Справа № 22-ц-2600/11 18.10.2011 18.10.2011 24.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц-2600/11 Головуючий першої інстанції: Рак Л.М.
Категорія: 52 Суддя-доповідач апеляційного суду: Локтіонова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2011 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Лисенка П.П.,
суддів: Ямкової О.О., Локтіонової О.В.,
із секретарем судового засідання – Величковською В.С.,
за участю:
представника позивача – ОСОБА_2,
представників відповідача – Татаренко Л.Ф., Синякова В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
апеляційною скаргою
публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі – ПАТ «Миколаївобленерго»)
на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 липня 2011 року, ухвалене за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Миколаївобленерго» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
28 квітня 2010 року ОСОБА_5 пред’явив зазначений позов, який обґрунтував наступним.
З 09 серпня 1991 року він працював у ПАТ «Миколаївобленерго» на різних посадах.
29 березня 2011 р. його було звільнено з роботи з посади інженера першої категорії сектору обліку звітності інвестпрограми у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді внаслідок стану здоров’я, яка перешкоджає продовженню даної роботи.
Посилаючись на те, що звільнення проведено з порушенням вимог трудового законодавства та на те, що за станом здоров’я він може виконувати покладені на нього службові обов’язки, просив визнати незаконним наказ відповідача №540-к від 29 березня 2011 року про його звільнення з роботи на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, зобов’язати відповідача належним чином посвідчити запис у трудовій книжці про недійсність запису про його звільнення за п.4 ст.40 КЗпП України, поновити його на роботі на посаді інженера першої категорії сектору обліку звітності інвестпрограм, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 29 березня 2011 року по день ухвалення рішення суду та 200 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 липня 2011 року провадження у справі в частині позовних вимог про зобов’язання відповідача належним чином посвідчити запис у трудовій книжці про недійсність запису про звільнення позивача з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України було закрито у зв’язку з відмовою позивача від цієї позовної вимоги.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 липня 2011 року позов ОСОБА_5 був задоволений частково. Визнано незаконним та скасовано п.2 наказу №540-к від 29 березня 2011 року ВАТ «Миколаївобленерго» про звільнення ОСОБА_5, інженера І категорії сектору обліку звітності інвестпрограми з 29 березня 2011 року за п.2 ст.40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_5 на роботі у ПАТ «Миколаївобленерго» на посаді інженера І категорії сектору обліку звітності інвестпрограми з 29 березня 2011 року. Стягнуто з ПАТ «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_5 15285 грн.75 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відрахувавши суму прибуткового податку та інших обов’язкових платежів, та 20 000 грн. – в рахунок відшкодування моральної шкоди. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Також, розподілено судові витрати.
ПАТ «Миколаївобленерго» подало на це рішення апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, просило його скасувати та ухвалити нове рішення – про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_5, суд І інстанції виходив з того, що при звільненні позивача відповідач порушив щодо нього законодавство про працю, а тому необхідно поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.
Колегія суддів погоджується з встановленими судом І інстанції обставинами та правовідносинами, його висновками щодо них та результати вирішення справи вважає законними та обґрунтованими.
Згідно з п.2 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N9 від 06.11.1992 р. при розгляді справ про звільнення за п.2 ст.40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.
З ч.3 ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та ч.ч.1,2 ст.8 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» вбачається, що звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів. Експертиза професійної придатності повнолітніх інвалідів здійснюється медико-соціальними експертними комісіями. Висновок медико-соціальної експертної комісії з професійної придатності включається в індивідуальну програму реабілітації інваліда і є підставою для здійснення професійної орієнтації, професійної освіти і наступного працевлаштування з урахуванням побажань і думки інваліда (дитини-інваліда - для навчання).
Згідно з п.п.4, 19 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 р. медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Відповідно до п.22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 р., повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки. Повторний огляд інвалідів, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури.
Згідно з ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як вбачається з трудової книжки позивача, виписок з актів огляду МСЕК, наказів (а.с.6-8, 22-26, 38, 42-44, 56-63, 69, 85-87) 09 серпня 1991 року позивач був прийнятий на роботу в Очаківський РЕМ Миколаївського підприємства електричних мереж на посаду інспектора. За час його роботи на підприємстві декілька разів переводився на інші посади. 15 жовтня 2008 року ОСОБА_5 була встановлена ІІ група інвалідності. Наказом №474-к від 18.03.2009 р. позивач на підставі його заяви був переведений на посаду інженера І категорії сектору обліку звітності інвестиційної програми фінансової дирекції з 01 березня 2009 року. При повторному огляді позивача медико-соціальною експертною комісією 20 жовтня 2009 р. ІІ група інвалідності була встановлена йому на строк до 01 листопада 2011 року. Згідно з її висновками позивачу протипоказана важка фізична праця та значні психо-емоціональні навантаження. Може працювати вдома. Відповідно до п.2 наказу №540-к від 29.03.2011 р. ОСОБА_5 за згодою з профспілковим комітетом було звільнено з займаної посади з цієї дати за п.2 ст.40 КЗпП України у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді внаслідок стану здоров’я, яка перешкоджає продовженню роботи, у зв’язку з наданою довідкою обласного центру медико-соціальної експертизи №404 від 29.03.2011 р.
Аналізуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції щодо незаконності звільнення позивача за п.2 ст.40 КЗпП України та поновленні його у зв’язку з цим на роботі на посаді інженера І категорії сектору обліку звітності інвестпрограми з 29 березня 2011 року, оскільки на момент звільнення позивача був відсутній належно оформлений висновок медико-соціальної експертної комісії про те, що стан його здоров'я перешкоджає виконанню ним професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я позивача, який є інвалідом.
З урахуванням викладеного вірними є і висновки суду щодо стягнення з відповідача 15285 грн.75 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без утримання прибуткового податку й інших обов’язкових платежів та моральної шкоди.
Так в матеріалах справи є достатньо доказів того, що позивач морально страждав, вимушений був докладати додаткових зусиль для захисту свого порушеного права.
При визначенні компенсації позивачу моральної шкоди, суд І інстанції взяв до уваги ступінь та глибину моральних страждань позивача при його незаконному звільненні і стягнув 20 000 грн. Однак з урахуванням характеру протиправних дій роботодавця, їх тривалості та обсягу завданих страждань на думку колегії суддів зазначена сума є надто завищеною, тому розмір відшкодування моральної шкоди підлягає зміні до 1000 грн., що відповідає принципу розумності та справедливості.
З урахуванням викладеного, рішення суду в силу ст.309 ЦПК України необхідно змінити. При цьому з відповідача відповідно до вимог п.10 ч.1 ст.80, ст.88 ЦПК України на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 161 грн.36 коп. (152 грн.86 коп. + 8,50 грн.).
Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задовольнити частково.
Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 липня 2011 року в частині стягнення відшкодування моральної шкоди та судового збору змінити, зменшивши відшкодування моральної шкоди, стягнутої з публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_5 з 20 000 грн. до 1000 грн. та збільшивши стягнення з публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь держави судового збору з 152 грн.86 коп. до 161 грн.36 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: