір оренди не містить умов передачі земельної ділянки орендодавцеві та не зареєстрований належним чином, оскільки на ньому немає підпису посадової особи, яка здійснювала реєстрацію та печатки установи, де він реєструвався, позивач просила визнати договір оренди земельної ділянки, укладений між її батьком та відповідачем 23 грудня 2003 року недійсним.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_7 подала на рішення апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення районного суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення – про повне задоволення її позовних вимог.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд І інстанції виходив з того, що зміст укладеного договору оренди землі відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі», сторони договору узгодили всі його істотні умови, батько позивача при укладенні договору мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, вільно підписав договір, що відповідало його внутрішній волі, форма договору відповідає вимогам закону, а тому її вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з встановленими судом І інстанції обставинами та правовідносинами, його висновками щодо них та результати вирішення справи вважає законними та обґрунтованими.

Згідно з ст.ст.14,18 Закону України «Про оренду землі» (далі – Закон) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до вимог ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Ст.15 Закону встановлює умови договору оренди землі. Частина друга цієї статті передбачає, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст.32 Закону перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом (а.с.4-8, 25, 29), ОСОБА_8 – батько позивача на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №050627 від 11 грудня 2003 року, 23 грудня 2003 року уклав з  ПОСП «Золота Нива» договір оренди земельної ділянки строком до 01 січня 2020 року, пункт 2.3. якого містить умову, що в разі переходу права власності на земельну ділянку до інших осіб, договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Зазначений договір був зареєстрований відповідачем 08 січня 2004 року у відділі Держкомзему у Новобузькому районі Миколаївської області за №434, про що свідчить досліджений в судовому засіданні оригінал договору, довідка відділу від 08.06.2011 року та копія книги записів державної реєстрації договорів оренди землі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер. 19 січня 2006 року позивач по справі отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, з якого вбачається, що вона успадкувала вищезазначену земельну ділянку, яка належала її батькові, протягом 2008-2010 років отримувала орендну плату за оспорюваним договором.

За таких обставин суд першої інстанції правильно визначив, що не було порушення вимог ст.ст.4-6, 11, 15, 17, 19 Закону України «Про оренду землі», оскільки оспорюваний договір був укладений належними сторонами, в ньому були зазначені всі істотні умови та відбулася державна реєстрація цього договору, а тому і не має підстав для визнання договору оренди недійсним.

Твердження апелянта, що договір припинився у зв’язку зі смертю її батька та повинен бути переукладений з нею, не заслуговують на увагу, оскільки випливають з неправильного тлумачення чинного законодавства та умов договору.

Посилання позивача, як на підставу визнання недійсним договору оренди землі від 23 грудня 2003 року, на відсутність його державної реєстрації, оскільки в договорі відсутнє прізвище та підпис посадової особи, яка здійснювала реєстрацію, є хибним, оскільки повністю спростовується вищевикладеними матеріалами справи, які свідчать про належну державну реєстрацію договору, який нею оспорювався, за час життя батька.   

  Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 17 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

       Головуючий                                                                   

      Судді