ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.12 Справа № 5/206/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ
до Підприємства Петровської виправної колонії Управління державного департаменту України з питання виконання покарань у Луганській області (№ 24)
про стягнення 304193 грн. 70 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, провідний юрисконсульт, довіреність №45 від 03.01.2012, Павлюченко І.В., провідний юрисконсульт, довіреність №19 від 03.01.2012, паспорт НОМЕР_1, виданий Свердловським МВ УМВС України в Луганській області 25.06.1996;
від відповідача - ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність №30/252 від 23.01.2012.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 211 474 грн. 70 коп., боргу за перевищення договірної величини електропостачання в сумі 63 182 грн. 15. коп., боргу за компенсацію перетоків реактивної електроенергії в сумі 5 241 грн. 93 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1 026 грн. 44 коп., 3% річних в сумі 3 936 грн. 38 коп. та пені в сумі 19 332 грн. 10 коп.
Відповідач відзивом на позовну заяву № 30/282 від 25.01.2012 позовні вимоги визнав частково, просив зменшити пеню з огляду на скрутне фінансове становище.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” (позивач у справі) як Постачальником, та Підприємством Петровської виправної колонії № 24 (відповідач у справі), як Споживачем, був укладений договір про постачання електричної енергії № 1006 від 27.11.2006 (далі - Договір).
За умовами п. 1.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 360 кВт (кВА), величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатками до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача»та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання споживача», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною.
Відповідно до п. 2.3.3 Договору споживач зобов’язався для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно останнього числа згідно з додатком “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку оформляти результати відповідно до додатку “Форма “Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку”, та направляти уповноваженого представника у відділ збуту Красно луцької філії за адресою: м. Красний Луч, вул. Хасанові, 44 для подання «Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку»за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором.
Розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків»(п. 7.9 Договору). Зокрема, пунктом 8 додатку “Порядок розрахунків” до Договору сторони передбачили, що розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за недовраховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
Позивач на виконання умов вказаного Договору в січні - червні 2011 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 211474 грн. 70 коп., що підтверджується актами відповідача про використану електроенергію та після закінчення розрахункового місяця надав уповноваженому представнику відповідача рахунки на оплату електроенергії.
Однак, відповідач, в обумовлений договором строк, виставлені позивачем рахунки в не оплатив, у зв‘язку з чим виникла заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 211474 грн. 70 коп., яка визнана відповідачем, та за компенсацію перетоків реактивної електроенергії в сумі 5241 грн. 93 коп.
Водночас у квітні 2011 року відповідач спожив 119705 кВт*год, тоді як згідно умов Договору, ліміт споживання склав 40000 кВт*год. Отже, відповідач перевищив договірну величину споживання електроенергії у квітні 2011 року на 79705 кВт*год.
Згідно пункту 4.4.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 Договору, Споживач сплачує постачальнику двократну вартість між фактично спожитою та договірною величиною.
Позивачем нарахована двократна вартість надмірно спожитої електроенергії в квітні 2011 року в сумі 63182,15 грн., на вказану суму виставлено рахунки, які не сплачені відповідачем, у зв’язку з зазначеним позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача вартості активної електроенергії в сумі 211474,70 грн., боргу за компенсацію перетоків реактивної електроенергії в сумі 5241,93 грн. та боргу за перевищення договірної величини електропостачання в сумі 63 182 грн. 15. коп.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення пені у сумі 19332,10 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1026,44 грн. та 3% річних у сумі 3936,02 грн., за періоди, згідно наданих позивачем розрахунків.
Відповідачем позов визнано частково, а саме в частині стягнення боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 211474,70 грн. Також відповідач просить суд зменшити пеню на 50%, на підставі ч. 3 ст. 83.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем активної електроенергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату на суму 211474,70 грн. Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі, що підтверджено наданими позивачем доказами та визнано відповідачем, у зв’язку з чим, у відповідача склався борг за спожиту активну електричну енергію у сумі 211474,70 грн. та за перетікання реактивної електроенергії у сумі 5241,9 грн., який і підлягає до стягнення.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії в квітні 2011 року в сумі 63182,15 грн.
Згідно пункту 4.4.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 Договору, Споживач сплачує постачальнику двократну вартість між фактично спожитою та договірною величиною.
Частиною 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно акту про використану електроенергію від 30.04.2011 Споживачем у квітні 2011 року спожито 119705 кВт*год, тоді як договірна величина споживання електричної енергії згідно заявки Споживача на квітень 2011 року склала 40000 кВт*г.
Отже, обсяг спожитої електроенергії, яка враховується при визначенні перевищення договірних величин споживання, складає 119705 кВт*год, тоді як ліміт споживання склав 40000 кВт*год, згідно умов Договору. Таким чином, відповідач перевищив договірну величину споживання електроенергії у квітні 2011 року на 79705 кВт*год, а тому позивачем вірно нараховано йому двократну вартість вказаного обсягу надмірно спожитої електроенергії в сумі 63182,15 грн.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 19332,10 грн. за період, згідно наданого розрахунку (а.с. 67).
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення.
Отже, зазначена пеня є обґрунтовано заявленою та вірно нарахованою.
Однак, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
Суд враховує, що відповідач є державним підприємством, яке надає послуги з виробництва, передачі та розподілу теплової енергії для населення і підприємств м. Лисичанська, а населення несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати електроенергії.
Дебіторська заборгованість за спожиту теплову енергію станом на 01.08.2011 становила 32007,5 тис. грн., у тому числі населення (яке є основним споживачем) - 29754,1 тис. грн., інші споживачі –2253,4,8 тис. грн.
Стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг що ним надаються.
З огляду на вказане, суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір пені на 50% до 9666,05 грн. У стягненні решти суми пені слід відмовити.
Позивач також просить стягнути інфляційні нарахування у сумі 1026,44 грн. та 3% річних у сумі 3936,38 грн., за періоди згідно наданого ним розрахунку (а.с.2-4).
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 1026,44 грн. та 3% річних у сумі 3936,38 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з віднесенням судових витрат на відповідача згідно статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Підприємства Петровської виправної колонії Управління державного департаменту України з питання виконання покарань у Луганській області (№ 24), м. Петровське Луганської області, вул. Мічуріна, 30, код 08680371, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937 на р/рахунок № 260303179060 в ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 304665:
- борг за активну електроенергію в сумі 211 474 грн. 70 коп. та борг за перевищення договірної величини електропостачання 63 182 грн. 15 коп., видати наказ;
- борг за компенсацію перетоків реактивної електроенергії в сумі 5241 грн. 93 коп., пеню в сумі 9666 грн. 05 коп., 3% річних в сумі 3936,38 грн. та інфляційні нарахування в сумі 1026 грн. 44 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 6083 грн. 87 коп., видати наказ.
3. В решті позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 21.02.2012.
Суддя О.С. Фонова